Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №160/32273/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/32273/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 із внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук, а також щодо направлення до органів Національної поліції звернення про його розшук та доставлення як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративні правопорушення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18 травня 2024 року позивач уточнив свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. В жовтні 2025 року із застосунку «Резерв+» позивачу стало відомо, що ним порушено правила військового обліку та він перебуває в розшуку, за неявку за повісткою.

Позивач вважає протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, оскільки він до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не притягався, повістки не отримував, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності йому не надсилалась та не вручалась.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду із даною заявою.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив, про причини неподання відзиву не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . У травні 2024 року позивач у відповідності до положень ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» уточнив свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

12 жовтня 2025 року в застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+», з`явилась інформація щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування у розшуку за ТЦК та СП.

Відповідно до електронного військово-облікового документу із застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію 03.11.2021 року та є непридатним в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/1/9081 від 27.10.2025 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що позивач викликався повісткою №5165893 та не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних на зазначену у повістці дату. За фактом неприбуття позивача до ТЦК та СП, тобто, допустив порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у зв`язку з чим було направлено електронне звернення до органів Національної поліції щодо доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 210, 210-1 КУпАП.

Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції станом на дату виникнення правовідносин).

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 5 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини 5 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 р. № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердив (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа №4/1/9081 від 27.10.2025 року, відповідачем не заперечується факт того, що відносно ОСОБА_1 протокол не складався, постанова про адміністративне правопорушення не виносилась.

За таких обставин, неможливо було б кваліфікувати дії позивача як порушення військового обліку, достатнього для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тому відповідачем безпідставно внесено ці відомості до реєстру стосовно позивача.

Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до частини 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Отже, складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Резерв+») про порушення особою правил військового обліку.

Проте, докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відсутні.

Відтак суд вважає, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме - за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.

За таких обставин суд приходить висновку, що оскільки відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відтак відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.

Таким чином, оскільки за приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Щодо вимог про повідомлення Національної поліції суд зауважує, що відповідні правовідносини в будь-якому випадку мають похідний характер відносно обставин обліку позивача як такого, що порушив правила військового обліку, а докази його здійснення щодо позивача, як і відповідні обставини (конкретний орган поліції, час та реквізити повідомлення і т.д.) в матеріалах справи відсутні. Як наслідок, правовідносини стосовно повідомлення органам Національної поліції відомостей щодо позивача після приведення його правового становища у відповідності до вимог законодавства (виключення відомостей про порушення правил військового обліку) ще не виникли. Отже, в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було наведено доказів правомірності своїх дій та прийнятих рішень у спірних відносинах, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева