Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №160/3708/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/3708/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 05.02.2026 № 5-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », яким оголошено догану начальнику відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського міського управління ОСОБА_1 за невиконання актів органів державної влади, що полягало в необ`єктивному здійсненні заходу державного нагляду (контролю) та прийнятті необґрунтованого висновку про відповідність діяльності оператора ринку ТОВ «Логістика без меж» вимогам законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне призначення службового розслідування, проведене з порушенням законодавчо встановленої процедури. Позивач вказує, що ані висновок службового розслідування, ані оскаржуваний наказ не містить конкретизації «службового проступку» позивача, що само по собі ставить під сумнів обґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову, вказує, що дисциплінарне стягнення накладено в порядку та у спосіб передбачені законом, з дотриманням процедури та за наявності законодавчо встановлених підстав. Так службовим розслідування встановлено факт невиконання актів органів державної влади позивачем, яке полягало в необ`єктивному здійсненні заходу державного нагляду (контролю) та у прийнятті необґрунтованого висновку про відповідність діяльності оператора ринку ТОВ «Логістика без меж» вимогам законодавства.

Позивачем до суду надіслано відповідь на відзив, в якому остання заперечує проти доводів відповідача, вважає їх необґрунтованими та надуманими, наполягає на повному задоволенні позову.

Відповідачем до суду надіслано заперечення на відповідь позивача, в яких останній наполягає на тому, що позивачем необ`єктивно здійснено захід державного нагляду (контролю) та прийнято необґрунтований висновок про відповідність діяльності оператора ринку ТОВ «Логістика без меж» вимогам законодавства, тобто не виконано п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», який до відносить до обов`язків державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів об`єктивне та неупереджене здійснення заходів державного контролю у межах повноважень, передбачених законом.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.02.2025 перебуває на посаді начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача стали факти, викладені у службовій записці начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області БОВСУНОВСЬКОЇ С.О. від 05.12.2025 № 11702/2-25, в якій такими фактами вказано:

- партія яєць перепелиних від виробника ТОВ «ЕКОПТАХ» ТМ «Рідний птах», виготовлених 01.10.2025 (термін придатності до 25.10.2025) відповідно до наданої ТОВ «Омега» товаро-транспортної накладної (далі також ТТН) № 104950930055120 від 01.10.2025 була перевезена зі складу ТОВ «Рабен Україна» (складські приміщення за адресою: м.Дніпро, вуд.Передова, буд.815) на склад ТОВ «Логістика без меж» та прийнята ТОВ «Омега» в особі ТОВ «Логістика без меж»;

- відповідно до товаро-транспортної накладної № 000080122/35 від 31.10.2025 товар перевозиться зі складських приміщень ТОВ «Логістика без меж» автотранспортом ТОВ «Трансфер Лайн»;

- відповідно до товаро-транспортної накладної № 000079097/35 від 03.10.2025 товар перевозиться зі складських приміщень ТОВ «Логістика без меж» автотранспортом ФОП ОСОБА_2 до ТЦ «Міріада» пр.Олександра Поля, 11, м. Дніпро;

- при вивченні матеріалів проведеного позапланового заходу відсутня інформація щодо державної реєстрації потужності оператора ринку та/або наявності експлуатаційного дозволу ТОВ «Рабен Україна» та ФОП ОСОБА_2 .

Наказом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 08.12.2025 № 885-к «Про порушення дисциплінарного провадження та утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 » відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, пп.9 п.11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 08.09.2025 № 940, на підставі службової записки ОСОБА_3 від 05.12.2025 № 11702/2-25 порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , для здійснення якого утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи у відповідному складі з визначенням строку 45 календарних днів. Доручено дисциплінарній комісії забезпечити надання керівнику Головного управління подання разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його підписання.

Дисциплінарною комісією складено подання б/н від 27.01.2026, відповідного до якого за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання від 19.01.2021 №2) начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського міського управління Головного управління ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Комісією запропоновано на підставі ст. ст. 64-77 Закону України «Про державну службу», пп. 33,34 Порядку здійснення дисциплінарного провадження за порушення вимог ч.1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», що виразилося у необ`єктивному здійсненні заходів державного контролю та прийняття необґрунтованого висновку щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства (за наявності підтверджених фактів порушень), застосувати до ОСОБА_1 , начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського міського управління Головного управління, дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу».

Наказом Головного Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 05.02.2026 № 5-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », оголошено догану начальнику відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Дніпровського міського управління ОСОБА_1 за невиконання актів органів державної влади, що полягало в необ`єктивному здійсненні заходу державного нагляду (контролю) та прийнятті необґрунтованого висновку про відповідність діяльності оператора ринку ТОВ «Логістика без меж» вимогам законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим наказом про накладення дисциплінарного стягнення позивач звернулась до суду з цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо реалізації повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За основними принципами, наведеними у ст. 4 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням, у тому числі: верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII державний службовець зобов`язаний, у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 64 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 66 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За правилами ст. 67 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 10, 11 ст. 69 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 77 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Аналізуючи вищенаведені положення Закону України «Про державну службу», суд враховує, що проходження державної служби зобов`язує державного службовця діяти, у тому числі, але без виключення, з дотриманням Конституції та законів України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, із забезпеченням в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державного органу, з виконанням своїх посадових обов`язків сумлінно і професійно, з виконанням рішень державного органу, наказів (розпоряджень), доручень керівника, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Високий рівень відповідальності особи, яка перебуває на посаді державної служби, зумовлює державного службовця дотримуватись принципів верховенства права, законності, професіоналізму і доброчесності.

Невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, становить склад дисциплінарного проступку, за який згідно із ч. 3 ст. 66 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII до державного службовця застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Причини та умови, за яких державним службовцем вчинено дисциплінарний проступок, а також ступінь його вини, у тому числі обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, з`ясовуються під час дисциплінарного провадження відповідною Комісією із дотриманням прав державного службовця на надання своїх пояснень, пояснень іншими особами, яким відомі обставини дисциплінарного проступку, а також з дотриманням принципів повноти та об`єктивності цього провадження.

Дисциплінарним стягненням вважається передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом №889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Суд вказує, що саме на роботодавця покладається обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

На необхідності обґрунтовувати рішення за результатом дисциплінарного провадження, а також наводити мотиви відхилення пропозицій чи подання дисциплінарної Комісії наголошується відповідно у змісті норм ч. 2 ст. 77 та ч. 11 ст. 69, ч.ч. 2, 5 ст. 77 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII.

Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09 грудня 2019 року у справі № 813/3820/17.

Однак наказ від 05.02.2026 № 5-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » наведеним нормам законодавства не відповідає. Наказ не містить чіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку.

Суд погоджується з позивачем, що на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку, однак у наказі про порушення дисциплінарного провадження взагалі не зазначено яке саме порушення перевіряється.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача стали доводи, викладені у службовій записці начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області БОВСУНОВСЬКОЇ С.О. від 05.12.2025 № 11702/2-25 про відсутність у матеріалах проведеного позапланового заходу інформації щодо державної реєстрації потужності оператора ринку та/або наявності експлуатаційного дозволу ТОВ «Рабен Україна» та ФОП ОСОБА_2 (стосовно факту перевезення партії неякісних перепелиних яєць, виготовлених ТОВ «ЕКОПТАХ» ТМ «Рідний птах» 01.10.2025, які були придбані споживачем ОСОБА_4 14.10.2025 у магазині «Варус» ТОВ «Омега» за адресою: м.Дніпро, пр. О.Поля, буд.11, у кількості 20 шт. та якими він отруївся).

За змістом вказаної службової записки від 05.12.2025 № 11702/2-25, за результатами проведеного позапланового інспектування за зверненням споживача від 27.10.2025 та від 28.10.2025 про придбання неякісних яєць перепелиних ТМ «Рідний птах» 20 штук у супермаркеті «Варус-35» ТОВ «ОМЕГА» за адресою: м.Дніпро, пр. О.Поля, буд.11, після вживання яких у споживача сталося харчове отруєння, встановлено, що партія яєць перепелиних від виробника ТОВ «ЕКОПТАХ» ТМ «Рідний птах», виготовлених 01.10.2025 (термін придатності до 25.10.2025) відповідно до наданої ТОВ «Омега» товаро-транспортної накладної (далі також ТТН) № 104950930055120 від 01.10.2025 була перевезена зі складу ТОВ «Рабен Україна» (складські приміщення за адресою: м.Дніпро, вуд.Передова, буд.815) на склад ТОВ «Логістика без меж» та прийнята ТОВ «Омега» в особі ТОВ «Логістика без меж».

Разом з тим, під час інспектування складських приміщень ТОВ «Логістика без меж» позивачем виконано завдання про з`ясування інформації щодо поводження з партією перепелиних яєць від виробника ТОВ «ЕКОПТАХ» ТМ «Рідний птах», виготовлених 29.10.2025, термін придатності до 22.11.2025, які надійшли відповідно ТТН №000080122/35 від 31.10.2025 до магазину «ВАРУС-35» ТОВ «ОМЕГА» та були вилучені з обігу, та вантажовідправником яких було ТОВ «Логістика без меж», вантажоодержувачем було ТОВ «ОМЕГА», а перевізником було ТОВ «Трансфер лайн», які мали відповідні потужності як оператори ринку харчових продуктів.

Судом встановлено, що дисциплінарне провадження відносно позивача проводилося лише на підставі службової записки, інших доказів на підтвердження невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків позивачем відповідачем до суду не надано, а судом не встановлено під час розгляду справи по суті.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу, суд наголошує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень уповноваженої особи.

Дослідженням матеріалів службового розслідування встановлено, що дисциплінарна комісія під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, зокрема: дату, час та місце вчинення дисциплінарного проступку; ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

Дослідженням дисциплінарної справи встановлено, що дисциплінарна комісія прийшла до висновку про допущення позивачем дисциплінарного проступку виключно на підставі службової записки, яка слугувала для призначення дисциплінарного провадження.

Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Натомість відповідач, порушуючи вимоги Порядку № 1039 та Закону № 889-VIII під час здійснення дисциплінарного провадження, повно, всебічно та об`єктивно не дослідивши всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, визнав дії позивача такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у неналежному виконанні службових обов`язків.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного наказу прийнятого відносно позивача, а також відповідність прийнятого наказу критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не надав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження неналежного виконання позивачем службових обов`язків.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно застосував до позивача дисциплінарне стягнення, тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного наказу, суд не бере до уваги, позаяк вони не спростовують протиправність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню. Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 05.02.2026 № 5-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна