Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №160/2782/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/2782/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047350008995 від 08.01.2026р, щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати: до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 період навчання з 01.09.2001р. по 31.01.2005 рік в Брянківському професійному електромеханічному ліцеї за професією електрослюсар підземний, та період проходження строкової служби з 21.04.2005р. по 11.04.2006р. в лавах ЗСУ до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) Постанова № 202 від 31.03.1994р. зарахувати періоди роботи: з 05.10.2004р. по 10.02.2005р. на посаді «Електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті», з 25.07.2011р. по 29.07.2011р. на посаді «гірник підземний з повним робочим днем під землею», з 12.08.2011р. по 08.12.2011р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею», з 01.03.2012р. по 08.05.2012р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею» до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова 202 від 31.03.1994р.), за професією «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею», зарахувати один місяць служби за три, час проходження військової служби під час мобілізації з 13.07.2022 року по 09.10.2023р. протягом якого я брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 08.01.2026 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки відповідачем пільговий стаж враховано не у повному обсязі, невірно обраховано спецстаж та не зараховано пільговий стаж за участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України із застосуванням кратності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач до суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність правових підстав та вказуючи на те, що оскільки з урахуванням кратності пільговий стаж позивача не складає 25 років, умови для призначення пільгової пенсії зазначені в законі не виконані, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії. Відповідач зазначає, що ст. 114 Закону №1058 не містить положень про можливість зарахування в кратному розмірі часу військової служби.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.01.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047350008995 від 08.01.2026р., відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Так, за розрахунком відповідача, пільговий стаж складає 19 років 07 місяців 21 день, в тому числі на провідних професіях 14 років 01 місяць 11днів.

Відповідачем не зараховано до страхового та пільгового стажу роботи:

1. період навчання з 01.09.2001р. по 31.01.2005р. в Брянківському професійному електромеханічному ліцеї за професією електрослюсаря підземного.

2. до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) Постанова № 202 від 31.03.1994р. не зараховано періоди роботи:

- 05.10.2004р. по 10.02.2005р. на посаді «Електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті»

- 25.07.2011р. по 29.07.2011р. на посаді «гірник підземний з повним робочим днем під землею»

- 12.08.2011р. по 08.12.2011р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею»

- 01.03.2012р. по 08.05.2012р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею»

3. до пільгового стажу роботи по Списку № 1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та страхового стажу не зараховано час проходження строкової служби з 21.04.2005р. по 11.04.2006р. в лавах ЗСУ.

4. до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) за професією «гірник очисного забою» не зараховано період проходження військової служби за мобілізацією з 13.07.2022 року по 09.10.2023р. з кратністю один місяць служби за три.

Вважаючи протиправною відмову, позивач звернувся до суду.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі – Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №№ 1 та 2, Постановою № 202, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого віднесено усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (1.1а).

До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі – Постанова № 202), віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Пільговий характер роботи позивача підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.01.2005р., довідки № 788 від 09.12.2025р. про підтвердження пільгового характеру роботи, індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5), довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжка або відповідних записів у ній.

Під № 1 здійснено запис до трудової книжки про період навчання в ПТУ № 60.

Відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 31.01.2005р. та довідки № б\н від 07.02.2005р. позивач навчався в Брянківському професійному електромеханічному ліцеї з 01.09.2001р. по 31.01.2005р. Здобув робітничу професією «електрослюсар підземний».

В період навчання був працевлаштований «електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею» з 05.10.2004року по 10.02.2005р. в ВП "Шахта Вергелівська» ДП «Луганськвугілля». Запис до трудової книжки внесено під № 2-3.

Після закінчення ПТУ № 60, був працевлаштований 28 березня 2005р. на посаду « електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею» в ВП «ШУ Луганське» ДП «Луганськвугілля».

Звільнений з посади в зв`язку з призовом на військову строкову службу наказом № 22\к від 11.04.2005р.

Відповідно до запису № 6 трудової книжки та довідки № 2468 від 09.09.2025р. позивач проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ з 21.04.2005р. по 11.04.2006р.

Відповідно до запису № 7 трудової книжки після демобілізації повернувся 13.06.2006р. на попереднє місце роботи, на посаду «електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею» в ВП «ШУ Луганське» ДП «Луганськвугілля».

Відповідно до запису № 9-10 трудової книжки з 25.07.2011р. по 29.07.2011р. на посаді «гірник підземний з повним робочим днем під землею» на шахті «Білореченська». Запис визначає умови праці, протягом повного робочого дня під землею.

Відповідно до запису № 11-14 ВП шахта «Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» з 12.08.2011р. по 08.12.2011р. працював на посаді « гірник очисного забою з повним робочим днем під землею». Запис в трудовій книжці визначає умови праці протягом повного робочого дня під землею.

Відповідно до запису № 15-17 працював в ТОВ «Углеспецпоставка» з 01.03.2012р. по 08.03.2012р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею». Запис в трудовій книжці визначає умови праці протягом повного робочого дня під землею.

Відповідно до довідки № б\н від 7.02.2025р., позивач проходив військову службу за мобілізацією та був увільненний з підприємства наказом № 140\11к ід 20.07.22р. з збереженням робочого місця «гірника очисного забою» з 13.07.2022р. по 09.10.2023р.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено строкову військову службу.

За приписами абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З вищенаведених законодавчих норм вбачається, що час проходження військової служби зараховується до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому суд вважає за необхідне звернути увагу, що при зарахуванні періоду військової служби до пільгового стажу враховується саме попередня посада, з якої особу було призвано до військової служби. Тобто, на момент призову на військову службу особа мала працювати за професією, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач був звільнений з посади електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею в зв`язку з призовом на військову строкову службу наказом № 22\к від 11.04.2005р.

Відповідно до запису № 6 трудової книжки та довідки № 2468 від 09.09.2025р. позивач проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ з 21.04.2005р. по 11.04.2006р.

Відповідно до запису № 7 трудової книжки після демобілізації повернувся 13.06.2006р. на попереднє місце роботи, на посаду електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею» в ВП «ШУ Луганське» ДП «Луганськвугілля».

З огляду на вище викладене, суд зазначає, що на момент призову на військову службу позивач працював за професією, яка надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки на момент призову за особою зберігалося право на пільгове пенсійне забезпечення за основним місцем роботи, час проходження служби у складі Збройних Сил України підлягає прирівнюванню до роботи за відповідною професією.

Щодо періоду проходження військової служби в особливий період.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З огляду на положення вказаних норм права, суд доходить висновку про те, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а.

Таким чином, загальний період військової служби під час мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі, а період безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час - з розрахунку один місяць служби за три місяці.

При цьому, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено можливості зарахування до спеціального стажу, при призначенні пенсії на умовах, передбачених Законом №1058, періоду військової служби на пільгових умовах (у кратному обчисленні), оскільки така позиція не узгоджується із спеціальним законодавством, яке визначає соціальний і правовий захист військовослужбовців та суперечить вищенаведеним позиціям Верховного Суду, яким розглядалося саме питання про можливість включення до спеціального стажу, для призначення пільгових пенсій за віком, періодів військової служби на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Разом з цим, суд не погоджується і з позицією позивача про те, що в пільговому обчисленні повинен бути зарахований увесь період військової служби за мобілізацією, оскільки з наведених вище положень законодавства вбачається, що пільгові умови врахування військової служби можливі лише у випадку безпосередньої участі особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Судом встановлено, що в рішенні про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідач зазначив, що до пільгового стажу роботи за професією, зараховано період військової служби в особовий період – 03 місяці 17 днів.

Відповідно до довідки № б\н від 7.02.2025р., позивач проходив військову службу та був увільненний з підприємства наказом № 140\11к ід 20.07.22р. з збереженням робочого місця « гірника очисного забою» з 13.07.2022р. по 09.10.2023р.

Оскільки, позивачем не надано доказів, що з 13.07.2022р. по 09.10.2023р. останній брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, цей період підлягає зарахуванню до стажу що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак без пільгового обчислення у кратному розмірі.

Щодо вимоги про зарахування цього періоду до страхового стажу позивача то суд зазначає, що такий стаж зараховано позивачеві до страхового у повному обсязі.

Щодо періоду навчання.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , який введено в дію та набрав чинності з 01.01.2004 року визначено наступне:

Страховий стаж- період (строк) протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Стаття 14 Закону № 1058., визначає коло страхувальників, серед який відсутні навчальні заклади професійно-технічні училища.

Статтею 12 п.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачена добровільна участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування особами, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб , які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до ст.11 цього Закону, у тому числі особи , які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторнатурі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов`язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.

Стаття 18 цього закону, визначає типи закладі професійної ( професійно-технічної) освіти, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю;…

Ст.38 цього закону внесені гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти, в частині страхового та пільгового стажу роботи за здобутою спеціальністю: Час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Ст. 11 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до обов`язкового соціального страхування здобувачі професійної освіти – не віднесені. Ст.12 ЗУ № 1058 передбачено, що добровільному страхування підлягають тільки студенти вищих навчальних закладів, до яких ПТУ, не відноситься, а законом України «Про професійну (професійно –технічну) освіту читко визначено обов`язковість зарахування до страхового та пільгового стажу роботи за спеціальністю всього періоду навчання. В законі відсутні виключення, або будь- які особливості обліку та зарахування періодів стажу, окрім умови працевлаштування протягом трьох місяців після закінчення ПТУ.

Отже, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу частково та пільгового стажу за професією « електрослюсар підземний» періоду навчання з 01.09.2001р. по 31.01.2005р., є протиправними, та період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу за набутою професією.

Відповідно ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Виходячи з системного тлумачення викладених норм, робота на провідних професіях (гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин) встановлює більш пільгові умови призначення пенсії ніж робота за іншими професіями, передбаченими Списком №1, Постановою № 202.

Виходячи зі змісту позовних вимог позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано у кратному обчисленні 1,25 період його роботи за провідною професією «гірник очисного вибою».

Ураховуючи зміст Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для переведення пільгового стажу за провідною професією до пільгового стажу за Списком № 1 або Постановою № 202, необхідно кількість повних років за провідною професією помножити на 1,25.

Відсутність уточнюючої довідки щодо періодів роботи на шахтах розташованих на тепер окупованих територіях, не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні даних періодів роботи, до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії, оскільки періоди роботи підтверджено записами трудової книжки, сплату страхових внесків довідками ОК-5.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Вінницькій області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом установлено невмотивованість висновків відповідача, викладених в оспорюваному рішенні у частині незарахування до пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи позивача, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Водночас, повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії належать до дискреційних повноважень органів пенсійного фонду.

За таких обставин, суд вважає належним способом захисту прав позивача зобов`язання пенсійного органу зарахувати спірні періоди роботи до страхового та пільгового стажу позивача та повторно розглянути заяву про призначення пенсії з врахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач був звільнений від їх спллати.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047350008995 від 08.01.2026 року.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 період навчання з 01.09.2001р. по 31.01.2005 рік в Брянківському професійному електромеханічному ліцеї за професією електрослюсар підземний, та період проходження строкової служби з 21.04.2005р. по 11.04.2006р. в лавах ЗСУ.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова 202) періоди роботи з 05.10.2004р. по 10.02.2005р. на посаді «Електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті», з 25.07.2011р. по 29.07.2011р. на посаді «гірник підземний з повним робочим днем під землею», з 12.08.2011р. по 08.12.2011р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею», з 01.03.2012р. по 08.05.2012р. на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем під землею».

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова 202) період проходження військової служби під час мобілізації з 13.07.2022 року по 09.10.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 08.01.2026 року з врахуванням висновків суду в цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна