Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №160/2130/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуСправа №160/2130/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/2130/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить визнати відмову відповідача - Департаменту соціально-гуманітарної політики (ДСГП) Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни незаконною та зобов`язати відповідача надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні статусу особи з інвалідністю унаслідок війни та видачі посвідчення на підставі оцінки поданих ним документів. Позивач стверджує, що така відмова є необґрунтованою й такою, що порушує право на одержання статусу та пов`язаного соціального захисту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.02.2026 року Департаментом соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області надано відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що період травмування не охоплено періодом, коли позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. У зв`язку з чим позивачу було відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та відповідно він не має права на видачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудного знака до нього.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив військову службу та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням наявним в матеріалах справи.

31.12.2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , по завершенню якого видано довідку №690, в якій серед іншого зазначено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Діагноз: (Т90.5) Залишкові явища ЗЧМТ, струсу головного мозку (20.08.2024) у вигляді помірно вираженого церебростенічного синдрому, згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 травма відноситься до легких. Травма, ТАК, пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 28.04.2025 року №82/929 позивач в період з 29.06.2023 року по 24.07.2023 року, з 30.07.2023 року по 02.09.2023 року, з 30.09.2023 року по 06.12.2023 року, з 05.07.2024 року по 26.07.2024 року брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористкчної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсіч та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

27 грудня 2025 року командиром Військової частини НОМЕР_2 видано довідку № 25/28137 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за обставин якої вбачається: 20 серпня 2024 року близько 13:30 для проведення технічного обслуговування автомобіля рухався на транспортному засобі Nissan Navara (номерний знак НОМЕР_3 ) в районі населеного пункту Червоне Вітовського району Миколаївської області, потрапив у ДТП за участі інших транспортних засобів, внаслідок чого отримав травмування, не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння. Травмування пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 17.1.10 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 від 08.05.2025 року № 205/25/876/В «поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, СБУ, інших військових формуваннях. Наявний висновок ВЛК або ЛЕК або МВЛК. Збройні Сили України: Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби».

26.05.2025 року позивач звернувся до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області із заявою, в якій просив надати йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

Листом від 17.06.2025 року №3260/02-45/25-09.2/1 відповідач повідомив, що враховуючи, що в п. 17.1.10 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 від 08.05.2025 року № 205/25/876/В зазначено, що «поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, СБУ, інших військових формуваннях. Наявний висновок ВЛК або ЛЕК або МВЛК. Збройні Сили України: Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби», ДСГП відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

За результатами розгляду заяви відповідачем складено акт від 19.06.2025 року про відмову у наданні адміністративної послуги «Встановлення статусу, видача посвідчень, продовження строку дії посвідчень (вклеювання бланка-вкладки) особі з інвалідністю внаслідок війни» комплексної послуги «Я ветеран» ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В силу вимог статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

У відповідності до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни слід відносити також військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів

Отже, обов`язковими передумовами для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до наведених вище приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є набуття інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті, або ж під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Відповідно до частин 3, 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, серед яких, зокрема, й військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов`язків військової служби (у редакції, чинній на час проходження позивачем військової служби).

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; 4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Окрім того, частиною 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відтак, поняття «проходження військової служби» включає весь період перебування військовослужбовця на військовій службі з дня зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) по день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, тобто є ширшим за поняття «виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків)», яке, в свою чергу, включає лише проміжок часу безпосереднього несення військової служби та виконання відповідних обов`язків.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (далі - Положення № 302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з пунктом 7 Положення № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого", "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики, за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.

Відповідно до пункту 10 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.09.2015 № 685, якою затверджено Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі - Порядок № 685).

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 685, підставою для надання заявникам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності чи виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, у якій міститься інформація про групу та причину інвалідності, за формою, затвердженою МОЗ; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

За приписами пункту 16 Порядку № 685 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі: 1) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку; 2) подання неправдивих відомостей; 3) виявлення підробок у поданих документах; 4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку; 5) коли причина інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання заявника не пов`язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру та/або в судовому порядку.

При цьому відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

Отже, причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» та причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» різняться за підставами встановлення відповідної групи інвалідності, що не дозволяє їх ототожнювати.

Як встановлено з матеріалів справи, довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 року № 690 підтверджується те, що травма позивача (20.08.2024) "Так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Згідно з довідкою № 25/28137, що видана командиром Військової частини НОМЕР_2 від 27 грудня 2025 року, 20 серпня 2024 року близько 13:30 для проведення технічного обслуговування автомобіля позивач рухався на транспортному засобі Nissan Navara (номерний знак НОМЕР_3 ) в районі населеного пункту Червоне Вітовського району Миколаївської області, потрапив у ДТП за участі інших транспортних засобів, внаслідок чого отримав травмування, не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння. Травмування пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 17.1.10 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 від 08.05.2025 року № 205/25/876/В «поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, СБУ, інших військових формуваннях. Наявний висновок ВЛК або ЛЕК або МВЛК. Збройні Сили України: Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби».

Отже подані позивачем документи підтверджують лише те, що він проходив військову службу та отримав травму, проте документи не містять відповідного формулювання, яке підтверджувало б причинний зв`язок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, виконанням інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті, або ж під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, та надавало б право для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

В контексті спірних правовідносин суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 824/32/19-а, де зазначено, що для надання особі статусу інваліда війни у відповідності до вимог наведених норм необхідним є існування наступних умов - отримання військовослужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 1140/2362/18 вказав, що визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «інвалідів війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Правовими положеннями частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, врахувавши вказані вище норми законодавства, висновки Верховного Суду, встановивши обставини справи, згідно з якими травма отримана при виконанні службових обов`язків під час військової служби, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення встановленого зразка.

Відповідно відсутні підстави для визнання протиправною відмову відповідача - Департаменту соціально-гуманітарної політики (ДСГП) Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, у наданні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та зобов`язання відповідача надати йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська