Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №751/324/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 квітня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/324/26

Головуючий у першій інстанції - Яременко І. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/905/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Комунальне підприємство «Чернігівводоканал»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» про захист прав споживача.

У С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до КП «Чернігівводоканал», в якому просила визнати дії відповідача такими, що порушили її права, свободи, інтереси; стягнути з нього на користь позивачки 100 000 грн в рахунок моральної шкоди.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що з 1981 року є користувачем послуг КП «Чернігівводоканал». У 2017-2018 роках відповідачем зроблено ремонт водопровідного колодязя через витоки води з труби, що веде до подвір`я позивачки. 08 лютого 2024 року сталася аварія через пробоїну в кутнику, що з`єднує кран з трубою, яка йде до її подвір`я, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було припинено водопостачання. У задоволенні її позову судом було відмовлено через відсутність доказів того, що водопровідний колодязь є власністю КП «Чернігівводоканал». Влітку 2025 року відповідач надіслав ОСОБА_1 повідомлення про необхідність проведення ремонту водопровідного колодязя через просідання асфальтового покриття у місці його монтажу. Комісія здійснила огляд цього колодязя і встановила, що до шахти підключені будинки з протилежної сторони проспекту, про що позивачка не була обізнана. У червні 2025 року на місці просідання асфальтового покриття було поставлено щит-застереження для транспорту. ОСОБА_1 зазначала, що не мала робити проведений 01 лютого 2025 року ремонт, оскільки це мали здійснити власники будинків, які підключені до шахти з протилежної сторони проспекту, але КП «Чернігівводоканал» поклав провину саме на неї. Стверджує, що через такі дії відповідача порушено її права, свободи та інтереси як споживача, моральну шкоду вона оцінює у 100 000 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до КП «Чернігівводоканал» про захист прав споживача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, просить її скасувати і прийняти нове рішення на її користь.

Доводи апеляційної скарги зводяться до помилковості висновку районного суду про наявність у провадженні цього ж суду справи зі спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Заявниця зазначає, що відповідач один і той же, але причини і підстави позову різні. У справі № 751/4237/24 позивачка просила відновити водопостачання до її будинку, оскільки вважала, що аварія (витік води з мережі) виникла не з її вини, водночас кутник з великою пробоїною був повністю проржавілий і не міг менше, ніж за 7 років бути в такому стані. У цій справі ОСОБА_1 просить стягнути з КП «Чернігівводоканал» моральну шкоду через зловживання при виконанні ремонтних робіт, що порушило її права, свободи, інтереси.

Відзив на апеляційну скаргу від КП «Чернігівводоканал» у встановлений судом строк не надходив.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2026 року розгляд справи призначено на 01 квітня 2026 року о 14 год.

ОСОБА_1 , КП «Чернігівводоканал» належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 38, 39). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила розглянути справу за її відсутності.

У судове засідання учасники справи або їх представники не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

За змістом ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, враховуючи наступне.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі, районний суд, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, виходив з того, що наявна справа № 751/4237/24 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до КП «Чернігівводоканал», в якому просила суд: визнати дії відповідача неправомірними; зобов`язати КП «Чернігівводоканал» відновити водопостачання до її будинку за адресою: АДРЕСА_1 негайно та стягнути з КП «Чернігівводоканал» на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що 08 лютого 2024 року отримала повідомлення про припинення водопостачання через витік води з водопровідної мережі. Водопровідна мережа, від якої з шахти йде труба до її будинку, знаходиться посередині проїжджої дороги, відстань від шахти до будинку біля 30 м. За поясненнями майстра прорив стався у шахті через кутник, який з`єднує центральну мережу з її трубою. Позивачка указувала, що у лютому 2024 року звернулась до відповідача з відповідними документами, але оператор повідомила, що їй необхідно ремонтувати колодязь, тому що водопровідна мережа, на якій стався витік води, не перебуває на балансі КП «Чернігівводоканал».

ОСОБА_1 вважала, що пробоїна у новому кутнику, який поставлено в 2017 році, сталася виключно з вини відповідача, через його нечесну, недобросовісну роботу, користуючись недосвідченістю споживача. Стверджувала, що КП «Чернігівводоканал» цими діями спричинило їй моральну шкоду, оскільки у лютому позивачці довелося топити сніг та збирати дощову воду. Зазначала, що почуває себе приниженою, обмеженою у своїх правах, витратила багато часу на ходіння по інстанціях, зазнаючи значного навантаження на хворі ноги. Від хвилювання у неї піднімався тиск.

Наведені обставини викладено у рішенні Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2024 року у справі № 751/4237/24, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року (а.с. 7-10, 11-14).

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року у справі № 751/4237/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Чернігівводоканал» про захист прав споживачів (а.с. 15-16).

08 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до КП «Чернігівводоканал», в якому просила визнати дії відповідача такими, що порушили її права, свободи, інтереси; стягнути з відповідача на користь позивачки 100 000 грн у рахунок моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалась на те, що влітку 2025 року отримала від відповідача повідомлення про необхідність здійснення ремонту водопровідного колодязя через просідання асфальтового покриття у місці монтажу водопровідного колодязя. ОСОБА_1 зазначала, що не мала робити проведений 01 лютого 2025 року ремонт, оскільки це мали здійснити власники будинків, які підключені до шахти з протилежної сторони проспекту, але КП «Чернігівводоканал» поклав провину саме на неї. Стверджує, що через такі дії відповідача порушено її права, свободи та інтереси як споживача, моральну шкоду вона оцінює у 100 000 грн. Просила у разі необхідності призначити у справі експертизу водопровідного колодязя для забезпечення доказів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у цій справі, виходив з того, що у провадженні цього суду перебувала справа № 751/4237/24 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Необхідність застосування вказаної норми зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно однакові сторони, предмет і підстави позову вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) дійшла висновку про те, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Дослідивши предмет та підстави заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Чернігівводоканал» у цій справі та порівнявши їх з предметом та підставами позову у справі № 751/4237/24, апеляційний суд не погоджується з тим, що в обох випадках підстави позову та заявлені вимоги є аналогічними.

Колегія суддів вважає слушними доводи позивачки про те, що предметом позову у справі № 751/4237/24 було визнання дій відповідача неправомірними, зобов`язання КП «Чернігівводоканал» відновити водопостачання до будинку ОСОБА_1 та стягнення на її користь 10 000 грн моральної шкоди. Підставами позову стало, за твердженням позивачки, те, що аварія (витік води) відбулася не з її вини, а внаслідок неправомірних дій відповідача.

Предметом позову у цій справі є визнання дій КП «Чернігівводоканал» такими, що порушують права, свободи, інтереси ОСОБА_1 та стягнення 100 000 грн моральної шкоди, Позов обґрунтовано безпідставністю (на думку ОСОБА_1 ) вимоги відповідача до заявниці влітку 2025 року здійснити ремонт водопровідного колодязя через просідання асфальтового покриття у місці його монтажу, оскільки до шахти підключені будинки з протилежної сторони проспекту. Крім цього, ОСОБА_1 просила у разі необхідності призначити у справі експертизу водопровідного колодязя з метою забезпечення доказів.

Ураховуючи наведене у сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що предмет і підстави позову у справі № 751/324/26, яка переглядається, та у справі № 751/4237/24 не є тотожними, а доводи апеляційної скарги про необхідність скасування судового рішення в цій частині обґрунтованими. Вирішити питання про ухвалення судового рішення по суті, як про це просить ОСОБА_1 , апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості, оскільки спір судом першої інстанції не вирішувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суперечить нормам процесуального закону, а тому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2026 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова