Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №686/22107/25 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №686/22107/25

Суддя: Талалай О. І.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22107/25

Провадження № 22-ц/820/811/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року (суддя Мазурок О. В., повне судове рішення складено 16 грудня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

05 серпня 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 зобов?язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у його паспорт громадянина України, який видати йому на руки. Внаслідок умисного, зухвалого невиконання зазначеного судового рішення йому спричинено моральну шкоду. Тому змушений був звертатися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди внаслідок невиконання рішення суду у справі № 2270/14181/11. Судовим рішенням у справі № 686/32581/24 в позові про відшкодування моральної шкоди відмовлено, в результаті чого йому заподіяно моральну шкоду.

Тому позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди один центильйон гривень.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року в позові відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, ухвалення рішення без додержання норм матеріального та процесуального права. Висновок суду базується на припущеннях. Судове рішення ухвалено незаконно сформованим складом суду, усі авторозподіли, що здійснені на підставі положень Ради Суддів України після 16 вересня 2016 року є незаконними. Суд не врахував судову практику в аналогічних справах і безпідставно відмовив у стягненні морального відшкодування. Вважає, що невиконання рішення суду є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.

У відзиві Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів, а рішення суду без змін.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

У зв`язку з чим на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 зобов`язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, у справі № 686/8422/20 стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 лютого 2025 року в справі № 686/32581/24, яке залишено в силі постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року в позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року у справі № 686/32581/24.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував недоведеністю позовних вимог.

Такий висновок відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з положеннями частини 1, 3, 5 та пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частиною 1 статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

Саме на позивача у деліктних правовідносинах покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди з боку Держави Україна внаслідок відмови в позові про відшкодування моральної шкоди у справі № 686/32581/24.

ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження розміру шкоди (один центильйон гривень).

З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову.

Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на судовому практику Верховного Суду у цій категорії справ, оскільки для доведення позову про відшкодування шкоди позивач має довести наявність складових цивільно-правової відповідальності. У конкретній справі процес доказування, а відповідно й правозастосування, може бути різним.

Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.

Посилання в апеляційній скарзі на ухвалення судового рішення незаконно сформованим складом суду не заслуговує на увагу, оскільки визначення складу суду для розгляду цієї справи здійснено на підставі статті 33 ЦПК України Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, затверджених зборами суддів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.03.2025 та Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15), які є чинними.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П?єнта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua