Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №577/466/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м.Суми

Справа №577/466/25

Номер провадження 22-ц/816/81/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Тукманом Євгеном Григоровичем,

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року у складі судді Галяна С.В., постановленої в м. Конотопі Сумської області, повне судове рішення виготовлено 18 лютого 2025 року,

в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни, боржник - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

24 січня 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Тукмана Є.Г., звернувся до суду із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій просив:

- визнати неправомірною бездіяльність керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. щодо зволікання з прийняттям документу виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення;

- визнати неправомірною бездіяльність керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. щодо своєчасного не надсилання на вказану стягувачем поштову адресу документу виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення суду;

- зобов`язати керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. невідкладно прийняти і надіслати стягувачу за адресою: АДРЕСА_2, документ виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення суду з врахуванням правової оцінки, наданої судом.

Вимоги мотивував тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області 02 грудня 2024 року у справі №577/4539/24, виселено ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46000 грн 00 коп. (штраф та неустойка) та 915 грн 13 коп. судових витрат (судового збору), а всього 46915 грн 13 коп. На виконання даного рішення у справі №577/4539/24 Конотопським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчій лист. 10 січня 2025 року стягувач поштою, реєстрованим поштовим відправленням № 4160700030271 надіслав на адресу керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. заяву від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення, до якої додав вищевказаний виконавчій документ. Вказане поштове відправлення отримано Конотопським відділом державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції 13 січня 2025 року.

Однак, у визначені ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» строки виконавче провадження не було відкрито. Докази на підтвердження протилежного заінтересованою особою не надано.

Також, за наявності підстав, визначених частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом 3-х робочих днів з дня його пред`явлення. Між тим, рішення про повернення стягувачу виконавчого документу протягом 3-х робочих днів також не приймались. Доказів на підтвердження протилежного не надано. Все це, на думку скаржника, свідчить про протиправну бездіяльність керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. в питанні своєчасного прийняття передбаченого наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» рішень згідно заяви стягувача від 10 січня 2025 року.

Крім того, керівником Конотопського відділу ДВС Марценюк А.С. в строки, передбачені нормою абзацу 3 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» ніяких рішень на підставі заяви стягувача від 10 січня 2025 року на вказану стягувачем поштову адресу (АДРЕСА_2) не надсилалось. Докази на підтвердження протилежного у заінтересованої особи відсутні. Відтак, вказаною протиправною бездіяльністю керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. були порушені права стягувача на отримання процесуального документа виконавчого провадження з дотриманням строків, визначених абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, передбаченому приписами абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Відсутність у стягувача, як сторони виконавчого провадження, копії постанови про відкриття виконавчого провадження фактично позбавляє стягувача гарантованого частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» права доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень та можливості формування узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, визначення дати їх прийняття (вчинення), а також можливості дистанційного доступу до документів виконавчого провадження. Тому відстоювати свої права стягувач вимушений в судовому порядку шляхом подання даної скарги.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року у задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Тукмана Є.Г. на бездіяльність керівника Конотопського відділу держаної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області, - відмовлено.

18 лютого 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Тукманом Є.Г. подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16500 грн 00 коп.

Додатковою ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 лютого 2025 року у задоволенні заяви адвоката Тукмана Є.Г., який представляє інтереси ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Будучи незгодним із ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Тукмана Є.Г., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду від 13 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги мотивував тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року №1445, яка не підлягає до застосуванню до спірних правовідносин.

Вказує на те, що факт невиконання заінтересованою особою строків відкриття виконавчого провадження та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував заявлене у відповіді на відзив клопотання про залишення без розгляду скарги, в частині зобов`язання керівника Конотопського відділу ДВС невідкладно прийняти і надіслати стягувачу документ виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача.

Відзиву на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строку, подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2024 року виселено ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46000 грн та 915 грн 13 коп. судових витрат (судового збору), а всього 46915 грн.13 коп. На виконання даного рішення у справі №577/4539/24 Конотопським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчій лист (а.с. 4).

10 січня 2025 року ОСОБА_1 поштою, реєстрованим поштовим відправленням №4160700030271 надіслав на адресу керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А.С. заяву від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення, до якої додав виконавчій документ. У зв`язку зі зміною місцезнаходження адреси листування, в заяві стягувач просив копії постанов, у тому числі про відкриття виконавчого провадження, інші процесуальні документи надсилати йому за поштовою адресою: АДРЕСА_2 . Документи стягувача отримано Конотопським відділом державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції 13 січня 2025 року (а.с. 5, 6).

Разом з тим, загальновідомий факт, що 19 грудня 2024 року відбулася масштабна зовнішня кібератака на державні реєстри України. Внаслідок атаки тимчасово призупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України, у тому числі Автоматизованої системи виконавчого провадження.

20 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1445, яка зупиняє строки адміністративного провадження та надання публічних (включно з електронними) послуг, що надаються з використанням єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції. Згідно з документом строки адміністративного провадження та надання публічних (електронних публічних) послуг, які надаються з використанням єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зупиняються до моменту відновлення доступу до них. Датою відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст, є наступний робочий день за днем оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерством юстиції України.

20 січня 2025 року відновлено функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки з боку росії, у тому числі відновлено роботу автоматизованої системи виконавчого провадження.

В день відновлення роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження, 20 січня 2025 року, державним виконавцем Конотопського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондарем І.В., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам у відповідності ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно зі списком згрупованих поштових відправлень № 682 від 30 січня 2025 року (пункт № 40) постанова про відкриття виконавчого провадження за вих. № 25.2-30/1143 від 20 січня 2025 року була направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (№ поштового відправлення 601107073888). Згідно з даними сайту «Укрпошта» відправлення № 601107073888 вручене одержувачу 04 лютого 2025 року (а.с.21-22, 24, 25).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що у державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Положеннями статті 129 - 1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Статтею 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Тобто, дії та/або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в судовому порядку виключно у випадку, якщо такі дії та/або бездіяльність цих посадових осіб під час примусового виконання судового рішення, безпосередньо порушують права та інтереси сторін виконавчого провадження - боржника чи стягувача

Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом встановлено, що 13 січня 2025 року до Конотопського відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі №577/4539/24, який видано 06 січня 2025 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46915 грн 13 коп. Постанова про відкриття виконавчого провадження були винесена державним виконавцем 20 січня 2025 року. Супровідний лист про направлення постанови про відкриття провадження, в тому числі і стягувачу, датований 20 січня 2025 року. Поштове відправлення передано до відділення поштового зв`язку 30 січня 2025 року та вручено ОСОБА_1 04 лютого 2025 року.

Щодо дотримання державним виконавцем строків виконавчого провадження, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про існування у державного виконавця об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасно вчинити виконавчі дії, а доводи апеляційної скарги в цій частині вважає непереконливими.

Зокрема, 19 грудня 2025 року відбулася масштабна зовнішня кібератака на державні реєстри України. Внаслідок атаки тимчасово призупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України, у тому числі Автоматизованої системи виконавчого провадження.

За змістом ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження.

Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система).

Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.

Пунктами 6 розділу І, пунктів 1, 2 19-21 вказаного Положення визначено, що система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її проходження; об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження; контроль за дотриманням строків вчинення виконавчих дій; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження в електронному вигляді; централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження, а також облік та звітність за сумами на цих рахунках; підготовку та формування статистичних даних, отриманих на підставі внесеної до Системи інформації; формування звітів про суму стягнутого виконавчого збору для нарахування винагород державним виконавцям.

Автоматичний розподіл виконавчих документів в органі державної виконавчої служби здійснюється в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до Системи відповідальною особою органу державної виконавчої служби, або відразу після реєстрації Системою виконавчих документів, виданих у формі електронних документів та пред`явлених в рамках інформаційної взаємодії.

Виконавчі документи розподіляються між державними виконавцями у довільному порядку із дотриманням черговості та з урахуванням встановленого коефіцієнта й кількості виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у державного виконавця, крім випадків, передбачених пунктами 6, 7 цього розділу.

Знеструмлення електромереж та інші обставини, що впливають на безперебійність і функціонування Системи, фіксуються актами керівника органу державної виконавчої служби із зазначенням у них дати, часу настання та закінчення дії відповідних обставин.

Керівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний скласти акт та довести його до відома керівника вищого рівня не пізніше наступного робочого дня з моменту настання відповідних обставин.

Автоматичний розподіл виконавчих документів між державними виконавцями здійснюється невідкладно після налагодження роботи Системи або наступного робочого дня після усунення обставин, зазначених у пункті 19 цього розділу.

У разі настання обставин, зазначених у пункті 19 цього розділу, розподіл виконавчих документів, що видані за рішеннями, які підлягають негайному виконанню, та надійшли в період дії таких обставин, здійснюється керівником органу державної виконавчої служби з дотриманням положень пункту 2 цього розділу.

Інформація щодо виконавчих документів, розподілених керівником органу державної виконавчої служби, вноситься до Системи не пізніше наступного робочого дня після усунення обставин, зазначених у пункті 19 цього розділу, із зазначенням державного виконавця, на якого розподілено виконавчий документ.

Тобто, з викладених норм слідує, що розподіл виконавчих документів здійснюється між державними виконавцями Автоматизованою системою, а за відсутності доступу - керівником органу ДВС виключно виконавчих документів, що видані на рішення, які підлягали негайному виконанню.

З огляду на викладене, припинення роботи Автоматизованої системи виконавчих проваджень у період з 19 грудня 2024 року до 20 січня 2025 року, у зв`язку з наймасштабнішою зовнішньою кібератакою на державні реєстри, унеможливило здійснення розподілу поданого стягувачем ОСОБА_1 виконавчого листа між державними виконавцями і , як наслідок, до недотримання строків відкриття виконавчого провадження.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2024 року, на виконання якого було видано виконавчий лист, що пред`явлено ОСОБА_1 до виконання, не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому у керівника органу ДВС відсутні повноваження на здійснення розподілу між державними виконавцями.

Питання відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було вирішено одразу після відновлення роботи реєстрів.

Колегія суддів звертає увагу і на положення п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в тому силі визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1 просив визнати бездіяльність керівника Конотопського відділу ДВС Марценюк А.С. щодо не направлення копій постанов стягувачу. Однак, відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок доведення сторін виконавчого провадження про прийняті документ виконавчого провадження покладено на державного виконавця, в провадженні якого перебуває виконавче провадження, а не керівника відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, з огляду на те, що існували об`єктивні, непереборні обставини, які унеможливлювали державним виконавцем дотриматися строків відкриття виконавчого провадження, а керівник відділу ДВС не є відповідальною особою за направлення державними виконавцями відповідного відділу копії документів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Щодо заявленого представником скаржника в суді першої інстанції клопотання про залишення без розгляду скарги в частині вимог про зобов`язання керівника відділу ДВС невідкладно прийняти і надіслати стягувачу документ виконавчого провадження, то колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями глави VII ЦПК України не передбачено залишення скарги без розгляду чи закриття провадження.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За результатами апеляційного перегляду ухвали суду, колегією суддів не було встановлено підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для розподілу між сторонами понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Тукманом Євгеном Григоровичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: А. П. Сидоренко

Д. В. Сізов