Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №946/5488/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3045/26

Справа № 946/5488/25

Головуючий у першій інстанції Смокіна Г. І.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», в інтересах якого діє адвокат Воронков Володимир Олексійович

на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2025 року

за заявою Комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та обслуговування внутрішньобудинкових систем з ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року Комунальне підприємство «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення в сумі 4095,62 грн та обслуговування внутрішньобудинкових систем в сумі 339,84 грн з ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2025 року у видачі судового наказу відмовлено.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не додано копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі між Комунальним підприємством «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та ОСОБА_1 , чи іншого документу із підписом споживача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалення з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що КП «Ізмаїльське ВУВКГ» є комунальним підприємством, власником якого є територіальна громада м. Ізмаїл в особі Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, створене з метою забезпечення мешканців міста Ізмаїл у якісному водопостачанні та водовідведенні. Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 24.10.2006 року КП «Ізмаїльське ВУВКГ» визнано виконавцем послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення.

01 вересня 2024 року підприємство опублікувало на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування публічний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговування внутрішньобудинкових систем, про що додатково було зазначено на квитанціях про оплату послуг.

У зв`язку з тим, що співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , не звернулися в 30-денний термін до КП «Ізмаїльське ВУВГ» з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами даного будинку укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунка за надані послуги або факт отримання послуги.

Послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем ОСОБА_1 надаються безперебійно в порядку, визначеному Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Жодних заперечень за весь час надання послуг щодо якості чи кількості наданих послуг від відповідача на адресу підприємства не надходило.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», між КП «Ізмаїльське ВУВКГ» та боржником автоматично укладено публічний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговування внутрішньобудинкових систем.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту ст. 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частиною першою статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (частина перша статті 633 ЦПК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до пунктів 1,5 частини другої статті 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23), від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076св23), від 02 жовтня 2024 у справі № 755/292/22 (провадження № 61-18325св23), від 31 липня 2025 № 947/25386/23 (провадження № 61-15626св24).

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, врегульовані Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) (далі Правила № 690).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг (абз.5 п.14 Правил № 690).

Індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договір у порядку і випадках, визначених законом (у тому числі з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку); оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором (п.п. 1,5 п.47 Правил № 690).

Виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов договору (п.п. 6 п 49 Правил №690).

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Згідно ч. 3 ст. 205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягне ння заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (пункт 3 частини 3 статті 163 ЦПК України).

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу (пункт 1 частини 1 статті 165 ЦПК України).

З матеріалів справи убачається, що КП «Ізмаїльське ВУВКГ» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 4095,62 грн, з обслуговування внутрішньобудинкових систем в сумі 339,84 грн.

Як на підставу задоволення зазначеної вище заяви, КП «Ізмаїльське ВУВКГ» посилається на те, що заявник є виконавцем послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення. 01 вересня 2024 року підприємство опублікувало на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування публічний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговування внутрішньобудинкових систем. Зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , одним із яких є ОСОБА_1 , не звернулися в 30-денний термін до заявника з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами цього будинку укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Отже, між споживачами багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та КП «Ізмаїльське ВУВКГ» з 01 вересня 2024 року укладено індивідуальні договори приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які є публічними договорами приєднання.

Суд першої інстанції наведене вище не врахував та дійшов помилкового висновку.

Колегія суддів зауважує, що розглядаючи заяву про видачу судового наказу, за умови заявлення вимоги, передбаченої ст.161 ЦПК України, суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Натомість у подальшому, після видачі судового наказу, боржник у заяві про скасування судового наказу може зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 170, ч. 3 ст.171 ЦПК України), що є передбаченою підставою для скасування судового наказу.

Наведеного вище суд першої інстанції не врахував у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, тому ухвала місцевого суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374,379, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», в інтересах якого діє адвокат Воронков Володимир Олексійович - задовольнити.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький