Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №141/756/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 141/756/25

Провадження № 22-ц/801/838/2026

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Демченко І. В.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуСправа № 141/756/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова С. С., про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ситника О. В. на рішення Оратівського районного суду Вінницької області у складі судді Демченко І. В. від 19 січня 2026 року (дата складання повного тексту судового рішення: 29 січня 2026 року),

встановив:

У серпні 2025 року Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива»» (далі ВК «АК ПП «Золота нива»», кооператив) звернувся до суду з цим позовом, за яким просив перевести на нього права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 19 червня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2277, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Сягнути з нього на користь ОСОБА_1 сплачену за цим договором купівлі-продажу вартість земельної ділянки в сумі 315 000 грн 00 к. шляхом перерахування цих коштів з депозитного рахунку суду.

На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 08 грудня 2015 року уклав з ОСОБА_2 договір оренди цієї земельної ділянки. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 січня 2016 року.

25 квітня 2025 листом № 190/01-16 приватний нотаріус Цукурова С. С. надіслала кооперативу повідомлення про намір власниці земельної ділянки її продати з додатком проєкту договору купівлі-продажу ділянки. 16 травня 2025 року ВК «АК ПП «Золота нива»» надіслав нотаріусу повідомлення про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки, але 19 червня 2025 року ОСОБА_2 продала її ОСОБА_1 .

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2026 року позов задоволено. Переведеного на ВК «АК ПП «Золота нива»» права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 19 червня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2277, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Сягнуто з ВК «АК ПП «Золота нива»» на користь ОСОБА_1 сплачену за цим договором купівлі-продажу вартість земельної ділянки в сумі 315 000 грн 00 к. шляхом перерахування цих коштів з депозитного рахунку суду. Вирішено питання про судові витрати у справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що отримавши від ВК «АК ПП «Золота нива»» повідомлення про бажання скористатись переважним правом, яке, на думку нотаріуса, не було оформлено належним чином, нотаріус мав можливість звернутись до позивача повторно, роз`яснивши, які саме документи той має подати для вчинення нотаріальної дії, і в якому вигляді. Однак нотаріус проігнорувала зазначене повідомлення і бажання суб`єкта переважного права його реалізувати, що призвело до порушення переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ситник О. В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив рішення скасувати та постановити нове - про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що у нотаріуса відсутній обов`язок додатково повідомляти суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення про виключний перелік документів, який він має надати нотаріусу для реалізації такого права, їх форму та зміст. Відповідно нотаріус Цукурова С .С. при оформленні договору купівлі-продажу діяла в межах та у спосіб, встановлені законом, зокрема статтею 130-1 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Представник позивача - адвокат Вдовцов С. П. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, відповідно до обставин справи, правовідносин сторін та норм матеріального права, якими вони регулюються.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частинами першою - четвертою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 08 грудня 2015 року ВК «АК ПП «Золота нива»» уклав з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 січня 2016 року.

25 квітня 2025 листом № 190/01-16 приватний нотаріус Цукурова С. С. надіслала кооперативу повідомлення про намір власниці земельної ділянки її продати з додатком проєкту договору купівлі-продажу ділянки.

16 травня 2025 року ВК «АК ПП «Золота нива»» надіслав нотаріусу повідомлення про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки, але 19 червня 2025 року ОСОБА_2 продала її ОСОБА_1 .

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)).

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно зі статтею 659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Статтею 9 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, на її придбання у власність у разі продажу цієї земельної ділянки за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім продажу її на земельних торгах) орендар повідомляється у порядку, визначеному статтею 130-1 ЗК України.

Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135 - 139 цього Кодексу.

За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проєктом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб`єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб`єкт переважного права, який відповідно до цього Кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

У разі якщо суб`єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець (стаття 130-1 ЗК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див.: постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Отже пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Яку установив суд власницею земельної ділянки, яка була предметом договору купівлі-продажу, і, відповідно, його стороною була ОСОБА_2 , саме внаслідок укладення цього договору вважає порушеним своє переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її орендар - ВК «АК ПП «Золота нива»». Саме по собі можливе порушення приватним нотаріусом Цукоровою С. С. установленої статтею 130-1 ЗК України процедури повідомлення орендаря земельної ділянки про намір її власника укласти договорі купівлі-продажу, не змінює статусу сторін договору та його змісту. Тобто саме укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки його сторонами (продавцем і покупцем) могло порушити переважне право орендаря земельної ділянки на її купівлю, отже у спорах про переведення прав покупця земельної ділянки співвідповідачами мають бути саме сторони договору купівлі-продажу, зокрема й продавець. Його прав і обов`язків безпосередньо стосується таке рішення, тому що внаслідок його ухвалення втрачається право власника земельної ділянки вибору контрагента за договором і виникає обов`язок передати її у власність конкретній фізичній або юридичній особі.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув, розглянув справу без участі продавчині земельної ділянки ОСОБА_2 , вирішивши питання про її права і обов`язки без залучення як співвідповідачки, що є безумовної підставою для скасування рішення з постановленням нового судового рішення про відмову у позові незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову у позові то з позивача на її користь необхідно стягнути сплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 670 грн 00 к.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ситника О. В. задовольнити.

Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2026 року скасувати і постановити нове судове рішення.

У позові Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова С. С., про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки відмовити.

Стягнути з Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» на користь ОСОБА_1 5 670 (п`ять тисяч шістсот сімдесят) грн 00 к. у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Виробничий кооператив «Агрокооператв приватних пойовиків «Золота нива», ЄДРПОУ 03733105, с. Балабанівка Вінницького району Вінницької області, вул. Центральна, 11а.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , м. Київ, вул. Саксаганського, 113а, оф.2.

(Повний тексп постанови виготовлено 06 квітня 2026 року)

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

О. В. Ковальчук