Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №742/6828/25
Суддя: Павлов В. Г.
Провадження № 2-а/742/13/26
Єдиний унікальний № 742/6828/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,
секретаря судового засідання - Рубан Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, поліцейського Середути Ігоря Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі -
УСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1.1 Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6274004 від 03.12.2025 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона не керувала транспортним засобом, а перебувала у припаркованому авто, тому вимоги поліції пред`явити документи вважає незаконними. Також вказує на порушення процедури розгляду справи (відсутність при складанні постанови).
1.2 Відповідач подав відзив, у якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що патрульні отримали виклик на лінію «102» про керування авто особою в стані сп`яніння. Прибувши на місце, вони зафіксували автомобіль «Skoda Octavia» (д.н.з. НОМЕР_1 ) у русі, за кермом якого була позивачка. Остання відмовилася пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи, чим порушила п.2.1 ПДР України, а факт керування підтверджується відеозаписом з бодікамер.
ІІ. Заяви (клопотання) та пояснення учасників справи.
2.1 Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. Представник позивача надав суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення рішення за наявними матеріалами
2.2. Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
3.1 Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 27.03.2026 р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
За відсутності заперечень сторін по справі, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
3.2 Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на здійснювалося.
ІV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
4.1. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.12.2025 року серії ЕНА № 6274004 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
4.2. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 03.12.2025 р. о 20 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Skoda Octavia» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та на вимогу поліцейського не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушила п.2.1 ПДР України.
4.3 З переглянутих відеозаписів /зокрема, файл VID 00020/, долученого відповідачем до відзиву, судом встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо перебувала за кермом автомобіля і в спілкуванні з поліцейськими підтверджувала факт керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв.
При цьому узагальнений зміст її емоційного спілкування з поліцейськими зводився до ігнорування законних вимог останніх щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та намагання уникнути відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП шляхом залишення місця події.
V. Оцінка суду.
5.1 Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП, є керування особою транспортним засобом, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
5.2 Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
5.3 Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, для правомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності в конкретному випадку відповідачем повинно бути надано докази в підтвердження факту керування транспортним засобом та не пред`явлення на вимогу поліцейським документів, визначених п.2.1 ПДР.
5.4 Згідно зі ст.251 КУпАП України доказами у справі є будь-які фактичні дані, зокрема відеозаписи, пояснення особи та інші матеріали, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення та винність особи.
5.5 Суд відхиляє доводи позивачки про те, що відсутність на відеозаписі моменту безпосереднього руху автомобіля спростовує факт керування. Враховуючи, що на момент початку відеозапису ОСОБА_1 перебувала на місці водія, двигун автомобіля був щойно вимкнений, а сама особа у розмові з інспекторами не заперечувала факт приїзду та вживання алкоголю, суд приходить до висновку про наявність у неї статусу водія в розумінні ПДР. Перебування особи за кермом автомобіля, який щойно припинив рух за обставин, зафіксованих поліцейськими, унеможливлює сприйняття позивачки як «пасажира» чи «пішохода.
5.6 Аналізуючи наведені вище правові норми та дослідивши відеозаписи, суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_1 функцій водія та умисне не пред`явлення документів, зазначених у п.2.1 ПДР, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6274004 від 03.12.2025 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.126 КУпАП прийнято правомірно та підстави для скасування такої відсутні.
5.7 З огляду на матеріали справи, небажання позивачки пред`являти документи було зумовлене не відсутністю правових підстав у поліції, а намаганням приховати свою особу з метою уникнення відповідальності за більш тяжке правопорушення (керування у стані сп`яніння). Відтак, притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП є законним механізмом забезпечення правопорядку на дорогах.
Відсутність особи під час безпосереднього моменту роздрукування (формування) постанови, за умови, що розгляд справи розпочався за її участю, а місце події було залишене нею за власною ініціативою, не свідчить про порушення прав на захист та не є самостійною підставою для визнання постанови протиправною.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з власної ініціативи залишила місце події до завершення оформлення матеріалів, що підтверджується її ж позовною заявою («відлучилася по власним потребам»). За таких обставин, неможливість вручення постанови на місці була зумовлена діями самої позивачки.
5.8 Доводи позивачки фактично зводяться до заперечення очевидних обставин, які об`єктивно зафіксовані технічними засобами, що не може бути покладено в основу судового рішення. Доказів, які могли б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
VІ. Судові витрати.
6.1 Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами. Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.3,4,9,72,78,241-246,255,286,293,295-297 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, поліцейського Середути Ігоря Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Г. Павлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua