Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №742/1608/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/405/26

Єдиний унікальний № 742/1608/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Сірій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Росії, з даних протоколу – не працює; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП –

ВСТАНОВИВ:

14.03.2026 р., близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме вчиняв сварку та побив руками по обличчю та тілу, чим була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в письмовій заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_3 .

Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №184315 від 14.03.2026 р.; інформацією з рапорту РВП ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2026р. та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та визнавальними письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на подружжя.

Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. А під фізичним насильством - в тому числі нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості.

Поведінка ОСОБА_1 у конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність його дій, що встановлено з пояснень потерпілої, безумовно спричинили їй емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе за ознакою статі, та як наслідок завдали психічної шкоди здоров`ю.

Факт отримання потерпілою фізичної шкоди здоров`ю, завданої діями ОСОБА_1 , деталізовано в її поясненнях (а саме нанесення ударів рукою по руці та голові) та не викликає у суду жодного сумніву. Вищевказаний висновок суду посилюється і наданими письмовими визнавальними поясненнями ОСОБА_1 на адресу суду.

На переконання суду, вказані обставини з урахуванням пояснень потерпілої вказують на те, що останній дійсно своїми діями призвів до вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю його дружині.

Сукупність досліджених під час судового засідання доказів, які містяться в матеріалах справи є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Положеннями ст.23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутності відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в межах мінімальної межі санкції статті.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п’ять) грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов