Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №686/2445/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №686/2445/26

Провадження №1-кп/686/758/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 ,

у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні №12025243000003418 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в першій декаді листопада 2025 року, перебуваючи у м.Кам`янці-Подільському, в порушення постанови КМ України №770 від 06.05.2000 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" (Таблиця ІІ Список №1), наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу", незаконно, з метою збуту, придбала у невстановленої особи наркотичний засіб – канабіс, загальною масою 20,25 г, та наркотичний засіб – метадон, загальною масою 0,6677 г, які перевезла за місцем проживання на АДРЕСА_1 , зберігала там, а 14 листопада 2025 року перевезла до ДУ "Райківецька виправна колонія (№78)", с.Райківці Хмельницького району Хмельницької області, вул.Паркова 9, де в 09 год 50 хв цього ж дня вказані наркотичні засоби були виявлені та вилучені в ОСОБА_4 при проведенні її особистого поверхневого огляду в кімнаті догляду відвідувачів та передач виправної колонії.

Обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнала та пояснила, що за вказівкою її чоловіка – ОСОБА_6 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в Райківецькій ВК №78, отримала посилку з наркотичними засобами та перевезла за своїм місцем проживання де зберігала до 14.11.2025. Дані наркотичні засоби вона мала передати ОСОБА_6 в Райківецькій ВК №78 під час довгострокового побачення, однак їх 14.11.2015 виявили працівники колонії під час її особистого огляду.

Винуватість ОСОБА_4 також доводиться дослідженими в суді доказами:

- рапортом молодшого інспектора ВНіБ ОСОБА_7 про те, що 14.11.2025 при огляді взуття ОСОБА_4 , яка прибула в ДУ "Райківецька виправна колонія (№78)" на тривале побачення з засудженим ОСОБА_6 , виявлено речовини, схожі на наркотичні;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.11.2025, згідно якого ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, після виявлення у неї при огляді речовин, схожих на наркотичні;

- висновком експерта №СЕ-19/123-25/17040-НЗПРАП від 15.11.2025, згідно якого вилучені у ОСОБА_4 речовина у вигляді кристалів містить у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон), обіг якого обмежено, масою 0,6677 г, а речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом та рослинами, обіг яких обмежено – канабісом, масою 20,25 г;

- протоколом огляду предметів (документів) від 19.01.2026 та оглянутим в судовому засіданні DVD-R диском, на якому міститься відеозапис з нагрудної камери відеоспостереження, яка застосовувалась під час огляду ОСОБА_4 14.11.2025 в Райківецькій ВК №78 коли у неї виявлені наркотичні речовини.

Однією із загальних засад кримінального провадження є верховенство права (ч.1 ст.8 КПК України). Відповідно до цієї засади людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Саме на реалізацію цієї засади спрямовані встановлені спеціальними нормами КПК України винятки, які дають можливість судам усіх інстанцій без обмеження процесуальними позиціями сторін, навіть з власної ініціативи, приймати рішення щодо покращення правового становища обвинуваченого, засудженого.

Зокрема, із змісту ч.3 ст.337 КПК України вбачається, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено і судом не встановлено дій ОСОБА_4 , які б свідчили про закінчений збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі. Переховування наркотичних засобів в особистих речах з метою подальшої передачі іншій особі та подальше виявлення наркотичних засобів при особистому огляді свідчить про те, що збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі не відбувся з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 , тобто про незакінчене кримінальне правопорушення.

Частиною 11 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 визначено, що злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій. У випадках, коли винна особа вчинила одну або декілька зазначених дій, але не встигла вчинити іншу дію із тих, які охоплювались її умислом, скоєне слід розглядати як закінчений злочин за виконаними діями, а незавершена дія окремої кваліфікації як готування до злочину або як замах на злочин не потребує.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_4 придбала, зберігала та перевезла наркотичні засоби з метою збуту, які є закінченими злочинами, з висунутого їй обвинувачення слід виключити кваліфікуючу ознаку, яка одночасно є і самостійним злочином, – "збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі".

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 (справа №711/3086/19, провадження 51-1397км20), згідно якої коли збут у місця позбавлення волі не відбувся, з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, кваліфікуюча ознака – "збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі" підлягає виключенню з обвинувачення.

Через виключення з обвинувачення ОСОБА_4 кваліфікуючої ознаки – "збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі" її дії слід перекваліфікувати на ч.1 ст.307 КК України як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів з метою збуту.

При обранні виду та розміру покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винної, обставини, що пом`якшують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судима, вчинила тяжкий злочин.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей (14 та 16 років) суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. А з урахуванням особи ОСОБА_4 , яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, до арешту мала місце проживання та роботи, суд дійшов висновку, що їй доцільно призначити покарання за ч.1 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті, зокрема позбавлення волі строком на один рік.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів на загальну суму 6685,50 грн, згідно ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченій до вступу вироку в законну силу слід залишити у вигляді тримання під вартою, адже вона засуджується до позбавлення волі і перебуваючи на волі може ухилятися від суду та займатися злочинною діяльністю. Лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня вступу вироку в законну силу, зарахувавши в строк покарання час перебування під вартою з 14 листопада 2025 року до дня набрання вироком законної сили день за день.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 6685,50 грн.

Речові докази, які зберігаються в Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області згідно квитанцій №1004, №4182 від 20.01.2026 – знищити, згідно квитанцій №966, №967, №4172, №964, №965 від 14.01.2026 (особисті речі та гроші обвинуваченої) – повернути ОСОБА_4 .

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2025 та 25.11.2025 на вищезазначені речові докази, скасувати

Інші речові докази зберігати у справі.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя