Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №686/9859/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9859/26

Провадження № 3/686/2578/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м.Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., з участю секретаря судового засідання Черничко І.В., прокурора Мартинюка О.Г., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника Керницької І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , директора СРБП «Хмельницькліфт»,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 , будучи директором СРБП «Хмельницькліфт» та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог ч.1 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, без поважних причин 21.01.2026 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023рік (щорічна декларація), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.

В судовому засіданні прокурор Мартинюк О.Г. наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за викладених у протоколах обставин.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав несвоєчасне подання щорічної декларації за 2023 рік, однак ствердив, що раніше не мав досвіду декларування, оскільки до призначення на указану посаду не був його суб`єктом. До призначення на посаду директора підприємства подавав декларації кандидата на посаду, у тому числі за 2023 рік. Після виявлення у особистому кабінеті суб`єкта декларування повідомлення про неподання декларації за 2023 рік, одразу ж її подав та ця декларація аналогічна поданій ним декларації кандидата на посаду, що свідчить про відсутність умислу приховати будь-яке майно.

Захисник Керницька І.Р. в судовому засіданні звернулася із клопотанням про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, підтримавши позицію ОСОБА_1 про однаковий зміст поданих ним за звітний період (2023 рік) декларацій як кандидата на посаду та щорічної (поданої 21.01.2026). Крім цього захисник зазначила, що ОСОБА_1 помилково подав декларацію кандидата на посаду за 2023рік замість щорічної та фактично самостійно виправив це, подавши необхідну декларацію у 2026 році, що виключає у його діях склад адміністративного правопорушення.

Разом із цим, захисник зазначила, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є формальним, що передбачає наявність усвідомлення протиправного характеру своїх дій та прямого умислу, чого не установлено у діях ОСОБА_1 . Разом із цим , захисник уважала, що днем вчинення адміністративного правопорушення є 28.03.2024 11 год. 58 хв., тобто дата помилково поданої ОСОБА_1 декларації кандидата на посаду за 2023 рік, а тому з урахуванням дати складання протоколу відносно нього 25.03.2026 строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився. У зв`язку із цим, у випадку, якщо суд дійде до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, просила звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст..22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши його матеріали суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у справі доказів, зокрема

- відомостями протоколу про адміністративні правопорушення № 175 від 25.03.2026 в якому зафіксований факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 21.01.2026 щорічної декларації за 2023 рік, яка мала бути поданою не пізніше 00 год. 00 хв. 01.04.2024.

- розпорядженням № 4/2024-0 від 11.01.2024 про призначення ОСОБА_1 з 19.01.2024 на посаду директора СРБП «Хмельницькліфт»;

- копією контракту № 178 від 18.01.2024 про призначення на посаду директора СРБП «Хмельницькліфт» ОСОБА_1 ;

- листом-підтвердженням про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», про що він 06.01.2025 поставив свій підпис;

- копією декларації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстру декларацій), згідно з якою ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2023 рік 21.01.2026 о 14 год. 06 хв.

Відповідно до розділу 1 статуту СРБП «Хмельницькліфт» є комунальним унітарним комерційним підприємством, яке входить до сфери управління Хмельницької обласної ради.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього є посадові особи юридичної особи публічного права.

Згідно із ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Підстав уважати, що указані норми законодавства відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов`язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, немає.

Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка відноситься до посадових осіб юридичної особи публічного права, зобов`язаний був подати щорічну декларацію за 2024 рік до 00 год. 01 квітня 2024 року, проте ця декларація подана лише 21.01.2026.

Поважних причин, які би унеможливили подачу особою, яка притягується до адмінвідповідальності указаних декларацій не встановлено.

Доводи захисника про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення у форм і прямого умислу порушувати встановлені вимоги закону щодо своєчасного подання декларації та помилкове її подання за звітний період як декларації кандидата на посаду, що свідчить про відсутність умислу на приховування майна суд уважає такими, що не узгоджуються з вимогами Закону.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому указане правопорушення є правопорушенням із формальним складом, відповідальність за яке настає у зв`язку із самим фактом несвоєчасного, без поважних причин подання декларації та воно характеризується наявністю вини у формі як прямого, так і непрямого умислу.

Разом із цим, іншою частиною ст.172-6 КУпАП, а також нормою кримінального закону передбачена відповідальність, залежно від вартості об`єктів декларування за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тому доводи захисту про відсутність умислу у ОСОБА_1 приховати будь-яке майно та подання ним однакових за змістом декларацій, у якості підстави для закриття провадження у справі за відсутністю у й його діях складу адміністративного правопорушення, суд відхиляє.

Щодо аргументів захисника про те, що подання ОСОБА_1 декларація за 2023 рік як кандидата на посаду замість щорічної унаслідок технічної помилки , яку він фактично виправив у 2026 році, суд зазначає таке.

Особливості зазначення відомостей в декларації визначені Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №252/23 від 08 листопада 2023 року.

У абзаці другому та третьому підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку зазначено, що декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

Отже, загальне правило обов`язковості подання суб`єктом декларування щорічної декларації поширюється на всіх суб`єктів, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, якщо особою подана декларація кандидата на посаду за попередній звітний рік, а в особи виник обов`язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов`язана подати щорічну декларацію.

Відомостей про те, що законом ОСОБА_1 як суб`єкту декларування встановлене виключення із цього правила, матеріали справи не містять та стороною захисту не надані.

Отже, подання декларації за 2023 рік ОСОБА_1 як кандидата на посаду не звільняло його як суб`єкта декларування щодо необхідності дотримання фінансового контролю за затвердженою законом формою, строком та видом декларації, а тому не спростовують встановлених обставин несвоєчасного її подання.

Суд зауважує, що суб`єкт декларування відповідно вимог антикорупційного законодавства та ст.51-2 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний подати за встановленою формою та видом, зокрема щорічну декларацію у будь-якому випадку, оскільки у разі виявлення факту неподання декларації за умисне її неподання передбачена кримінальна відповідальність за ст..366-3 КК України.

А тому ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2023 рік 21.01.2026 та в судовому засіданні зазначив, що здійснив це одразу після виявлення НАЗК та надходження йому повідомлення йому факт неподання такої декларації у особистому кабінеті суб`єкта декларування електронного порталу НАЗК.

З огляду на зазначене, доводи сторони захисту щодо своєчасної подачі декларації ОСОБА_1 за 2023 рік як кандидата на посаду та самостійного сумлінного виправлення цієї ситуації у 2026 році, є безпідставними.

Разом з цим, у разі допущення помилки, в тому числі при виборі виду декларації, ОСОБА_1 мав передбачені законом 30 днів на подання виправленої декларації, однак не скористався цим правом і лише 21 січня 2026 року подав щорічну декларацію за 2023 рік. У зв`язку із цим, зазначене не може свідчити про наявність помилки, яка усунута ним самостійно та як це відбувається за іншою, указаною процедурою.

Щодо строку накладення адміністративного стягнення у цій справі, суд уважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

З аналізу ст.ст. 245, 251, 252, 280, п.7 ст.247, ст.38 КУпАП, а також з урахуванням сталої судової практики, слід зазначити що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

За приписами ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Днем вчинення адміністративного правопорушення у цій справі є 21.01.2026 – день подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік.

З огляду на викладене, безпідставними є твердження захисника про те, що що днем вчинення адміністративного правопорушення є 28.03.2024 11 год. 58 хв., тобто дата помилково поданої ОСОБА_1 декларації кандидата на посаду за 2023 рік.

Оскільки день вчинення правопорушення у цій справі пов`язаний із фактом несвоєчасного подання декларації, то не можуть бути взяті до уваги доводи захисника про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 має обраховуватися із наступного дня за тим, у який закінчується строк для подачі декларації, зокрема із 01.04.2024.

Така позиція захисника суперечить вимогам закону та день (момент) виявлення адміністративного правопорушення не може настати раніше його вчинення, тобто дня несвоєчасного подання декларації.

Крім цього як убачається із матеріалів справи, лист Національного агентства з питань запобігання корупції щодо подання декларацій ОСОБА_1 , надісланий до Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, датований 27.01.2026.

Отже, не раніше 27.01.2026 уповноваженою на складання протоколу особою органу Національної поліції могли бути виявлені ознаки правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .

А тому шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення у цьому випадку не закінчився та справу суд розглянув у його межах.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП не встановлено.

Обставини, які б свідчили про малозначність вчиненого правопорушення відсутні.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність та відомостей про попередні притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , а також усі в сукупності обставини та їх поєднання, суд дійшов висновку про можливість накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у мінімальному розмірі.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави. Відомостей про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не надано.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Олександр ДЗЮБАК