Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №607/24225/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2026 Справа №607/24225/24 Провадження №2/607/838/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Колодовського Олега Володимировича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Колодовський О.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літ «А» - житловий будинок (1967 р.) площею 69,8 кв. м, з прибудовою (1989 р.) «а» та сходами (1989 р.); літ «Б» - літня кухня (1975 р.) з прибудовою (1975 р.) «б» та сходами (1975 р.); літ. «В» хлів (1939 р.) з підвалом (1939 р.) «пд. (В)»; «№1» ворота з хвірткою; «№2» огорожа; «№3» огорожа; «№4» колонка; «1» вимощення, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірний житловий будинок належав до суспільної групи господарств - колгоспний двір, який складався з двох членів колгоспного двору: матері позивача ОСОБА_3 (голова двору) та баби позивача ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті спадщину за законом, у вигляді 1/2 частки спірного житлового будинку, прийняла її невістка (мати позивача) ОСОБА_3 , яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на цілий житловий будинок (1/2 частки, яка належала їй як члену колгоспного двору + 1/2 частки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ). За життя ОСОБА_3 склала заповіт на користь позивача, яким заповіла позивачу вказаний житловий будинок. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли позивач та сестра позивача ОСОБА_1 шляхом звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Інші спадкоємці відсутні та до нотаріальної контори не звертались. Проте, звернувшись до нотаріуса для оформлення спадкових прав на житловий будинок позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ про належність цього майна спадкодавцю. Оскільки позивач позбавлена можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.04.2025 за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області на належного відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03.07.2025 за клопотанням представника позивача витребувано у Державного нотаріального архіву Тернопільської області копію спадкової справи №497/2003 заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Колодовський О.В. в судовому засіданні 30.03.2026 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 30.03.2026 не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи Тернопільська районна державна нотаріальна контора в судове засідання 30.03.2026 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10.00 год. 07.04.2026.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 14.02.1962.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 25.11.1989.

Відповідно до довідки № 86 виданої 28.03.2024 Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, станом на 15.04.1991, членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були: ОСОБА_3 , 1939 р.н. - голова двору; ОСОБА_4 , 1905 р.н. - свекруха.

30.06.1991 виконавчим комітетом Козівської сільської Ради народних депутатів Тернопільської області видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , та посвідчено, що він належить колгоспному двору, що складається з 2-ох членів, головою якого є ОСОБА_3 .

10.10.1996 секретарем виконавчого комітету Козівської сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області Оберлейтнер Г.Б. посвідчено заповіт за номером в реєстрі 28, відповідно до якого ОСОБА_4 заповіла належний їй на праві особистої власності сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7, яка знаходиться в тимчасовому користуванні товариства «За вільну Україну» с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області в розмірі два гектари 15 арів, її онуці ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 14.10.1996.

На день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживала в АДРЕСА_1 , разом з нею проживала невістка ОСОБА_3 , 1939 р.н., що підтверджується довідкою №87 виданою 28.03.2024 Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Тернопільською районною державною нотаріальною конторою 03.09.2003 заведено спадкову справу № 497/2003.

ОСОБА_1 03.09.2003 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим 10.10.1996 за №28, після смерті ОСОБА_4 .

03.09.2003 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Мороз К.В., видано ОСОБА_1 свідоцтво за номером в реєстрі 1511, про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «За вільну Україну» с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області, розміром 2,15 у.к.га.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Тернопільської районної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №1917/02-31 від 01.10.2024, ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був би її син ОСОБА_6 , а саме на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 . Проте, у видачі свідоцтва відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцеві.

02.09.2019 старостою села Козівка Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Дідиком Т.А. посвідчено заповіт за номером в реєстрі 6-17, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла: належні їй на праві приватної власності земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,71 га (1,66 га + 0,05 га), розташовані на території с. Козівка Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_2 , 1969 року народження; все інше належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде належати їй на день її смерті і на, що вона згідно з законом матиме право, ОСОБА_1 , 1962 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 10.11.2020.

На день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала в АДРЕСА_1 , разом з нею ніхто не був зареєстрований та не проживав, що підтверджується довідкою виданою у березні 2021 року Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Тернопільською районною державною нотаріальною конторою 30.03.2021 заведено спадкову справу № 138/2021 (витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №64145681 від 30.03.2021).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Тернопільської районної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №1918/02-31 від 01.05.2024, ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про права на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , а саме на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 . Проте, у видачі свідоцтва відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно з інформаційною довідкою №538 виданою 29.05.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 державна реєстрація права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.

13.04.2024 ФОП ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до характеристики об`єкта нерухомого майна: житловий будинок під літерою «А» 1967 року побудови, прибудова під літерою «а» 1989 року побудови, сходи 1989 року побудови, літня кухня під літерою «Б» 1975 року побудови, прибудова під літерою «б» 1975 року побудови, сходи 1975 року побудови, хлів під літерою «В» 1939 року побудови, підвал під літерою «Пд(В)» 1939 року побудови, №1 ворота з хвірткою, №2 огорожа, №3 огорожа, №4 колонка, І вимощення. Усього по будинку під літ «А»: загальна площа 69,8 кв.м, житлова площа 34,6 кв.м, допоміжна площа 26,0 кв.м.

Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст. ст. 120 - 126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Таким чином, враховуючи що членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 було двоє осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їм належав житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.

Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Оскільки, спадщина відкрилася до 01.01.2004, то застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (стаття 529 ЦК УРСР) .

Відповідно до статті 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Позивач зазначає, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її невістка (мати позивача) ОСОБА_3 . Тому, враховуючи, що остання на день смерті проживала з спадкодавцем ОСОБА_4 , то належну їй 1/2 частку житлового будинку успадкувала.

Проте, суд вважає таке твердження позивача помилковим, оскільки в силу статті 529 ЦК УРСР ОСОБА_3 не є спадкоємцем за законом ні першої, ні другої черги. Отже, прийняття неї спадщини в спосіб передбачений статтею 549 ЦК УРСР не має правового значення.

А тому після смерті ОСОБА_3 належна її свекрусі ОСОБА_4 як члену колгоспного двору 1/2 частка домоволодіння не є спадковим майном та не може успадковуватись ОСОБА_1 .

Таким чином, до позивача не може перейти право власності на 1/2 частку спірного нерухомого майна, яке належало ОСОБА_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки у останньої право власності на спірне нерухоме майно не виникло.

Натомість, як вже було зазначено вище, онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

У постанові державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №1917/02-31 від 01.10.2024 встановлено, що спадкоємцем частки житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 мав бути її син ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 14.02.1962, ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_1 .

Тобто за законодавством того часу, станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , її онука ОСОБА_1 має право на спадкування частки у майні померлої, яка мала б належати батькові позивача ОСОБА_6 .

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном впродовж шести місяців з дня відкриття спадщини. Тобто спадщина фактично не прийнята нею.

Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, яка належала ОСОБА_4 як члену колгоспного двору, у порядку спадкування за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ч. 2 статті 529 ЦК УРСР.

Щодо спадкування 1/2 частки житлового будинку, яка належала ОСОБА_3 як члену колгоспного двору.

Оскільки, спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася після ІНФОРМАЦІЯ_5 , то застосуванню підлягають норми ЦК України.

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до cт. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. (ч.1 ст.1269 ЦК України)

Згідно cт. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України, звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за заповітом 1/2 частки спірного житлового будинку стала її дочка ОСОБА_1 .

У вчиненні нотаріальної дії та оформленні спадкових прав позивачу відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності спадкодавця на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , що стало причиною звернення позивача до суду.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши вищевказані правові норми та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи, що позивач позбавлена можливості відновити свої права у позасудовому порядку та отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину на будинок, оскільки правовстановлюючий документ на будинок відсутній, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому позову у цій частині належить задовольнити.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, яка належала ОСОБА_4 як члену колгоспного двору, слід відмовити з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ - 05466080, місцезнаходження - вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

Рішення складено та підписано 07.04.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук