Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №490/5/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4/2026 Справа № 490/5/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2026 представник ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №1714987 від 24.04.2025 в сумі 49 280 грн., з яких сума тіла кредиту 27 500 грн., нараховані проценти 21 780 грн., а також 2422,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору та поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 139,50 грн.

Заява мотивована тим, що 24.04.2025 між ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР», укладено електронний кредитний договір 1714987. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 27500 грн. ТОВ «ФК «АБЕКОР» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 27500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника .

У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 49 280 грн., з яких сума тіла кредиту 27500 грн., нараховані проценти 21 780 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.01.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 ,. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що беззаперечними доказами виконання своїх зобов`язань Позивачем за договором від 24.04.2025 року щодо своєчасного та в повному обсязі перерахування грошових коштів(кредиту) відповідачу не надано. Щодо витрати на правничу допомогу зазначає, що 10000 грн є неспівмірною сумою, оскільки даний спір є типовим, не потребує глибокого аналізу судової практики чи правових висновків, тому врахочуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить значної складності. Враховуючи викладене просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В судове засідання сторона позивача не з`явилась. В поданому позові просила справу розглядати без її участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.04.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 , шляхом електронної ідентифікації позичальника в особистому кабінеті в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір №1714987. Сума кредиту 27500 грн., строк кредиту 80 днів до 12.07.2025.

При цьому цим договором чітко встановлено,що орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 30 903,13 грн.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав кредит у сумі 27500 грн. зарахувавши їх на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 24.04.2025 о 21:01:12

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано ОСОБА_1 з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором "f72007".

23 травня 2025 року ОСОБА_1 уклав додаткову угоду до кредитного договору №1714987 від 24.04.2025 року на часткову зміну п.1.3. договору та додатку 1 до договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитом (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 11 серпня 2025 року.

Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору №1714987 від 24.04.2025 року сторони домовились продовжити строк кредиту на 80 днів - зз кінцевим строком повернення 11 серпня 2025 року.

На період продовження строку кредиту денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,43% в день. на період пролонгації застосовується основна проценетна ставка - 0,99 % в день.

Розрахунок денної процентної ставки: (9528,75 грн./27500.00 грн.)/80 дн.х100%=0,43 % в день.

При цьому цим договором чітко встановлено,що орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 37 028,75 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання коштів за кредитним договором №1714987 від 24.04.2025 року вбачається, що строк нарахування відсотків за кредитним договором становить 110 днів, загальна сума заборгованості за відсотками становить 21 780 грн., при цьому нараховувалася по 0,99 % в день за весь строк кредитування.

За такого, відповідно до додаткової угоди до кредитного договору №1714987 від 24.04.2025 року сторони домовилися продовжити строк кредиту на 80 днів, хоча він відпочатку був 80 днів, проте чітко передбачили графік платежів до 11.08.2025 року з загальним розміром відсмотків 9528,75 грн.

З яких підстав, починаючи з 61 дня кредитування почалося нараховування по 245,03 грн відсотків на прострочену заборгованість, при цьому також і по 0,99% на поточну заборгованітсь, при тому, що згідно умов договору на 60-й день він повинен був вже погасити основну частину заборгованості - і це прямо передбачено умовами договору та графіком погашення - позичаем не обгрунтовано та не зазгначено.

За таких обставин позивачем здійснено нарахування відсотків поза умовами, визначеними договором.

Враховуючи викладене, з урахуванням наведеного та погоджених умов договру, з урахуванням додаткової угоди від 23.05.2025 року, розмір відсотків, що підлягають до сплати , становить 9529 грн.

Також до матеріалів справи долучено квитанцію, з якої вбачається, що 24.04.2025 року о 21 год. 01 хв. 12 сек. здійснено переказ грошових коштів у розмірі 27 500 грн, при цьому платником зазначено ТОВ «ФК «Абекор», а перерахування здійснено на рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З договору від 24.04.2025, вбачається що його укладено в електронній формі. Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Спору щодо укладення угоди, отримання позичальником коштів немає, а суд погоджується, що зобов`язання, що виникли за такою угодою підлягають виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Долучені до матеріалів справи письмові докази підтверджують укладення відповідачем угоди та отримання кредитних коштів, існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Натомість, відповідачем не доведено належного виконання зобов`язань за договором. Останнім, власний розрахунок заборгованості за угодою не подано та не спростовано, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення не сплатив борг, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.

Оскільки відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором №1714987 від 24.04.2025, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кредитну заборгованість у сумі 37 028 грн., яка складається з такого: заборгованість за тілом кредиту 27500 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 9529 грн.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Щодо заяви ТОВ «ФК «Абекор» в частині стягнення з відповідача 139,50 грн. витрат, пов`язаних із розглядом справи, на поштові відправлення процесуальних документів, іншим учасникам справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів іншим учасникам справи заявником надано суду копію опису вкладення до цінного листа від 31.12.2025, квитанцію №1889746 на суму 139,50 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 64,99грн. підтверджені належними доказами, у зв`язку із чим є підстави для їх стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Абекор».

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги від 22.12.2025 року №22122025

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідност. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.526, ч.3 ст.549,551, ч. 1 ст.553, ч.1 ч.2 ст.554, ч.1 ст.559,610,616 ЦК України, ст.ст.10 - 13,81,141,176,247ч.2,258,259,264,265, ч.4 ст.268,280-289 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором №1714987 від 24.04.2025 у розмірі 37 028 грн., яка складається з : заборгованість за тілом кредиту 27500 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 9529 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» судовий збір у розмірі 2422,40 грн., поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 139,50 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», місцезнаходження: вул. Костянтинівська, буд. 75, прим.601А, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ:39287145.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання, АДРЕСА_1

Суддя О.А. Гуденко