Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №945/545/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/545/26

Провадження № 3/945/187/26

ПОСТАНОВА

07 квітня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Олишівка Чернігівського району Чернігівської області, одруженого, військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий Чернігівським ВК Чернігівської області від 21.04.2003 року, військовослужбовця, призваного на військову службу за мобілізацією, командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ВЧ НОМЕР_3 , зарахованого на навчання до ВЧ НОМЕР_1 , сержанта, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Як убачається з протоколу А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення, 09 березня 2026 року о 07 годині 30 хвилин за місцем розташування підрозділу поблизу АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, було виявлено сержанта ОСОБА_1 , командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ВЧ НОМЕР_3 , зарахованого на навчання до ВЧ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчили: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, з чого зроблено висновок, що останній перебуває в нетверезому стані, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу не з`явився; разом з протоколом А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення до суду подано заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 року, в якій останній просить розгляд справи проводити без його участі, свою провину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав (а. с. 17).

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Так, у протоколі А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення від 09.03.2026 року зазначений номер телефону, за якими ОСОБА_1 може бути повідомлено про дату та час розгляду справи; однак, відповідно до телефонограм секретаря судового про неможливість повідомлення останнього у зв`язку з тим, що абонент не може прийняти дзвінок (а. с. 21, 24, 28).

Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП розглядається протягом доби.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Приписами ч. 1 ст. 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст. 129 Конституції України і ст. 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Міжнародне законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Отже, уповноваженій особі на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення слід вказати правильний (актуальний) номер телефону військовослужбовця ОСОБА_1 , за яким останнього суд зможе повідомити про дату та час розгляду справи.

В судовому засіданні суддею також встановлено, що протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення складено 09.03.2026 року відносно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, зокрема, за появу останнього з явними ознаками алкогольного сп`яніння на території підрозділу поблизу АДРЕСА_2 .

При цьому, до матеріалів адміністративної справи долучено акт відмови від проходження медичного огляду на предмет виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2026 року, відповідно до якого комісія склала дійсний акт в тому, що 16.03.2026 року військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , який прибув на навчання з ВЧ НОМЕР_4 сержант ОСОБА_1 в приміщенні навчального класу 3 навчальної роти школи фахової підготовки фахівців родів військ ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , відмовився від проходження огляду уповноваженою особою або у медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; цією ж комісією підтверджено, що військовослужбовець перебував у нетверезому стані, зокрема, мав: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінку, що не відповідала обстановці (а. с. 5).

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Отже, протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення від 09.03.2026 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки його фабула не відображає сутті адміністративного правопорушення, а тільки має загальну вказівку на появу особи на території військової частини в нетверезому стані без зазначення відомостей про відмову такої особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного до оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).

За змістом ст. 278 КУпАП України, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП України, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.

За таких обставин, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, не допущення порушення прав особи, відносно якої складено адміністративний протокол, суд не має можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі, у зв`язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до Військової частини НОМЕР_1 , для доопрацювання та належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, ч. 3 ст. 172-20, 245, 256, 276, 278 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП повернути до Військової частини НОМЕР_1 , для доопрацювання та належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Павленко