Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №477/204/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/204/26

Провадження №3/477/246/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,

- до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2026 року о 16.10 годині по вул.Авангардна, 8 у с.Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з припаркованим на узбіччі дороги автомобілем «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.122-4 КУпАП.

У ході розгляду справи ОСОБА_1 вину за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин не визнав, пояснивши, що він не мав наміру залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки хотів оформити європротокол. Однак власника автомобіля, з яким він здійснив зіткнення, не було на місці, у зв`язку з чим він залишив свої контактні дані його батьку та поїхав у напрямку м.Миколаїв. Дорогою подзвонив у страхову компанію, де йому пояснили, що оформити європротокол не вдасться, оскільки автомобіль «ДАФ» має причеп. Після цього повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, подзвонивши у поліцію.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суддя встановив наступне.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та пункту 1.1. Правил дорожнього руху далі (ПДР) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється вказаними Правилами.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозицією статті 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10 а Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що водій у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не визнає вину за статтею 122-4 КУпАП у зв`язку з тим, що він не мав наміру залишати місце дорожньо-транспортної пригоди та самостійно повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, дочекавшись працівників поліції.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Суд зазначає, що факт порушення правил дорожнього руху має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами.

У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі №463/1352/16-а від 08 липня 2020 року у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тобто, недоведеність вини прирівнюється до невинуватості особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М.Семенова