Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №459/4129/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/4129/25 Провадження № 3/459/12/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Жураковський А.І., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Пилипіва В. та представника потерпілої - адвоката Савенка А.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ліцеїстки ВЛ НАСВ імені Сагайдачного, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №991259 від 18.11.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , останній ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, оскільки вона навчаючись у військовому ліцеї ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 , протягом жовтня місця 2025 року вчиняла булінг (цькування) відносно неповнолітньої ліцеїстки ОСОБА_2 , яке полягало у психологічному та фізичному насильстві, а саме: систематично і неодноразово протягом жовтня-листопада 2025 року в приміщенні військового ліцею кричала на неповнолітню ОСОБА_2 , обзивала її та била в присутності інших ліцеїстів, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала. Пояснила, що з ОСОБА_3 перебувала у хороших відносинах як тільки познайомились. Далі ОСОБА_3 поводила себе зверхньо і провокативно. Вона позволяла собі приходити до неї у кімнату тоді коли їй завгодно, розказувати усілякі історії, на зауваження не реагувала. Ствердила, що жодної моральної та фізичної шкоди їй не завдавала. У лютому місяці ОСОБА_3 була відрахована із ліцею за систематичне порушення дисципліни.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що являється офіцером психологом навчальної роти ліцеїстів ВЛ НАСВ імені П. Сагайдачного. Вказала, що ОСОБА_3 їй повідомляла про те, що в неї із ОСОБА_5 існують конфлікти та щодо побиття їй такого не відомо. Також, був інцидент, коли ОСОБА_5 забрала телефон у ОСОБА_3 , оскільки в Положенні ліцею зазначено про час користування телефоном.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що являється офіцером психологом навчальної роти ліцеїстів ВЛ НАСВ імені П. Сагайдачного. Вказала, що ліцеїсти часто звертаються до неї, розказують про своє навчання, проживання, побутові питання та конфлікти. Повідомила про те, що ОСОБА_3 була відрахована із ліцею за систематичне порушення дисципліни. Пояснила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 не входять у її навчальну роту, однак ОСОБА_3 її повідомляла про конфлікти із ОСОБА_5 . Про обставини конфлікту їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що являється командиром взводу, офіцером-вихователем роти ліцеїстів ВЛ НАСВ імені П. Сагайдачного. Вказав, що протягом усього навчання ОСОБА_3 у ліцеї, до нього телефонувала її мати і скаржилася на всіх і на все, вказувала, що до її дитини несправедливе відношення. Зазначив, що не помічав цькувань та словесних образ зі сторони ОСОБА_5 , а лише чув від матері ОСОБА_3 . Також, ним було зібрано взвод і проведено профілактичні бесіди, проте ніхто не підтвердив, що ОСОБА_3 ображають. Факту булінгу не може підтвердити та про рапорт ОСОБА_3 йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_8 з участю законного представника ОСОБА_9 суду пояснив, що навчається на другому курсі ВЛ НАСВ ім. П. Сагайдачного. Вказав, що подруги ОСОБА_10 переконували його обрати сторону Макух, та надати суду неправдиві пояснення, нібито ОСОБА_11 вчиняла булінг відносно ОСОБА_3 . Ствердив, що МакухХ. не було завдано жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що навчається у ВЛ НАСВ ім. П. Сагайдачного. Вказала, що ОСОБА_3 завжди поводила себе провокативно та зухвало. Додала, що разом із ОСОБА_5 проживала у кімнаті. А ОСОБА_3 приходила у їхню кімнату без стуку і запрошення, на їхні зауваження не реагувала. Також, були словесні провокації на уроках, намагалася привернути увагу ОСОБА_5 . Однак, ОСОБА_14 не реагувала на її поведінку, не принижувала та не била. ОСОБА_5 лише могла повисити голос, для того щоб ОСОБА_3 її почула. Ствердила, що ОСОБА_14 не вчиняла жодних неправомірних дій відносно ОСОБА_3 , не дивлячись на провокативну поведінку ОСОБА_15 .

Вислухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до матеріалів справи документи, суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У положеннях статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173-4 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимогст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено уст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звинувачується у тому, що вона вчиняла булінг (цькування) відносно неповнолітньої ліцеїстки ОСОБА_2 , яке полягало у психологічному та фізичному насильстві, а саме: систематично і неодноразово протягом жовтня-листопада 2025 року в приміщенні військового ліцею кричала на неповнолітню ОСОБА_2 , обзивала її та била в присутності інших ліцеїстів, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Так, у ч. 1 ст. 173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування),тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У ч. 3 ст. 173-4 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, що тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Булінг це систематичне, повторюване та навмисне цькування, тобто дій або бездіяльності кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

- словесні образи, погрози, в тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;-інші правопорушення насильницького характеру.

Фізичний булінг це умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін.;

Психологічний булінг це насильство, пов`язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.

Для встановлення події та складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-4 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила булінг (цькування).

На підтвердження вини ОСОБА_16 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №991258 від 18.11.2025, рапорти працівників поліції від 04.11.2025, 03.06.2025, протоколи прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.11.2025, 03.06.2025, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_17 та ліцеїстів; повідомлення про отримання заяви від ОСОБА_17 про вчинення насильства відносно ОСОБА_2 від 04.11.2025 №2055; довідка про результати проведення перевірки по повідомленні ОСОБА_17 та повідомленні ШМЛ від 03.06.2025 від 10.06.2025; скриншоти переписок з соціальних мереж, характеристики ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складених т.в.о. начальником ВЛ НАСВ ім. П. Сагайдачного ОСОБА_18 , характеристику ОСОБА_2 , складену Великомостівським ліцеєм ВМР Львівської області від 29.12.2025, фотокопії.

З досліджених матеріалів вбачається, що існували лише неприязні стосунки, які проявлялися в більшості зі сторони потерпілої особи, а тому у даному випадку, не може йти мова про систематичне цькування або знущання із завданням шкоди здоров`ю особі, яке визначається поняттям «булінг», оскільки цькування - це тривалі, повторювальні дії, а неприязні стосунки між учасниками не можуть вважатися булінгом в розумінні ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

Булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту кількома типовими ознаками як по-перше, це систематичність (повторюваність) діяння - вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї тієї ж особи; по-друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого; по-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил - владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров`я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо, по-четверте, відсутність розкаяння у кривдника.

Суд також не може брати до уваги письмові пояснення ліцеїстів, оскільки такі спростовуються поясненням особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення її до адміністративної відповідальності та свідків, наданих у судовому засіданні. Разом з тим, допитані у судовому засіданні свідки не підтвердили обставин, викладених у протоколі, а письмові докази, які б об`єктивно їх підтверджували, у матеріалах справи відсутні.

В даному випадку не надано чітких і переконливих доказів систематичності вчинення психологічного та фізичного насильства відносно ОСОБА_19 .

Судом враховується і та обставина, що розгляд справи був здійснений за відсутності неповнолітньої потерпілої ОСОБА_20 , її законного представника, проте з участю її представника -адвоката Савенка А., який повідомив про відмову потерпілої від надання пояснень у судовому засіданні, що є її правом, а не обов`язком.

Відтак з врахуванням наведеного, приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б стверджували вчинення ОСОБА_16 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, а тому вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП України є недоведеною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_16 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

У пункті 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_16 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. І. Жураковський