Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №465/4740/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4740/25

Провадження 2/465/431/26

РІШЕННЯ

іменем України

07.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого-судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Беднара А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за участю представника позивача - Олійник Л. В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

встановив:

Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго», в особі свого представника звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування, загально будинкові потреби на опалення та за абонентське обслуговування за період з 01.12.2021 року по 30.04.2025 р. в сумі 8424,04 грн. та витрати з оплати судового збору цивільної справи в сумі 3028,00грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2024 року скасовано судовий наказ по справі № 465/4448/24 про стягнення заборгованості з відповідачів. З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України та має на меті надання послуг з постачання теплової енергії споживачам. Договір є опублікований на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго». Абзацом 6 п. 14 Правил № 830 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку від шкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинків. Згідно довідки з місця проживання вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 проживає відповідач, відповідно користуються послугами з централізованого опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води. Відповідачу для здійснення оплати за надання послуг з теплопостачання був відкритий особовий рахунок. Станом на 01.05.2025 за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 до 30.04.2025 у Відповідачів перед ЛМКП «Львівтеплоенерго" рахується заборгованість в сумі 8424,04 грн., яка залишилась неоплаченою, що підтверджується довідкою про стан розрахунків заборгованості за послуги з централізованого опалення, та витрати на оплату судового збору 3028,00 грн. (відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет» на 2025 p). Таким чином, неправомірні дії Відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Через несвоєчасність проведення розрахунків відповідачами за надані послуги, Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну оплату податків, внесків до пенсійного фонду, а також мас заборгованість перед іншими підприємствами.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив у якому зазначає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на те, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" не надає їй послуги з централізованого опалення так як весь під`їзд, в якому знаходиться квартира, відключений від мережі центрального опалення ще у 2016 році. Після офіційного від`єднання від систем централізованого опалення у встановленому порядку (Порядок КМУ №151, Наказ Мінрегіону №169), вона та інші мешканці під`їзду втратили статус споживача послуг ЦО, оскільки послуга фактично не надається. Відповідно до Постанови КМУ №630, плата за послугу нараховується за фактично спожитий обсяг. Відсутність підключення, демонтаж труб, відсутність опалення приміщень — свідчать про ненадання послуги, а отже — відсутність підстав для її оплати. Позивач посилається на ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водоспоживання", проте ця норма не може застосовуватись до неї, оскільки вона не є споживачем теплової енергії, послугу не отримує, а житлове приміщення та місця загального користування (під`їзд) офіційно відключені від мереж централізованого опалення. Також позивач апелює до абзацу 6 пункту 14 Правил №830, які регламентують порядок розподілу теплової енергії між приміщеннями без індивідуальних лічильників. Однак це правило застосовується виключно до споживачів, які фактично отримують послугу теплопостачання. Зазначає, що не є споживачем, що підтверджується актами відключення, технічними умовами та відсутністю подачі тепла до моєї квартири з 2016 року та під`їзду. Транзитні трубопроводи, які проходять у будинку, не є частиною внутрішньобудинкових мереж її під`їзду і не створюють обігріву приміщення. Вони живлять інші під`їзди, які здійснюють оплату за послугу. Послуги з утримання внутрішньобудинкових мереж, у тому числі труб, що не забезпечують обігрів, вже включені до тарифу ЖЕКУ (управляючої компанії). Додаткова оплата за транзит труб не передбачена законодавством. Відповідно, застосування п. 14 Правил №830 є необгрунтованим, а вимоги позивача - безпідставними.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

26.06.2025 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

01.07.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів.

Ухвалою суду від 16.02.2026 клопотання представника позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - задоволено та залучено до участі в справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про здійснення розгляду справи за її відсутності. У задоволені позовних вимог просила відмовити.

Співвідповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією, суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Згідно довідки № 1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 22.05.2025 року, оформленої ЛМКП "Львівтеплоенерго", у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майн та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 21.10.2019 N?185537292 власником нерухомого майна, місцезнаходження якого є кв. АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із відомостей про нарахування та оплату послуги постачання теплової енергії за період з 01.07.2014 по 22.05.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_1 слідує, що сума заборгованості з пенею перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» становить 8424 грн. 04 коп.

Представником позивача зазначено, що нарахована сума заборгованості відповідачів стосується оплати за теплопостачання місць загального користування, загально будинкові потреби на опалення та за абонентське обслуговування.

На підтвердження цього надано суду Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Як зазначено відповідачем квартира за адресою: АДРЕСА_2 , відключена від системи центрального опалення з 2016 року.

Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 851 від 23.09.2016 року про надання дозволу на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальних систем опалення у квартирах АДРЕСА_3 , а також актом про відключення квартири (під`їзду) віл внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 25.08.2016.

В судовому засіданні відповідачами зазначено, що місця загального користування в будинку за адресою: АДРЕСА_2 не можуть вважатися утепленими.

З приводу наведеного судом досліджено надані відповідачами фотографії сходових кліток під`їзду №2 та підвалу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , із яких вбачається факт відсутності утеплення місць загального користування, наявний демонтаж труб, батарей та заглушення стояка.

Згідно акту ЛКП «Львівський ліхтар» (балансоутримувача будинку) від 08.06.2022 року квартири та сходова клітка під`їзду №2 буд. АДРЕСА_4 відключена від мереж центрального опалення, а також ліквідовано стояки центрального опалення на сходовій клітці.

Відповідно до висновку експерта №07/07-25 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження за заявою власників квартир АДРЕСА_5 від 11.07.2025, в приміщеннях загального користування (сходових клітках та підвальних приміщеннях) в другому під`їзді житлового будинку по АДРЕСА_4 відсутня будь-яка діюча система опалення.

Також відповідно до акту №15-62 прийому – передачі виконаних робіт по видачі технічних умов на від`єднання окремих споживачів від мереж ЦО і ГВП від 24.08.2016 року представник замовника п. Петрущак Г. з однієї сторони, та представник Підрядника, головний інженер Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" Штейбарт Володимир Вільгельмович склали акт про те, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" виконало, а Замовник прийняв роботи по видачі технічних умав на від`єднання від мереж централізованого теплопостачання 2-го під?їзду житлового будинку по АДРЕСА_4 , які проводились згідно з листом Замовника.

З акту попереднього приймання від 20.09.2004 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_4 встановлено обладнання для обліку теплової енергії фірми Hydrometr Sonocal 2000.

Також, з експлуатаційної перевірки вузла обліку теплової енергії (ВОТЕ) за №1288 від 24.09.2024 року вбачається, що за результатами перевірки ВОТЕ покази лічильника на11 год 10 хв.ВОТЕ опломбовано та поставлено на абонентський облік після чергової державної метрологічної перевірки на основі свідоцтва про повірку №35/07364 від 19.08.2024.Метрологічна повірка чинна до 19.08.2028 року.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 19.08.2024 №35/07364 теплолічильник Sonocal відповідає вимогам ДСТУ 9111:2021.

Покази будинкового лічильника за адресою АДРЕСА_4 , містять відомості про покази лічильника без кв. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 .

Також, представником позивача суду надано повідомлення про оплату послуг за жовтень 2023 року відповідно до якого станом на 01.11.2023 з урахуванням перерахунку заборгованість складає 3 432,12 грн.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Пунктом 5 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону, виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а пунктом 6 даної частини статті визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 9 Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 27 Закону, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Разом із тим, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення системи індивідуального опалення в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, і Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 року № 169.

Відповідно до п. 12 вказаних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Згідно п. 24 Правил визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

При цьому, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п. 34 Правил).

Як випливає із Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 надано наступні визначення: загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення; місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень; норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку - це кількість теплової енергії, витраченої на опалення 1 м-2 загальної опалювальної площі будівлі/будинку за опалювальний період, що встановлюється органом місцевого самоврядування; обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у тому числі в індивідуальному тепловому пункті; окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії; опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.

При цьому, порядок розподілу між споживачами визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії, що включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) закріплений у ч. 2 вказаної норми.

Згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 у разі укладення публічних договорів приєднання детальні вимоги до якості послуги та іншу необхідну інформацію (адреса, опалювана площа (об`єм) будинку, максимальне теплове навантаження будинку, наявність чи відсутність індивідуального теплового пункту, наявність чи відсутність вузла (вузлів) комерційного обліку тощо) для кожного багатоквартирного будинку окремо виконавець розміщує на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (за наявності), у під`їзді, на дошці оголошень (за наявності), повідомлення в електронному кабінеті Єдиної платформи для споживача (за наявності), в електронній системі обліку розрахунків споживача (за наявності), або повідомлення споживачу за допомогою засобів зв`язку, електрозв`язку (у тому числі електронною поштою), номер/адресу яких зазначено споживачем у заяві-приєднанні до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії або у розділі «Реквізити і підписи сторін» в усіх інших договорах (п. п. 5, 10).

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

З 2016 року квартира АДРЕСА_13 та весь під`їзд були правомірно відключені від мереж централізованого опалення, що підтверджується рішенням органу місцевого самоврядування, відповідними актами та технічною документацією; додатково матеріали справи, зокрема фотодокази та акти балансоутримувача, свідчать про відсутність системи опалення у місцях загального користування (демонтовані стояки, батареї, відсутність утеплення), а також про те, що покази будинкового лічильника не враховують спірну квартиру та інші відключені приміщення, у зв`язку з чим нарахування позивачем заборгованості за теплопостачання місць загального користування та загальнобудинкові потреби не ґрунтується на фактичному споживанні послуг відповідачами.

Суд вважає, що у відповідачів відсутній обов`язок сплати коштів за надання послуг з опалення місць загального користування, оскільки, незважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, такі не були належним чином утеплені, що підтверджується наданими відповідачем належними і допустимими доказами, зазначеними вище, які у своїй сукупності є достатніми для відповідного висновку суду.

Суд вважає встановленим, що подані стороною позивача докази у справі на обгрунтування позовних вимог не є достовірними та достатніми, не розкривають істинних відносин, які виникли між сторонами, а подані розрахунки не містять даних, на підставі яких можна встановити беззаперечний факт користування відповідачем послугами з теплопостачання.

До позовної заяви не долучено жодних доказів, котрі свідчать про вчинення споживачем будь-яких обов`язкових дій з надання виконавцю підписаної заяви-приєднання чи сплати рахунка за надану послугу.

Разом з тим, позовні вимоги ґрунтуються на факті надання послуги як підстави приєднання до договору.

В під`їзді другому будинку АДРЕСА_4 , в якому проживають відповідачі, фактично відсутня система і прилади опалення місць загального користування, що вказує на безпідставність проведення позивачем нарахування відповідачам плати за опалення таких місць. Наявність лічильника не свідчить про надання якісних послуг.

Окрім того, суд критично оцінює представлені позивачем відомості про нарахування та оплату послуг постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.05.2025 відповідачів за адресою АДРЕСА_2 . Розрахунок наданий позивачем не містить чіткості щодо нарахування, оскільки в графі «Опалення місць загального користування» - «сума» починаючи з травня 2022 року по квітень 2025 року взагалі відсутні нарахування, а сама квартира АДРЕСА_1 , відповідно до рішення №851 від 23.09.2013 року відключена від мережі централізованого опалення і влаштування індивідуальних систем опалення.

Розрахунки заборгованості, подані ЛКП «Львівтеплоенерго» не містять належної інформації щодо способу нарахування такої, не містять показників загальнобудинкового лічильника опалення та лічильника обліку гарячої води, містять вибіркові, часткові дані, необхідні до зазначення у такого роду актах.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги факт відключення другого під`їзду, де розташована квартира АДРЕСА_1 , від системи теплопостачання ЛМКП «Львівтеплоенерго», а також невиконання власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем послуг заходів з утеплення місць загального користування будинку за вказаною адресою, здійснення демонтажу трубопроводів, приладів та систем опалення місць загального користування у будинку, внаслідок чого такі місця з 2016 року не опалюються, суд доходить переконання про відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу за послуги з теплопостачання, а відтак, у задоволенні позовних вимог ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги постачання теплової енергії слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,

ухвалив :

У задоволенні позовної заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження: м. Львів вул. Д. Апостола, буд.1, код ЄДРПОУ 05506460.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 7 квітня 2026 року.

Суддя Коліщук З.М.