Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №457/467/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Суд: Трускавецький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №457/467/26

Суддя: Василюк Т. В.

Справа № 457/467/26

провадження №1-кп/457/69/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м.Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальне провадження № 12026141140000018 від 18.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стрий Львівської області, українки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працює адміністратором у готелі «Алькор», раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що згідно з наказом № 6-к від 01.03.2024 ОСОБА_3 з 08.03.2024 прийнята на роботу адміністратором у Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний курортний комплекс Шале-Грааль» (далі – ТОВ «ЛДКК Шале Грааль»). 13.01.2026, перебуваючи на робочому місці, а саме: у ТОВ «ЛДКК Шале Грааль», яке розташоване за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 60А, у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів, які зберігалися у сейфі вищезгаданого товариства. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за чужий рахунок, переконавшись у тому, що її дії не будуть викриті іншими особами, 13.01.2026 умисно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу за допомогою відомого коду сейфу, відчинила останній, та з якого таємно викрала грошові кошти у загальній сумі 49566 грн, та у подальшому розпорядилася ними на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ЛДКК Шале Грааль» майнову шкоду на загальну суму 49566 грн.

Обвинувачена повністю визнала себе винною, послідовно та в повній мірі підтвердила у судовому засіданні обставини вчинення нею кримінального правопорушення, наведені в обвинувальному акті. Зокрема суду пояснила, що 13.01.2026 викрала гроші з сейфу на роботі у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. У вчиненому щиро розкаюється, заподіяну майнову шкоду повністю відшкодовано шляхом повернення потерпілій юридичній особі належного їй майна, не заперечувала щодо проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву у якій просить розглядати справу без її участі, не заперечувала щодо проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. З приводу міри покарання потерпіла покладається на думку суду та зазначила, що заподіяну шкоду ТОВ «ЛДКК Шале Грааль» відшкодовано.

Крім визнання вини обвинуваченою, її вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої у вчиненні нею кримінального правопорушення доведена повністю, а її неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу винної, а саме те, що вона раніше не судима, позитивну характеристику за місцем проживання, на обліках у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не стоїть. Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження нових злочинів. Таким чином, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженої є її виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, –

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк один рік, якщо вона протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- касовий чек та видатковий касовий ордер, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua