Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №462/424/26Провадження №2/461/1890/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №462/424/26

Провадження №2/461/1890/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м.Львів Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Галун М.І.,

за участі:

представника відповідача Зіновкіної О.П. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

12.01.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвокат Усенко М.І. через систему Електронний Суд звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №1041037 про надання споживчого кредиту від 06.10.2023 в розмірі 26792 грн, 2662,40 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1041037, згідно з умовами якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 40000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. В порушення вимог ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов?язання, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, у зв?язку чим у останнього утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 26792 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн; заборгованість за процентами – 22792 грн. 21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №21062024, згідно якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1041037 від 06.10.2023.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.01.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 справу розподілено судді Кротовій О.Б., того ж дня передано в провадження судді.

Ухвалою судді від 27.02.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Витребувано в АТ «СЕНС БАНК» інформацію: Чи була успішною транзакція, здійснена 06.10.2023 в сумі 4000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )? Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

17.03.2026 від АТ «СЕНС БАНК» на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2026 надійшли витребувані документи.

27.03.2026 представник відповідача – адвокат Зіновкіна О.П. подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з наступних підстав. Так, матеріали справи не містять Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, кредитної лінії, а отже позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи договір, в якому чітко не визначені конкретні умови та правила надання кредиту, сплату відсотків та інших платежів, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання грошових коштів у позику, ознайомившись з ними. До того ж, позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитного договору на рахунок відповідача. Згідно виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по картковому рахунку, на картковий рахунок відповідача 06.10.2023 надійшов переказ з призначенням «зарахування переказу з картки на картку», із визначенням відправника visa direct UA, що не співпадає з ідентифікацією відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК», не ідентифіковано відправника ані як ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», ані як ТОВ «ПЕЙТЕК», а тому неможливо довести факт зарахування саме позивачем коштів на виконання зобов`язань за кредитним договором. Крім того, в той же день, 06.10.2023 на картковий рахунок відповідача було зарахування з ідентичним призначенням і від ідентичного відправника visa direct UA на суму 1800 грн. Разом з тим, дана сума не фігурує в позовній заяві, а відправник один, тому відсутні підстави стверджувати про належність виконання зобов`язання щодо отримання відповідачем коштів та надання коштів в кредит саме позивачем або його посередником. Долучені до позовної заяви копії договору про надання споживчого кредиту, паспорту та таблиці споживчого кредиту, довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи, довідки про перерахування суми кредиту, розрахунку заборгованості за договором, не містять достатню інформацію про отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки з них не вбачається, що одноразовий ідентифікатор та засоби зв`язку належать останньому, так само такі не містять інформації про те, що банківська карта із наведеним номером відкрита на відповідача. Вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, а долучений до позову розрахунок заборгованості, починаючи з 06.10.2023, не є доказом наявності заборгованості, не є первинним документом бухгалтерського обліку та не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору. Також звертає увагу, що відповідачу нараховувалась непропорційно велика сума відсотків, що є несправедливою умовою кредитного договору згідно положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить проводити розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат Зіновкіна О.П.(в режимі відеоконференції) щодо задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Пояснила, що позивачем не доведено, що відповідач погодився з умовами кредитного договору, оскільки підписав заявку-анкету як і не доведено з якими саме умовами кредитного договору ознайомився останній в електронному форматі. Також до матеріалів справи не долучено розрахунку платежів, які мав здійснити ОСОБА_1 за кредитним договором, відсутні обґрунтування сум, що стягуються. Відсутність детального розрахунку зумовлює неможливість перевірити правильність нарахування відсотків. До того ж, відповідача не було повідомлено про укладення договору факторингу.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 06.10.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1041037 про надання споживчого кредиту, згідно якого на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у розмірі 4000 грн, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Договір №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т789.

Відповідно до п.1.3., 1.4. кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 1.5. визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.

Згідно 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

В додатку №1 до договору №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором сторонами погоджено Графік платежів.

Також ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», акцепт договору №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023 позичальником здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора Т789.

Відповідно до відповіді представника АТ «СЕНС БАНК» від 06.03.2026 №3642-БТ-32.3/2026, на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_1 .

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта №709449-2026/0310 (розрахунковий період з 06.10.2023 по 06.10.2023) в АТ «СЕНС БАНК», встановлено, що 06.10.2023 на картку №4028082002195343 надійшло 4000 грн.

21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (фактор) було укладено договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору факторингу №21062024 від 21.06.2024, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023 у розмірі 26 792 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту –4000 грн; заборгованість за відсотками – 22 792 грн.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023 підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

10.12.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено досудову вимогу, в якій відповідачу, окрім іншого, повідомлено про те, що 21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №21062024, згідно якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1041037 від 06.10.2023. У вказаній вимозі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимагало у ОСОБА_1 негайно погасити заборгованість у сумі 26 792 грн.

Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

При розгляді даного спору, враховуючи обґрунтування позовних вимог, суд враховує такі норми.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Враховуючи викладені вище норми та обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором №1041037 від 06.10.2023. Більше того, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, то доводи представника відповідача про те, що відповідача не було повідомлено про укладення договору факторингу, не звільняють його від обов`язку виконання зобов`язання.

Щодо нарахованих процентів за договором №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.5. Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що за договором №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023 в період з 06.10.2023 по 21.06.2024 включно нарахування процентів здійснювалося за ставкою 2,2%.

Разом з тим, згідно ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Зміни до вказаної статті набули чинності з 22.12.2023 відповідно до Закону України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому ст.58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, натомість відповідачу нараховувалися відсотки понад 1% в день. Процентна ставка позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 06.10.2023, тобто до набрання чинності цим Законом, а пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Враховуючи наведене, з 22.04.2024 позивачем неправомірно нараховувалися проценти за ставкою 2,2% на день.

З урахуванням викладеного, суд вважає, за необхідне перерахувати проценти за період з 22.04.2024 по 21.06.2024 включно, з розрахунку розміру денної процентної ставки 1,5%, у зв`язку з чим розмір таких за період з 22.04.2024 по 21.06.2024 включно становитиме 3600 грн (60 грн х 61 день), а загальний розмір процентів становитиме 21 084 грн (17424 грн (нарахованих за період з 06.10.2023 по 21.04.2024 включно за ставкою 2,2% на день) + 3600 грн (нарахованих за період з 22.04.2024 по 21.06.2024 включно за ставкою 1,5% на день).

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про відсутність в договорі погодженого сторонами графіку погашення платежів за кредитним договором, оскільки такі спростовуються долученим до позовної заяви Додатком №1 до договору №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, в якому сторонами погоджено Графік платежів.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про відсутність доказів перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача на виконання зобов`язань за кредитним договором з огляду на те, що з відповіді представника АТ «СЕНС БАНК» від 06.03.2026 №3642-БТ-32.3/2026, наданої на виконання ухвали суду від 27.02.2026 про витребування доказів, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_1 . Згідно виписки АТ «СЕНС БАНК» від 06.03.2026 №3642-БТ-32.3/2026, наданої на виконання ухвали суду від 27.02.2026 про витребування доказів, вбачається, що по рахунку приватного клієнта №709449-2026/0310 (розрахунковий період з 06.10.2023 по 06.10.2023) в АТ «СЕНС БАНК», встановлено, що 06.10.2023 на картку надійшло 4000 грн.

Щодо доводів представника відповідача про неналежність розрахунку заборгованості, наданого позивачем, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування розміру заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1041037 від 06.10.2023, позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості станом на 21.06.2024 в якому відображені всі нарахування та погашення за кредитним договором. Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, долученим представником банку до матеріалів справи, стороною відповідача на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком, який узгоджується із умовами кредитного договору, а, отже, є належним доказом.

Чинним законодавством не визначено обов`язкову форму розрахунку, і тому, позивачем надано до суду розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне, і який зроблений відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору, зворотного відповідачем не доведено.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, предмет та підстави позовних вимог, відсутність доказів сплати відповідачем кредитної заборгованості, суд доходить висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» слід стягнути заборгованість за договором №1041037 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 06.10.2023 в розмірі 25 084 грн.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвокатом Усенко М.І. долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І.; акт №71 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12.01.2026; детальний опис наданих послуг до акту №71 від 12.01.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер про надання адвокатом Усенком М.І. правничої допомоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Визначаючи розмір витрат які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про стягнення заборгованості розглянута за правилами спрощеного позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (час витрачений на обґрунтування позиції сторони і надання консультацій для її погодження), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), ціни позову, а також значення справи для кожної сторони.

З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, та того, що позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5000 грн витрат на правничу допомогу, та пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 492,67 грн.

Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором №1041037 про надання споживчого кредиту від 06.10.2023 в сумі 25084 грн (двадцять п`ять тисяч вісімдесят чотири гривні).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2492,67 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто дві гривні шістдесят сім копійок) судового збору та 5000 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.04.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, номер телефону: НОМЕР_5 ;

представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_6 .

Суддя Ольга КРОТОВА