Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №337/1562/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.04.2026

Справа № 337/1562/26

Провадження №3/337/386/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Ширіна С.А., розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП УПП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 серії АА №341239, 02.03.2026 о 08:00 год. в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив відносно своєї матері домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував, штовхав, хапав за руки, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному та психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, з заявою про відкладення судового засідання до суду не звертався. Оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню даного питання, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто за його відсутності на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2026, копію рапорту від 02.03.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.03.2026, терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 від 02.03.2026 , доходжу наступних висновків.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Всупереч цим вимогам, працівником поліції не дотримано ст. 251 КУпАП, та не зібрано доказів, які б безперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.

Так, в якості доказу вини ОСОБА_1 додано копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 02.03.2026., в яких вказано, що ОСОБА_2 прийшла додому з собакою, син її впустив до квартири та накинувся на неї, хотів її вбити,вона встигла вискочити в капцях, викликала поліцію.

Відповідно до рапорту поліцейського взводу №1 роти№2 батальйону №2 полку УПП в Запорізькій області ДПП рядового поліції Клішина О. від 02.03.2026 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 до заявниці ОСОБА_2 , яка повідомила, що її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виражався нецензурною лайкою, погрожував, штовхав, хапав за руки.

Жодних переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять. Зокрема, інформації про свідків, які б могли підтвердити, чи спростувати вказані події, відеофіксації обставин події тощо. Додані до протоколу письмові матеріали, не містять доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 та в чому вона проявилась.

А тому констатація факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.

Відповідно до ст.251 КУпАП, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Крім того, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення. Крім того, винуватість у скоєнні такого правопорушення особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, та "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши всі докази, надані суду в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доходжу висновку про недоведеність перед судом поза розумним сумнівом наявності в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у даній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, ст. 252, п.3 ч.1. ст. 284 суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п1.ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя: С.А.Ширіна