Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №333/1666/26
Суддя: Тучков С. С.
Справа №333/1666/26
Провадження №3/333/902/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 квітня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 426960 від 21.01.2026 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 17.01.2026 року, о 21-00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим було завдано психічної шкоди здоров`ю потерпілої. ОСОБА_1 порушив пп.1 п.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.
У судовому засіданні, що відбулося 17.03.2026 року, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що увечері 17.01.2026 року після спільного вживання алкогольних напоїв у неї з ОСОБА_1 почався конфлікт, в ході якого виникла словесна перепалка.
19.03.2026 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Рогозіна О.В. про закриття адміністративного провадження, в якому він просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, зазначивши, що 17.01.2026 року, о 21-00 годині, між ОСОБА_1 та його колишньою дівчиною – ОСОБА_2 , з якою вони вживали алкогольні напої, виникла сварка, через що вони спілкувались на підвищених тонах та через надмірні емоції викликали поліцію, через що останні відносно них склали протоколи про адміністративне правопорушення, які наразі розглядаються в судовому порядку. В той же час жодних дій, що можуть свідчити про вчинення домашнього насилля ОСОБА_1 не вчиняв, та матеріали справи та докази таких відомостей не містять. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Із пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 17.01.2026 року ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою після чого виникла штовханина з боку ОСОБА_1 . Останній в поясненнях працівнику поліції 17.01.2026 року заперечив факт вчинення ним домашнього насильства, вказав, що вони із співмешканкою, якій постійно вживають алкогольні напої, посварились та обзивали один одного (побутова сварка), ніяких інших дій щодо співмешканки він не вчиняв. Крім того, сама ОСОБА_2 була ініціатором сварки, та вдарила ОСОБА_1 по лицю. Із викладеного в протоколі складу адміністративного правопорушення встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла сімейна сварка, яка не є тотожною поняттю психологічного насильства.
Заслухавши пояснення потерпілої, вивчивши клопотання сторони захисту, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення адміністративних протоколів, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до правових позицій Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові від 26.04.2018 року по справі 338/1/17 та постанові від 27.02.2018 року по справі № 813/2451/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено лише допустимими доказами.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Отже, самі по собі, зокрема, образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання (образи) спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Вказані обставини не дають підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У прийнятому рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, на думку Європейського суду з прав людини, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім пояснень ОСОБА_2 , які знаходяться у повному протиріччі з поясненнями ОСОБА_1 , доказів на підтвердження вчинення останнім дій, визначених у протоколі про адміністративне правопорушення при описі суті правопорушення, до матеріалів справи не додано.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, суддя вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.7, 247, 251, 252, 280 КУпАП, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua