Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №333/1873/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1873/26

Провадження №2/333/2650/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Єрмоленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 ) звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту – ОСОБА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що з 26.08.2011 сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, але на даний час шлюбні стосунки припинені. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сімейне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння. Шлюбні відносини між сторонами припинено. Сторони у справі не ведуть спільного господарства. Шлюб носить формальний характер. Збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки. ОСОБА_1 вважає, що сім`я розпалась остаточно та відновленню не підлягає. Оскільки примирення неможливе, просила шлюб між нею та відповідачем розірвати. Враховуючи, що дитина проживає з нею, а відповідач грошових коштів на утримання дитини добровільно не надає, просила суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2026 року по справі відкрито провадження.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце проведення засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти позовних вимог, просить справу розглянути без його участі.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.08.2011, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.08.2011 серії НОМЕР_3 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 669.

Від шлюбу у сторін є спільна малолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 29.02.2012 серії НОМЕР_4 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 215.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Із позовної заяви вбачається, що позивач не виявила бажання зберегти сім`ю, тому суд приходить до висновку про недоцільність надання сторонам часу для примирення.

Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

За таких обставин, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін в розумінні ст. 112 СК України, тому позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Спору про розподіл майна суду не заявлено.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 182 СК України, зазначені обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, але в будь-якому випадку, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789 від 27.02.1991 року, визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтва про народженняОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини є ОСОБА_2 відповідач по справі, а матір`ю є позивачка.

На теперішній час малолітня дитина проживає з матір`ю, що відповідачем не спростовано. Крім того, відповідно до заяви, поданої через канцелярію суду, відповідач визнає в повному обсязі заявлені позовні вимоги.

З`ясувавши обставини справи та оцінивши наявні докази, суд приходить до висновків про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої димтини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу).

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання про судові витрати належить вирішити з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26.08.2011 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 669.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінити на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18.02.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн. 96 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави - 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн. 96 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова