Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №308/2623/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2623/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю обвинуваченого ОСОБА_4

з участю потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгороді, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071170000005 від 02.01.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець с. Анталовці, Ужгородського р-ну, Закарпатської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у період часу з 22 серпня 2025 року по 28 листопада 2025 року включно, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю дружиною - ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої особи.

Зокрема, згідно постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2025 року №308/12573/25, 22 серпня 2025 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме: словесно ображав.

Окрім цього, згідно постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 04.12.2025 року №308/12819/25, 30 серпня 2025 року о 17 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 , за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме: виганяв її із будинку, погрожував фізичною розправою, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.

Окрім цього, згідно постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 08.12.2025 року №308/17673/25, 21 листопада 2025 року о 03 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 дії психологічного насильства.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дружина ОСОБА_5 нічого зробити не може, через її боязнь до чоловіка та переживання за себе, вчергове, 28 листопада 2025 року, о 21 годині 03 хвилини, перебуваючи за вищевказаним місцем проживання, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 , домашнє насильство, що проявилось у тому, що ОСОБА_4 вчергове вчинив сварку, виражався нецензурною лайкою в сторону дружини, погрожував фізичною розправою, чим заподіяв шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_5 , про що остання, не витримавши такого відношення до себе, подала відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вищевказаними насильницькими діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 ряд систематичних психологічних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю та погіршили якість життя.

У такий спосіб ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України «домашнє насильство», тобто в умисному, систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті.

Сторонам та іншим учасникам кримінального провадження роз`яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти позиції сторони захисту, просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих діяннях, щиро розкаявся, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України кваліфіковано вірно, як умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України є нетяжким злочином.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує відсутність обтяжуючих обставин.

З огляду на викладене, суд вбачає за належне визначити ОСОБА_4 , в покарання в межах, встановлених в санкції статті у вигляді пробаційного нагляду.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років пробаційного нагляду.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1