Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №303/3742/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3742/25

2/303/1293/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретара судового засідання Славич М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Васильчук Василя Андрійовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ «Приват-Банк» - Васильчук В.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадодавця.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_5 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківськиї послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 29.04.2020 року. Заявою позичальника підтверджується той факт, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, а також підтверджується копією Паспорту споживчого кредиту.

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до виявленого бажання позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 80 000 гривень.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав можливість позичальнику розпоряджатися кредитними коштами на умовах визначених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, позичальник зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.1.3.1 Договору погашення кредиту та процентів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер. Спадкоємцями померлого, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

12.03.2025 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій ними не було виконано, що і стало підставою для позивача звернення до суду із даним позовом.

28.11.2025 року представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Дурдинець Р.Ю. було подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог і просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у ньому.

Інші відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Анкету-Заяву №б/н від 29.04.2020 року. Відповідно до виявленого бажання, Позичальнику було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт, який неодноразово змінювався, останній раз 31.01.2023 року становив 80 000 гривень, та видано кредитну картку (а.с. 35-82).

Із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29.04.2020, укладеного між банком і ОСОБА_5 , заборгованість станом на 31.01.2024 року становить 59 586,13 гривень (а.с. 8-29).

Окрім цього, на підтвердження користування ОСОБА_5 кредитними коштами представник позивача надав виписку по картковому рахунку за договором №б/н за період 29.04.2020 року – 14.05.2025 року (а.с. 30-34).

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.12.2023 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 83).

Із Довідки Другої Мукачівської державної нотаріальної контори №107/02-14 від 22.03.2024 року вбачається, що 22.03.2024 року Другою Мукачівською ДНК було заведено спадкову справу за №72/2024 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі заяви про прийняття спадщини по закону дружини померлого ОСОБА_5 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці померлого до другої Мукачівської ДНК не зверталися (а.с. 91).

Із Довідки Другої Мукачівської державної нотаріальної контори №82/02-14 від 25.02.2025 року вбачається, що спадкоємці померлого ОСОБА_5 є мати ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дружина ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , син ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , син ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 93).

В матеріалах справи містяться письмові Листи-претензії АТ КБ «ПриватБанк» до спадкоємців померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 95-98).

Дані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша стаття 1282 ЦК України).

Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, зазначено: «Правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України».

У свою чергу, під час розгляду даної справи, суд враховує принцип змагальності цивільного процесу, який закріплений у статті 81 ЦПК України, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, представник якого заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №521/10631/20, зазначено, що: «До обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна".

Отже, спадкоємець, який прийняв спадщину та набув у власність спадкове майно, зобов`язаний погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Саме суд при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановлює необхідні для цього обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у встановлені строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- дійсний розмір вимог кредитора;

- частки спадкоємців у спадщині;

- обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця.

До обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника. Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів. В такій ситуації, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 201/8538/16-ц).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

У даній справі, судом встановлено, що за час свого життя 29.04.2020 року ОСОБА_5 уклав з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір, зобов`язання за яким не виконав, оскільки помер. Зобов`язання з повернення належних йому грошових коштів належить виконати його спадкоємцям - відповідачам, які прийняли спадщину у передбаченому законом порядку. Суд встановив, що позивачем (кредитором спадкодавця) було пред`явлено вимогу до спадкоємців боржника у строки, визначені законом, однак такі вимоги залишилися ними без реагування, зазначені обставини не спростували.

Слід також зазначити, що до обов`язку позивача, як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, коло спадкоємців боржника, яка прийняли спадщину, звернення з вимогою до спадкоємців боржника з дотриманням строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, а обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити (або спростувати) спадкоємець (спадкоємці), який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна, а кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому твердження представника відповідача про відмову у позові, в тому числі, з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які підтверджують існування спадкової маси, вартість майна, одержаного у спадщину, є необґрунтованим.

У своїй Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи №444/1177/20, провадження №61-5762 св24 акцентує увагу, що в ситуації, коли суд не може визначити точний обсяг спадкової маси та вартість такого майна, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця. У зв`язку з цим з`ясування обсягу спадкового майна, його вартості (проведення оцінки) здійснює виконавець в порядку Закону України "Про виконавче провадження", який, виходячи із вартості успадкованого майна, і визначає остаточну суму, яку належить стягнути зі спадкоємця (спадкоємців), за наявності - враховує виконані та/або які перебувають на стадії виконання судові рішення за вимогами інших кредиторів спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого ним майна та його часткою у спадщині.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 527, 530, 533, 599, 608, 610, 611,

612, 625, 1216, 1218, 1219, 1220, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 3-7, 10-13,

17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов з уточненими позовними вимогами задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у межах вартості майна, одержаного ними у спадщині, на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 59 586 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) гривень 13копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у межах вартості майна, одержаного ними у спадщині, на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачену суму судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 02.04.2026 року.

Суддя Ю.Ю. Куцкір