Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №297/4269/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/4269/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи відділ ДРАЦС у Херсонській області управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Берегівський відділ ДРАЦС у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , треті особи відділ ДРАЦС у Херсонській області управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Берегівський відділ ДРАЦС у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства.

Позовну заяву мотивує тим, що позивач перебував у фактичних сімейних відносинах з матір`ю дитини, у результаті яких народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після припинення спільного проживання дитина фактично залишилась проживати з матір`ю, однак згодом, у зв`язку з її відсутністю та самоусуненням від виконання батьківських обов`язків, дитина почала постійно проживати з позивачем, який забезпечує її утримання, виховання, розвиток та належні умови для життя. Позивач зазначає, що відповідачка не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться її життям, не надає матеріальної допомоги та фактично самоусунулася від виконання своїх обов`язків як матері. Натомість саме позивач здійснює повний обсяг батьківських функцій, що підтверджується як письмовими доказами, так і фактичними обставинами справи. З метою офіційного підтвердження свого батьківства позивач звернувся до спеціалізованої установи для проведення ДНК-експертизи, за результатами якої встановлено, що ймовірність його батьківства щодо дитини становить 99,9993468526%, що свідчить про біологічний зв`язок між ним та дитиною. У зв`язку з відсутністю добровільного врегулювання питання батьківства та необхідністю внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, а також прав дитини, яка має право знати свого батька та отримувати від нього належне піклування і утримання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились. При цьому, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомлена відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористалась. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавала.

Представник Берегівського відділу ДРАЦС у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилась. При цьому, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відділу ДРАЦС у Херсонській області управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у цивільному шлюбі з 2013 року по 2015 рік.

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 11.03.2015 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , актовий запис №102.

Як зазначає позивач, він разом із сином і родиною переїхали до м. Берегове у 2022 році, що підтверджується довідкою ВПО від 12.03.2025 року №2133-7002210555.

Відповідно до довідки, виданої Берегівським ліцеєм ім. Ф. Потушняка Берегівської міської ради Закарпатської області №171 від 11.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , 2015 року народження, дійсно навчається в Берегівському ліцеї ім.. Ф.Потушняка в 5-В класі.

Згідно нотаріально посвідченої приватним нотаріусом заяви від 12.12.2025 року за №909-910 вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджують факт, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживає із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2022 року в квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як батько та син.

Разом з тим, відповідно до висновку про біологічне батьківство №MGU1476 від 06.01.2026 року, виданого ТОВ «ГЕНКОД ДІАГНОСТІК», м. Київ встановлено, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як про батька дитини з актового запису про народження дитини і така вимога матері відповідно до ч. 2 цієї статті може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Судом встановлено, що у даній справі наявний висновок ДНК-експертизи, який прямо підтверджує біологічне батьківство позивача щодо дитини, а також інші докази, що свідчать про фактичні сімейні відносини, спільне проживання та виховання дитини позивачем, що повністю узгоджується між собою та не викликає сумнівів у їх достовірності.

Будь-яких доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Оцінюючи доводи позову, суд виходить з того, що позивач надав належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які у своїй сукупності беззаперечно підтверджують факт його батьківства щодо дитини.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 128, 134 СК України, ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи відділ ДРАЦС у Херсонській області управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Берегівський відділ ДРАЦС у Берегівському райоі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Поновити актовий запис №102, вчиненого відділом ДРАЦС реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виключити відомості про ОСОБА_5 , як батька дитини, взамін внести відомості, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, а прізвище дитини змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з судового рішення.

Суддя Іван ІЛЬТЬО