Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №724/329/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/329/26

Провадження № 2/724/369/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

07 квітня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання: Шуть Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що згідно судового наказу Хотинського районного суду Чернівецької області від 09.09.2024 року у цивільній справі №724/3055/24 було стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі (однієї чверті) частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі судового наказу №724/3055/24 виданого 09.09.2024 року Хотинським ВДВС було відкрито виконавче провадження №77147376 по примусовому стягненню аліментів, однак ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, згідно з яким сукупний розмір заборгованості станом на 01.01.2026 року становить 21045,75 грн.

З огляду на вищенаведене, просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 17448,53 грн. За період з 30.06.2025р. по 01.01.2026р. та судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками до неї було направлено відповідачу на адресу місця реєстрації, яку він отримав 07.03.2026 року про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак від її представника адвоката Раєвського І.А. надійшла заява в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу слухати у його відсутності та відсутності позивачки.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_4 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалами.

Фактичні обставини встановлені судом.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 07.11.2024 року по цивільній справі №724/3054/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до Судового наказу, виданого Хотинським районним судом Чернівецької області від 09.09.2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі (однієї чверті) частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Хотинським ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за період з вересня 2024 по грудень 2025 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 в розмірі 21045,75 грн.

Також встановлено, що в березні 2025р. боржником сплачено 22802,50 грн., в квітні 2025 року сплачено 1300,00 грн та у червні 2025 року – 7700,00 грн.

Таким чином за розрахунком позивача пеня за період з червня 2025р. по грудень 2025р. становить 17448,53 грн.

Застосовані норми права.

Положеннями частини другої статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

В позовній заяві від 05.02.2026. представник позивача просив суд стягнути пеню за період з червня 2025р. по грудень 2025р. в сумі 17448,53 грн. Зокрема, розрахунок здійснено починаючи з червня 2025р. по грудень 2025 р. включно.

Перевіривши та проаналізувавши розрахунок пені, наданий позивачем, суд приходить до висновку, що позивач не вірно врахував період з якого розпочинається прострочення заборгованості зі сплати аліментів.

Так, за розрахунком суду розрахунок пені здійснюється з врахуванням того, що борг за кожен місяць вважається простроченим з першого числа наступного місяця.

Таким чином:

Червень 2025р. (аліменти 1061,24 грн.) – період: з 01.07.2025р. по 01.01.2026р., кількість днів прострочення: 184 дні, отже 1061,24 х 1% х 184 = 1952,68 грн. Враховуючи обмеження встановленні ст. 196 СК України сума пені = 1061,24 грн.

Липень 2025р. (аліменти 3330,75 грн.) – період: з 01.08.2025р. по 01.01.2026р., кількість днів прострочення: 153 дні, отже 3330,75 х1% х 153 = 5096,05 грн. Враховуючи обмеження встановленні ст. 196 СК України сума пені = 3330,75 грн.

Серпень 2025р. (аліменти 3330,75 грн.) - період: з 01.09.2025р. по 01.01.2026р., кількість днів прострочення: 122 дні, отже 3330,75 х1% х 122= 4063,52 грн. Враховуючи обмеження встановленні ст. 196 СК України сума пені = 3330,75 грн.

Вересень 2025р. (аліменти 3330,75 грн.) - період: з 01.10.2025р. по 01.01.2026р, кількість днів прострочення: 92 дні, отже 3330,75 х1% х 92 = 3064,29 грн.

Жовтень 2025р. (аліменти 3330,75 грн.) - період: з 01.11.2025р. по 01.01.2026р., кількість днів прострочення: 61 день, отже 3330,75 х1% х 61 = 2031,76 грн.

Листопад 2025р. (аліменти 3330,75 грн.) - період: з 01.12.2025р. по 01.01.2026р., кількість днів прострочення: 31 день, отже 3330,75 х1% х 31 = 1032,53 грн.

Враховуючи вищенаведене, за розрахунком суду пеня за період з червня 2025р. по грудень 2025 р. включно становить 13851,32 грн.

Оскільки розмір пені в сумі 13851,32грн. не перевищує обмежень, встановлених ст. 196 СК України, а тому вищевказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Враховуючи викладене, а саме, що відповідач ОСОБА_2 не виконує свого обов`язку зі сплати аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до утворення заборгованості з аліментів за період червня 2025 року по грудень 2025 року, та не надав суду доказів, що зазначена заборгованість з аліментів утворилася не з його вини, суд, встановивши розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 06.2025-12.2025 року в розмірі 13851,32грн., приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково. В решті частині позову щодо стягнення пені в сумі 3597,21 грн. суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у даній справі.

За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Розмір задоволених позовних вимог складає 79,38%.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1056,71 грн., виходячи з пропорційності задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 141, 258-259, 274, 279, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 13851,32 грн. (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одну гривню 32 коп.) за період з червня 2025 року по грудень 2025 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1056,71 грн. (одна тисяча п`ятдесят шість гривень 71 коп.).

В решті частині позову щодо стягнення пені в сумі 3597,21 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Повне рішення складено 07 квітня 2026 року.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ