Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №133/1432/24 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/1432/24

13.01.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 33085,47 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74543711.

14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33085,47 грн, з яких: 14995 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18090,47 грн. сума заборгованості за відсотками.

Позивач вказує, що з моменту отримання права вимоги, ним не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, проте заборгованість, що виникла у відповідача у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань у загальній сумі, що становить 33085,47 грн, яка має бути погашена.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.09.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він вказав що не заперечує факту отримання кредитних коштів у розмірі 14995,00 грн. Водночас він не погоджується із позовними вимогами у частині стягнення відсотків, штрафів, пені та інших нарахувань, оскільки розмір є завищеним і перевищує суму тіла кредиту.

Вважає, що позовні вимоги у частині стягнення відсотків, штрафних санкцій та пені є безпідставними та неспівмірними, та посилається на ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" та ст. 551 ЦК України. Просить обмежити суму стягнення розміром фактично отриманого кредиту - 14995 грн.

Представник позивача скориставшись своїм правом, подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростували суму заборгованості, Кредитним договір є дійсним та ніким не скасованим.

Щодо нарахування відсотків, зазначив, що умови та строки нарахування відсотків відбувалось у відповідності до умов Кредитного договору. Відповідач підписав кредитний договір, чим посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. Враховуючи наведене, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

19.09.2025 відповідач подав до суду відповідь на відзив, який суд розцінює як заперечення а відповідь на відзив. У своєму запереченні відповідач вказав, що не погоджується із думкою про обізнаність із кредитним договором в повній мірі, водночас і не заперечує що має заборгованість. Пояснив, що у 18 років дійсно взяв кредит, та мав повернути його з часом. Однак із початком повномасштабного вторгнення в Україну, стан на захист країни і не мав лишніх коштів щоб закрити заборгованість, бо все витрачав на військові потреби. На даний час, трохи більше ніж рік, не на службі (звільнений в запас по ст. 23 п.4 ч.3). Вказує, що може закрити заборгованість по тілу кредиту.

Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74543711, відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 14995,00 грн, строком на 64 дні, тобто до 25.02.2022, із зниженою процентною ставкою 1,60 % від суми позики за кожен день користування позикою та процентною ставкою 2,70% за понадстрокове користування позикою суми позики за кожен день користування позикою. Вказаний договір був підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором - ІXn60L7L3o.

До позовної заяви також додано таблицю обчислення вартості кредиту (Додаток №1 до Договору позики) за підписом ОСОБА_1 , де, зокрема, вказано, що дата видачі кредиту - 24.12.2021; дата платежів - 08.01.2022, 24.01.2022, 09.02.2022, 25.02.2022 по 6417,43 грн.; чиста сума кредиту становить 25669,72 грн, сума кредиту за договором становить 14995,00 грн, проценти за користування кредитом 10674,72 грн, реальна річна процентна ставка 20974,75.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненням боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

28.07.2021 укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни до п.1.3. Договору та викласти його у наступній редакції: «1.3. клієнт зобов`язується протягом 10 робочих дні з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення прав вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства».

27.10.2023 укладено додаткову угоду № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, згідно якої сторони уклали цю угоду про наступне: «Загальна сума прав вимоги, що відступається згідно Реєстру Боржників № 11 від 27.10.2023 становить ... В якості ціни продажу згідно Реєстру Боржників № 11 від 27.10.2023 Фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 2,4% від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить ...».

Як вбачається з доданої до позову копії примірника Додаткової угоди № 12 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, у ньому не відображена сума вартості прав вимоги та ціна продажу за договором, оскільки при виготовленні позивачем ксерокопії, ця інформація була ним прихована.

27.10.2023 сторони договору факторингу підписали акт прийому - передачі реєстру боржників №11 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників № 11 кількістю 24674, після чого, з урахуванням п.1.2. Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає ..., яка також позивачем прихована.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №11 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 33085,47 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 74543711 від 24.12.2021, станом на 31.03.2024 заборгованість боржника ОСОБА_1 за період з 27.10.2023 по 31.03.2024 не погашена та складає 33085,47 грн.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Щодо переходу прав вимоги, які перейшли до позивача, як нового кредитора, від ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», судом встановлено наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Договір позики № 74543711 був укладений між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 24.12.2021. Натомість договір факторингу №14/06/2021, за яким ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ "ФК" Європейська агенція з повернення боргів", який був укладений 14.06.2021, приблизно за пів року до укладання Договору позики між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 .

Тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 . Відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ "ФК" Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договору факторингу від 14.06.2021.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за Договором позики № 74543711 від 24.12.2021.

Крім цього, позивачем не було надано доказів сплати грошових коштів за відступлення права вимоги за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не довело порушення його прав ОСОБА_1 та наявність права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за Договором позики № 74543711 від 24.12.2021, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 13,81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 546, 610-611, 625, 629, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Залишити без задоволення позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА