Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №646/11266/25
Суддя: Блага І. С.
Справа № 646/11266/25
№ провадження 2-др/646/20/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.04.2026 м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Благої І.С.,
за участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Суботи Владислава Вікторовича, Лисенко А.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням суду від 17.03.2026 року відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
26.03.2026 року надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи між відповідачем та адвокатом Лисенко Андрієм Олександровичем було укладено договір про надання правничої допомоги та сплачено вартість гонорару за надання правничої допомоги по даній справі у встановленому розмірі.У відзиві на позовну заяву, відповідачем було вказано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, а саме - 10 000 грн, також зазначалося, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду до ухвалення рішення суду або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК.Оскільки питання про судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, не вирішено судом при ухваленні рішення, то представник відповідача просить суд стягнути з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
27.03.2026 року від представника позивача Гедзь О.В. надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення. В запереченнях вказано, що на думку позивача витрати у справі є значно завищеним. Крім того, витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. перевищуються суму отриманого відповідачем кредиту у 333.33% та дорівнюють 84.56% від ціни позову, а тому є завищеними та неспівмірними до предмету позову. На думку позивача складання відзиву на позовну заяву та усна консультація відповідача займає значно менше часу ніж аналіз документів та складання позовної заяви представником позивача. Також, представником відповідача не надано жодної платіжної інструкції про сплату гонорару, а тому дана сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу – не підлягає задоволенню. Просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності.
Відповідач та його представник належним чином повідомлені в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявності підстав для ухвалення додаткового рішення.
Так, Рішенням суду від 17.03.2026 року відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших витрат, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві представником відповідача було зроблено заяву про те, що відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі буде подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
20.01.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лисенко А.О укладено Договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до п.1.1. вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу та послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а саме: представництво інтересів відповідача у справі № 646/11266/25 у суді першої інстанції без відвідування судових засідань.
Відповідно до п.4.1. Договору сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи Адвоката за даним договором складає: 10 000 (десять тисяч) гривень.
Актом виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 1 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року сторони погодили, що у відповідності до пункту 4.1 вищевказаного договору про надання правничої допомоги розмір гонорару визначено у фіксованому розмірі та складає 10 000 (десять тисяч). Підписанням цього акту Сторони підтверджують повне та належне виконання робіт згідно договору про надання правничої допомоги та належну оплату за надання таких послуг.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом враховуються положення правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд вважає, що заявлені представником відповідача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 10000 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, а також того, що підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, при виготовленні відзиву не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів, суд вважає, що зазначені представником відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп. є завищеними та приходить до висновку про стягнення цих витрат у розмірі 2 000 грн. 00 гривень.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 270 ЦПК України, суд –
У Х В А Л И В:
Заяву представника відповідача Суботи Владислава Вікторовича, Лисенко А.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 646/11266/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на додаткове рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місце знаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 43311346;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.С. Блага
Оригінал: reyestr.court.gov.ua