Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №128/1826/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1826/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді – Бондаренко О.І.

за участю секретаря судових засідань – Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Вінниці цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-

встановив:

16.05.2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з вищевказаним позовом про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в період з травня 2022 по березень 2025 (включно) було спожито природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 27 657 грн 07 коп., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем.

Постачальник звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою від 14.02.2024 по справі № 128/549/24 постачальнику було відмовлено у видачі судового наказу через відсутність копії договору постачання природного газу та іншого. У зв`язку з чим, постачальник звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

В обґрунтування своїх заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Позивач, як суб`єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" Позивач зобов`язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633. 634. 641. 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.

Крім того, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» строком на три роки. Розпорядженням КМУ від 12.09.2023 № 793-р відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» визначено на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 «Про постачання природного газу побутовим споживачам» зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, та базової річної пропозиції споживачам, які з 01.05.2022 були включені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», тому з 01.05.2022 ЕІС-код 56ХМ01А02670283Н газифікованого об`єкта побутового споживача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було включено до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та відкрито на ім`я споживача ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, «об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.»

Боржник, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний № 358274740 від 13.12.2023р., з 07.10.2023 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 6037 є власником відокремленої газифікованої споруди - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.»

Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.

Дату виникнення зобов`язання Відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.»

Відповідно п. 4.10. Договору «Уразі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за ним Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.»

В порядку досудового врегулювання спору позивачем в адресу відповідача було направлено вимогу(ги) про сплату заборгованості за спожитий природний газ № 119/4.2.1-214- 2024/910051702 від 03.01.2024 року в сумі 17 685,69 грн. (станом на дату надсилання вимоги боржнику), яка залишилась незадоволеною відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу Відповідачем не надано. Борг не сплачено.

Позивачем в період з травня 2022 по березень 2025 (включно) було поставлено відповідачу природний газ, на загальну суму 27 657.07 грн. (з урахуванням проплат відповідача станом на дату подачі цієї позовної заяви), вартість якого не сплачена відповідачем, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану.

Оскільки Відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 27 657 грн 07 коп. та 3 028 грн 00 коп. сплаченого судового збору.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача в особі Петрової А.І. в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позову зазначила про розгляд справи за її відсутності та проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 є належним чином повідомленим судом про дату, час і місце судового засідання, однак у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Також відповідач повідомлявся через оголошення на веб-порталі судової влади України, Єдиний державний реєстр судових рішень: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом розглянуто справу в заочному порядку.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачем, в період з травня 2022 по березень 2025 (включно) було спожито природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 27 657 грн 07 коп., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем.

Постачальник звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою від 14.02.2024 по справі № 128/549/24 постачальнику було відмовлено у видачі судового наказу через відсутність копії договору постачання природного газу та іншого. У зв`язку з чим, постачальник звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

В обґрунтування своїх заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Позивач, як суб`єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" Позивач зобов`язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633. 634. 641. 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.

Крім того, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» строком на три роки. Розпорядженням КМУ від 12.09.2023 № 793-р відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» визначено на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 «Про постачання природного газу побутовим споживачам» зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, та базової річної пропозиції споживачам, які з 01.05.2022 були включені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», тому з 01.05.2022 ЕІС-код 56ХМ01А02670283Н газифікованого об`єкта побутового споживача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було включено до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та відкрито на ім`я споживача ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, «об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.»

Боржник, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний № 358274740 від 13.12.2023р., з 07.10.2023 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 6037 є власником відокремленої газифікованої споруди - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.»

Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.

Дату виникнення зобов`язання Відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.»

Відповідно п. 4.10. Договору «Уразі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за ним Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.»

В порядку досудового врегулювання спору позивачем в адресу відповідача було направлено вимогу(ги) про сплату заборгованості за спожитий природний газ № 119/4.2.1-214- 2024/910051702 від 03.01.2024 року в сумі 17 685,69 грн. (станом на дату надсилання вимоги боржнику), яка залишилась незадоволеною відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу Відповідачем не надано. Борг не сплачено.

Позивачем в період з травня 2022 по березень 2025 (включно) було поставлено відповідачу природний газ, на загальну суму 27 657.07 грн. (з урахуванням проплат відповідача станом на дату подачі цієї позовної заяви), вартість якого не сплачена відповідачем, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану.

Оскільки Відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого висновку дійшов ВСУ, розглядаючи справу № 6-2951цс15 (Постанова від 20.04.2016р.), та вказавши, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Отже, на умовах договору, позивачі постачають природний газ, а відповідачка отримує його та використовує для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідачка зобов`язана сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р. - у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ - визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.

Отже, постачальник проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ у встановлені строки, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 27 657 грн 07 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

За змістом статей 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника.

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постановах ВСУ від 26.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у постанові ВС від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59 цс13 та від 18.11.2015 у справі № 6-582цс15, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За встановлених обставин, перевіривши підстави та порядок нарахування вартості спожитого газу, зважаючи на те, що зазначена вартість у добровільному порядку відповідачем не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований, законний та такий, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 614 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок природного газу», ст.ст. 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452:

- суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 27 657 грн 07 коп. на рахунок: НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465;

- суму судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. на поточний рахунок НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Відомості про учасників провадження:

Позивач – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», адреса: м. Кропивницький, вул. Соборна, 1А, 20001;

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 07.04.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО