Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №128/232/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/232/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

14.01.2026 о 16:54 год в с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області, по вул. Мічуріна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» 6820, результат – 0, 35 % проміле, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 798290, 798849.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду наданих матеріалів в суді ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав, підтримав раніше подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що його захисник до судового засідання не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідає, а він самостійно не може належним чином захищати свої інтереси в суді і має намір розірвати угоду з адвокатом та укласти угоду з іншим адвокатом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи, судом враховано, що справа надійшла до суду 15.01.2026. 10.02.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення судового засідання, яке було призначено на 10.02.2026, у зв`язку з тим, що він має намір скористатися правовою допомогою, тому судовий розгляд було відкладено на 11.03.2026 о 09:30 год. 11.03.2026 захисник ОСОБА_1 , адвокат Пограничний А.М., подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, тому судове засідання було відкладено на 24.03.2026 о 12:00 год. 24.03.2026 адвокат Пограничний А.М. повторно подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з тим, що він не має можливості з`явитись в судове засідання через перебування у відпустці, тому судове засідання було відкладено на 06.04.2026 о 15:00 год.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 уклав угоду із захисником 10.03.2026, якому було надано можливість ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді через систему «Електронний суд» та 16.03.2026 до електронної форми справи долучено відеозапис, наданий на електронному носії інформації, що підтверджується відповідною довідкою.

Таким чином, ОСОБА_1 та його захисник мали достатньо часу для формування та викладення правової позиції по справі, а ОСОБА_1 мав можливість забезпечити захист своїх прав захисником, який має достатньо часу для з`явлення до суду, однак таким правом з невідомих суду причин в повній мірі не скористався.

За вказаних обставин, судом було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В ході розгляду наданих матеріалів по суті ОСОБА_1 підтримав подане письмове клопотання, яким просить закрити провадження в даній справі у зв`язку з виявленими ним порушеннями. Вказує, що при оформленні документів поліцейські в квитанції драгера не вказали серію та номер протоколу, що на його думку робить квитанцію драгера неналежним доказом. Також зазначає, що драгер не пройшов калібрування, яке має проводитись кожні шість місяців, та драгер було використано в неналежних умовах температурного режиму, а саме, при температурі навколишнього середовища – 7, 5 градусів С, що не відповідає інструкції заводу виробника, де вказані робочі умови зовнішнього середовища при експлуатації від – 5 градусів С до + 50 градусів С.

Крім цього, він є підполковником запасу, ветераном військової служби, учасником бойових дій, ветераном війни – особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. За станом здоров`я він визнаний інвалідом 2 групи з втратою працездатності 70 відсотків, алкогольні напої не вживає. З 08.01.2026 він важко хворів і виконуючи рекомендації лікаря приймав лікарські засоби: резістол, який містить в своєму складі етанол, та виконував процедури полоскання горла настоянкою прополісу, яка також містить у складі етанол. Запах алкоголю міг бути від ліків, які він приймав, і полоскав ротову порожнину і горло. Та він був змушений щодня виїжджати до своєї матері, яка проживає одна за 4, 5 км в с. Медвеже Вушко і є людиною похилого віку 1937 року народження, потребує постійної щоденної допомоги в побуті і контролю за прийомом ліків. 14.01.2026 він повертався з с. Медвеже Вушко від своєї матері ОСОБА_2 і був зупинений патрульними поліції при під`їзді до свого будинку.

На підставі вищевказаного, просив закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши учасників судового розгляду, оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується наданими суду доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 566733 від 14.01.2026, з яким ознайомився та підписав ОСОБА_1 за відсутності будь-яких заперечень з приводу викладених в ньому обставин; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та зазначено про згоду з наслідками такого огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та результат огляду на стан сп`яніння; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.01.2026 по даному факту, у яких він зазначив, що він знаходиться налікуванні та за призначенням лікаря вживає препарати медичного призначення, в тому числі і народні засоби від застуди, автомобілем як водій не користувався та у зв`язку з проживанням його матері, віком 88 років, за 4 км у с. Медвеже Вушко, виїхав відвезти матері продукти (польовою дорогою), повертаючись від матері зупинився біля магазину та ремінь безпеки не пристебнув, оскільки магазин, від якого він від`їжджав, знаходиться на в`їзді в двір його будинку; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6511854 від 14.01.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення; результатом алкотесту DRAGER Alkotest 6820, тест № 70, відповідно до якого вбачається, що у ОСОБА_1 на момент огляду вміст алкоголю становив 0, 35 ‰, в тому числі з підписом самого ОСОБА_1 ; копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;довідкою інспектора СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Ю. Гаврилюк, згідно якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом останнього року не притягувався.

Також, судом досліджено відеозапис обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, повідомлення йому про причину зупинки транспортного засобу, його пояснення, що він не користувався ременями безпеки, тому що від`їжджає від магазину, який недалеко від його будинку, та що він їхав від матері додому. Також зафіксовано повідомлення поліцейським про виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, згода ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проведення огляду, ознайомлення його з результатами проходження огляду. При цьому, ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі незгоди з результатами огляду він може проїхати в заклад охорони здоров`я для проходження повторного огляду.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 130 ч. 1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.ч. 2, 3, ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що будучи ознайомленим з протоколом про адміністративне правопорушення під підпис ще 14.01.2026, де зазначено, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 будь яких сумнівів в правильності результатів огляду чи несправності приладу в своїх поясненнях не висловлював, за відсутності будь-яких об`єктивних перешкод для цього. Будь яких заперечень щодо незгоди з результатом огляду в акті огляду ОСОБА_1 також не зазначено. Окрім цього, в роздруківці результату алкотесту DRAGER Alkotest 6820 наявні прізвище, ініціали і підпис самого ОСОБА_1 . Тому його посилання на те, що в квитанції драгера відсутні серія та номер протоколу, технічний прилад, яким було здійснено перевірку на стан сп`яніння, був несправним та його було використано в неналежних умовах температурного режиму, суд не бере до уваги, оскільки на відеозаписі з нагрудної бодікамери зафіксовано обставини складення протоколу відносно ОСОБА_1 , в тому числі, з`ясування підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та його проведення, з чим ОСОБА_1 був згоден та будь-яких зауважень чи заперечень не мав та після проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу йому було роз`яснено можливість пройти огляд у лікувальному закладі. Невідповідність використання приладу температурному режиму також не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки довідка про температуру повітря у м. Вінниця о 17.00 год не може бути доказом такої температури повітря на час проведення огляду в с. Агрономічне.

Окрім цього, посилання ОСОБА_1 на те, що він вживав лікарські препарати перед проходженням огляду на стан сп`яніння, суд оцінює як спосіб уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, при цьому, зазначена обставина, з огляду на долучені самим ОСОБА_1 інструкції до таких препаратів, підтверджує, що він дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки такі препарати містять в складі алкоголь, та наявності стану алкогольного сп`яніння 14.01.2026 спростовувати не можуть.

В даному випадку, стан алкогольного сп`яніння об`єктивно міг виникнути внаслідок вживання спиртовмісних препаратів, що не звільняє особу від відповідальності за керування транспортним засобом після вживання таких ліків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд враховує ту обставину, що транспортний засіб відноситься до джерела підвищеної небезпеки і відповідно потребує надзвичайно відповідального ставлення до обов`язків, пов`язаних з керуванням транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 мав усвідомлювати відповідальність за свої дії та розуміти наслідки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що дійсно міг бути наслідком вживання спиртовмісних ліків, але така обставина не спростовує факту перебування його в стані сп`яніння на момент огляду та не звільняє водія від відповідальності за такі дії. Вчиняючи відповідні дії, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що таке порушення ним Правил дорожнього руху містить склад адміністративного правопорушення, що розглядається, та відсутність заподіяння реальної шкоди іншим учасникам дорожнього руху та потреба в догляді за матір`ю не свідчить про відсутність заподіяння такої шкоди суспільним інтересам, які полягають в неухильному дотриманні встановлених правил учасниками дорожнього руху.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Тому підстав для закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 ,судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.

На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що встановлено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, в тому числі, особи з інвалідністю I та II груп.

Тому оскільки ОСОБА_1 надав до суду документи на підтвердження того, що він є інвалідом ІІ групи, підстави для стягнення з нього судового зобору відсутні.

Керуючись ст. ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: