Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №630/368/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Суд: Люботинський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №630/368/26

Суддя: Малихін О. О.

Справа №630/368/26 Провадження № 1-кп/630/37/26

В И Р О К

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12025221320000532 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високопілля Валківського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року, та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, в редакції від 17 березня 2021 року, маючи на меті збут матеріалів порнографічного характеру, що мають ознаки дитячої порнографії, діючи з корисливих мотивів, у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше жовтня 2025 року розмістив оголошення на Інтернет-ресурсі, яке доступне за посиланням bluesystem.me у розділі «Обьявление гей Харьков», наступного змісту: «В наявності відео та закритий тг канал з дівчатами та хлопцями 12-20 років инцест классика износ домашнього характеру кому цікаво пиш».

В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на збут матеріалів порнографічного характеру, що мають ознаки дитячої порнографії, 18 грудня 2025 року приблизно о 14-35 год., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон ТМ «TECNO CAMON 30» з IMEI НОМЕР_1 IMEI 2 НОМЕР_1 , з номером телефону НОМЕР_2 , у якому інстальовано месенджер «Telegram» та онлайн-застосунок АТ «КРЕДОБАНК», в якому мається онлайн банківська картка № НОМЕР_3 , зареєстрована на власне ім`я, під час спілкування з ОСОБА_7 , який є особою, що дав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво, під час проведення оперативної закупки, збув останньому, тобто продав за грошові кошти в сумі 450 грн, які отримав на вищевказану карту, наступні відеофайли: video_2023-02-28_14-33-47 (2); document_5303125166958592485; document_5303125166958592476; document_5303125166958592473; document_5303125166958592441; document_5303125166958592440; document_5303125166958592440; document_5303125166958592427; document_5303125166958592425; document_5303125166958592417; document_5303125166958592412; document_5303125166958592409; document_5361831116422526834; document_5361831116422526834; video_2019-02-07_20-32-16; document_5204346154715713986; IMG_0197; document_5303125166958592338; document_6122912923435139951; document_5375374647250396398; document_6237836125038185367; document_5399964653574963635; video_2020-04-20_16-23-14; document_5429507989847413165; document_5451807331199223875; nnas21099; document_5220211527683945611; document_5870553538614005922 ; IMG_5541; document_5411314229208704764; document_5411314229208704764; document_5866268226404487708; document_5420468118776470563; video_2020-04-10_02-28-52; IMG_2572; document_5902267568537734843; BB408; document_4988206357950759005; jbm_jim_366, які містять матеріали порнографічного характеру, що мають ознаки дитячої порнографії.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні та обставини обвинувачення визнав повністю, щиро розкаявся, попросив вибачення за свій вчинок та просив надати йому шанс виправитися без ізоляції від суспільства. ОСОБА_4 пояснив суду, що в жовтні 2025 року він завершив працювати сезонним будівельником та замислився над тим, де заробити грошей на життя, оскільки суттєвих можливостей для заробітку на території м. Люботин в зимовий період немає, а їздити до м. Харкова на заробітки він не наважувався через страх перед свавіллям співробітників ТЦК та СП, які могли б його примусово мобілізувати, не зважаючи на втрату слуху на ліве вуха, складний відкритий перелам ноги та поранення, отримане в березні 2022 року під час обстрілу м. Люботин війська російської федерації. Для отримання прибутку він використовував фінансові додатки, встановлені в його телефоні, за допомогою яких він міг заробляти гроші на перепродажу кріптовалюти. Тоді ж він знайшов інформацію в мережі Інтернет про телеграм-канали, на яких були розміщені фото- та відеоматеріали з ознаками дитячої порнографії. Він вирішив заробити грошей на перепродажу таких матеріалів, і для цього розмістив на сайті знайомств для людей з нетрадиційною орієнтацією «Блю систем» оголошення про продаж фото- та відеоматеріалів з ознаками дитячої порнографії, та зазначив вартість своїх послуг – від 450 до 1500 грн. Для виконання замовлень він відшукував телеграм-канали, на яких розміщувались матеріали порнографічного характеру, та з цих каналів копіював необхідну для замовника кількість фото- і відеоматеріалів та надсилав їх замовнику після отримання грошової оплати. Одним з таких замовників був ОСОБА_7 , який заплатив 450 грн, і за це він, ОСОБА_4 , надіслав йому фото- і відеоматеріали з дитячою порнографією, які перелічені в обвинувальному акті. Також ОСОБА_4 пояснив, що його прибуток від збуту дитячої порнографії складав не менше 10000,00 грн на місяць, але цей вид діяльності не був його основним джерелом прибутку.

Окремо у своєму виступі обвинувачений ОСОБА_4 наголосив на тому, що перебуваючи під вартою в умовах слідчого ізолятора, він багато думав про свій протиправний вчинок та хоче виправитися і стати на правильний шлях, і просив дати йому відповідний шанс, і призначити йому покарання з іспитовим строком або покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 301 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини обвинувачення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження доказів по справі, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 301-1 КК України, тобто збуті дитячої порнографії.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом з`ясовано, що він отримав середньо-спеціальну освіту за спеціальністю «слюсар 1-3 розряду, помічник машиніста тепловозу», не працевлаштований, на обліку у лікарів-нарколога і -психіатра не перебуває, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, які обтяжують покарання для ОСОБА_4 , суд не встановив.

Обставиною, яка пом`якшує покарання для ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Іншої обставини, яка на думку сторони захисту пом`якшує покарання для обвинуваченого - активне сприяння розкриттю злочину, суд не вбачає, виходячи з наступного.

Так, Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, розглядаючи справу № 523/4890/19 (постанова від 04 жовтня 2022 року) вказав про те, що виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

З огляду на викладене, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Отже, з огляду на наведений вище правовий висновок Верховного Суду, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення є одним з елементів, які підтверджують щире каяття особи у вчиненому злочині. Під час розгляду обвинувального акту по суті суд переконався в щирості каяття обвинуваченого ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, який віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшую покарання, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а також із принципів законності, справедливості, індивідуалізації та достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на рівні нижньої межі санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, що буде співмірним до вчиненого. Разом з тим, беручи до уваги високу соціальну небезпеку вчиненого злочину, а також ту обставину, що обвинувачений здійснив збут дитячої порнографії з корисливою метою, а тим більше з його пояснень випливає, що подібні до вчиненого дії приносили йому щомісячний дохід понад 10000,00 грн, суд вважає що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Одночасно з призначенням основного покарання за вчинений злочин суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, яка пов`язана з навчанням, вихованням та організацією дозвілля дітей.

Суд також не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України, оскільки наявна лише одна обставина, яка визнана судом як така, що пом`якшує покарання, інші обставини, на які вказала сторона захисту, лише характеризують обвинуваченого. Судом не встановлені обставини, що пом`якшують покарання та одночасно істотно знижують ступень тяжкості вчинених злочинів, що виключає можливість призначення покарання нижче він найнижчої межі, встановленою санкцією статі, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_4 , або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 04 лютого 2026 року до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому саме з 04 лютого 2026 року, коли обвинувачений був позбавлений можливості вільно пересуватися, слід визначити початок строку відбування покарання.

З огляду на наявність ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення виконання вироку, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України та з урахуванням положення ст.ст. 96-1, 96-2 КК України щодо майна, яке було використано як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Із суб`єктивної сторони злочини, передбачені ст. 301-1 КК України, характеризуються лише прямим умислом.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 301-1 КК України, використавши для цього власний мобільний телефон TECNO CAMON 30 з IMEI НОМЕР_1 IMEI 2 НОМЕР_1 , суд, з урахуванням вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, вважає за необхідне застосувати до цього майна спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 06 лютого 2026 року накладено арешт на речові докази - мобільний телефон ТМ Xiaomi Hyper OS IMEI НОМЕР_4 IMEI НОМЕР_5 ; мобільний телефон Redmi 9C NFC IMEI НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_7 ; мобільний телефон TECNO CAMON 30 з IMEI НОМЕР_1 IMEI 2 НОМЕР_1 ; порожні картки від сім-карт у кількості 12 штук «life cell» та «KyivStar»; банківські картки «ПриватБанку» НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , картки «Райфайзен банку» 4149510028654848.

З огляду на завершення судового розгляду необхідність в подальшому збереженні вказаного речового доказу відсутня, тому застосований арешт слід скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (Вісім) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, яка пов`язана з навчанням, вихованням та організацією дозвілля дітей на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання для ОСОБА_4 рахувати з 04 лютого 2026 року, тобто з моменту фактичного затримання, зарахувавши строк попереднього ув`язнення у строк покарання.

Речові докази: квитанція № 3777110771135079 ТОВ «СВІФТ ГАРАНТ» та картка пам`яті micro SD «AGI» - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025221320000532.

Речовий доказ: DVD-R диск з інформацією про банківську картку № НОМЕР_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025221320000532.

Застосувати спеціальну конфіскацію до мобільного телефону TECNO CAMON 30 з IMEI НОМЕР_1 IMEI 2 НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом та перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, який примусово безоплатно вилучити у власність держави.

Речові докази – мобільний телефон ТМ Xiaomi Hyper OS IMEI НОМЕР_4 IMEI НОМЕР_5 ; мобільний телефон Redmi 9C NFC IMEI НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_7 ; порожні картки від сім-карт у кількості 12 штук «life cell» та «KyivStar», які перебувають на зберіганні в камері схову речових доказів Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Речові докази – банківські картки «ПриватБанку» НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , картку «Райфайзен банку» 4149510028654848, які перебувають на зберіганні в камері схову речових доказів Відділенні поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, повернути ОСОБА_8 , а уразі відмови в отриманні – знищити.

Скасувати арешт майна - мобільний телефон ТМ Xiaomi Hyper OS IMEI НОМЕР_4 IMEI НОМЕР_5 ; мобільний телефон Redmi 9C NFC IMEI НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_7 ; мобільний телефон TECNO CAMON 30 з IMEI НОМЕР_1 IMEI 2 НОМЕР_1 ; порожні картки від сім-карт у кількості 12 штук «life cell» та «KyivStar»; банківські картки «ПриватБанку» НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , картки «Райфайзен банку» 4149510028654848, накладений на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 06 лютого 2026 року в справі № 630/4/26 (провадження № 1-кс/630/76/26).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової мистецтвознавчої експертизи № 19483 від 29 грудня 2025 року в розмірі 20355,84 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua