Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №953/2835/26
Суддя: Кіндер В. А.
Справа№ 953/2835/26
н/п 3/953/699/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2026 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП , -
ВСТАНОВИВ:
03 березня 2026 року о 09 годині 06 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touаreg державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , по вул. Леся Сердюка, 36, у м. Харкові, з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та проведення огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, 03 березня 2026 року о 09 годині 06 хвилин ОСОБА_1 будучи обмеженим в праві керування таким транспортним засобом згідно постанови державного виконавця Нікопольського ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області, керував транспортним засобом Volkswagen Touаreg, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , по вул. Леся Сердюка, 36, у м. Харкові.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про час і місце судового розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштового повідомлення.
Положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130, ст. 126 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням строків розгляду справи судом, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки в провадженні судді одночасно перебувають дві адміністративні справи про вчинення однією особою, ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.126 КУпАП (справа № 953/2835/26), ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 953/2838/26) під час розгляду яких будуть підлягати з`ясуванню та доказуванню обставини відносно дій ОСОБА_1 , то з метою повного, об`єктивного і всебічного розгляду, суд дійшов висновку про необхідність об`єднання цих справ в одне провадження відповідно до ст. 36 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Положеннями частини третьої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 належним чином підтверджена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604930 від 03 березня 2026 року, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння з зазначенням встановлених ознак сп`яніння;
актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.03.2026;
рапортом інспектора УПП в Харківській області від 03.03.2026, про виклад обставин події, що цілком узгоджується з відомостями протоколів;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604958 від 03 березня 2026 року, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження в праві керування);
постановою від 13 травня 2025 року у виконавчому провадженні № 75954195, відповідно до якої встановлене тимчасове обмежене стосовно ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №182/4771/24, виданого 29 серпня 2024 року;
відомостями відеозаписів, долучених до матеріалів справи.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п. 2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п. 3 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці , порушення мови, порушення координації рухів.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В порушення вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Так, з дослідженого відеозапису «Лисак» вбачається рух транспортного засобу Volkswagen Touаreg державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , після зупинки на парковці торгового центру якого з водійського місця автомобіля вийшов ОСОБА_1 . Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснювала керування транспортним засобом.
З дослідженого відеозапису «export-6wfe1» вбачається, що працівник поліції роз`яснив, що зупинка транспортного засобу обумовлена тим, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 проїхав на забороняючий «червоний» сигнал світлофора (проміжок часу 00:02:19 – 00:02:25). Отже, дії працівників поліції щодо зупинки вказаного транспортного засобу узгоджуються із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Працівник поліції запропоновав водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (відеозапис «export-6wfe1» час : 00:33:00 – 00:33:20), однак ОСОБА_1 не погодився з вимогою про проходження огляду, після чого ОСОБА_1 залишив місце події в невідомому напряку на іншому автомобілі з невстановленими особами(відеозапис «export-6wfe1» час : 00:35:06 – 00:35:15).
Суд розцінює поведінку ОСОБА_1 , як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівниками поліції були створені всі умови для такого огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, реалізація якого залежала виключно від волевиявлення та активної поведінки ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому на нього необхідно накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
При вирішенні питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судом враховано положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови державного виконавця від 13.05.2025 у ВП №75954195 стосовно ОСОБА_1 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом,.
Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.
Санкція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у позбавлення права керування транспортним засобом на строк від трьох до шести місяців.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати в одне провадження справи № 953/2835/26, № 953/2838/26 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Присвоїти об`єднаній справі номер № 953/2835/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, накласти стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua