Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №405/5394/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 02 квітня 2026 р.

Справа: №405/5394/25

Суддя: Льон С. М.

Справа № 405/5394/25

1-кп/405/254/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року Подільський районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121010001680 від 22.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суботці, Знамянського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в ТОВ «Євростенд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року Х« 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-ІХ, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-ІХ, та Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684- ІХ)Указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ). та Указом від 14 січня 2025 року № 26/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов`язаним та придатним до військової служби, відповідно до довідки ВЛК від 07.04.2025 №2025-0407-1510-2223-0, 07 квітня 2025 року, точного часу не встановлено, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , де йому цього ж дня, о 15 годині 00 хвилин було вручено бойову повістку для відправки у війська для проходження військової служби, про що в розписці про отримання повістки поставив свій підпис.

Разом з тим, будучи належним чином повідомленим про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами, внесеними Указом від 17 травня 2022 року №342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2916-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-ІХ, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-ІХ, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-ІХ, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-ІХ, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-ІХ, Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-1X, Указом від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року №4025-ІХ) та про продовження строку проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14 січня 2025 року № 27/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4221-ІХ, з 08 лютого 2025 на 90 діб, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, діючи умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії, не маючи права на відстрочку, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ», ст. ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543- XII, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69-2022 від 24.02.2022, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14 січня 2025 року № 27/2025, будучи придатним до військової служби, у присутності працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 відмовився від проходження військової служби під час мобілізації, про що 08.04.2025 написав письмову заяву, та у такий спосіб ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав що дійсно 07.04.2025 року він прибув до ТЦК з метою призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, де після проходження медичного огляду йому було вручено бойову повістку для відправки у війська для проходження військової служби, однак він відмовився від проходження військової служби під час мобілізації, про що 08.04.2025 о 10:00 год. написав письмову заяву. Вказав, що відмовився через те, що він один забезпечує сім`ю, дитина часто хворіє, зараз він працює на товаристві та має бронювання. Коли писав відмову від проходження військової служби, то розумів, що це кримінальна відповідальність.

У вчиненому розкаюється.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутності будь – яких сумнівів добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши їм наслідки ч.3 ст. 349, ч.2 ст. 394 КПК України та з їх згоди, суд обмежився дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючи даних щодо останнього і визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке ним не оспорюєються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує діяння ОСОБА_5 за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

ОСОБА_5 вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює в ТОВ «Євростенд», раніше не судимий.

Згідно витягу з РЕЗЕРВ + ОСОБА_7 військовозобов`язаний, придатний до військової служби, має бронювання за місцем роботи до 12.08.2026.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» Психоневрологічне диспансерне відділення від 24.06.2025 ОСОБА_7 у лікаря – нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» Психоневрологічне диспансерне відділення від 25.06.2025 ОСОБА_7 на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Обставиною, пом`якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наслідки вчиненого, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе з призначенням покарання в межах санкції ст.336 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину та те, що обвинувачений працює, має бронювання за місцем роботи, суд приходить до висновку про можливість звільнення останнього від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною першою статті 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення та його перевиховання.

Долю речових доказів, суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України і призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Кропивницького. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua