Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №344/23550/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23550/25

Провадження № 2/344/2656/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.,

секретаря Волощук Є.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а також просила про залишення малолітніх дітей сторін залишити проживати з матір`ю.

Позов вмотивовано тим, що сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 19 серпня 2003 року, актовий запис №14. Сторони мають чотирьох дітей, сина ОСОБА_3 , який є повнолітнім та проживає окремо, доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з матір`ю. Подружнє життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, постійно виникали суперечки та непорозуміння, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час шлюб є формальним, його збереження суперечитиме інтересам позивача та інтересам дітей.

Ухвалою від 31.12.2025 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.01.2026 року через канцелярію суду представник відповідача подала заяву-заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, мотивуючи тим, що однією з вимог позову є залишити проживати малолітніх дітей сторін із позивачкою.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року постановлено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей проводити за правилами загального позовного провадження

17 лютого 2026 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що відповідач визнає позовну вимоги в частині розірвання шлюбу, але просить відмовити в задоволенні позову про визначення місця проживання дітей.

02 березня 2026 року представник позивачки подала заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дітей, а позовну вимогу про розірвання шлюбу просить задоволити повністю, розгляд справи проводити без участі позивачки та її представника.

01 квітня 2026 року відповідач подав заяву про долучення доказів, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнає, а в частині вимог про визначення місця проживання дитини просить закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року позовну вимогу про визначення місця проживання дітей залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 200ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 19 серпня 2003 року, сторони зареєстрували шлюб 19 серпня 2003 року у виконкомі Крилосівської сільської ради, актовий запис № 14 (а.с.6).

Сторони мають чотирьох дітей, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є повнолітнім, доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.7-10).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Відповідач позов визнає. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведеного, ст. ст. 7, 104, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 247, 200, 263-265, 268, 273 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 серпня 2003 року у виконкомі Крилосівської сільської ради, актовий запис № 14- розірвати.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2026 року.

Суддя Бабій О.М.