Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №344/19368/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №344/19368/25

Суддя: Андрусів Л. М.

Справа № 344/19368/25

Провадження № 1-кп/344/666/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Рошнів, Тисменицького району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, із середньою освітою, на утриманні нікого не має, РНОКПП: НОМЕР_1 , згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 13.08.2025 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_6 проходив повз автомобіль марки «LADA», моделі «2107», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився припаркований у дворі будинку № 13 по вул. Стуса, м. Івано-Франківськ. У цей час ОСОБА_6 через відчинене багажне відділення автомобіля помітив акумуляторну циркулярну пилу, після чого в останнього виник неправомірний намір на заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період дії воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025), керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного збагачення, із багажного відділення автомобіля викрав акумуляторну циркулярну пилу марки «Dnipro-М» моделі «DSC-200 BC ULTRA» (без АКП і ЗП), вартість якої відповідно до висновку експерта становить 3800 гривень, та зварювальний апарат марки «Dnipro-М» моделі «M-16PW», який матеріальної цінності «Управляюча компанія» «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради не становить.

У подальшому, ОСОБА_6 із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив КП «Управляюча компанія» «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради майнову шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та в повному обсязі визнав цивільний позов. Окрім того, пояснив суду, що точно не пам`ятає, коли відбулася подія, однак, дата може відповідати тій, яка зазначена в обвинувальному акті. Йому відомо про вулицю Стуса. Автомобіль стояв навпроти майстерні. Чоловіки підійшли до автомобіля та поставили в багажник пилу та зварювальний апарат. Він це бачив, оскільки, вони це робили в його присутності. Багажник не закрили, тому він взяв їх та пішов. Біля автомобіля нікого не було. Пила була кольорова, а зварювальний апарат був чорного кольору. Назву фірми даних предметів він не пам`ятає. Вийшов з двору через арку. Через 50 метрів був ринок, там він продав пилу за пів тисячі гривень. Зварювальний апарат забрав власник. Щодо покарання поклався на розсуд суду. Кається у вчиненому.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самою обвинуваченою. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід врахувати: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного стан здоров`я та його майновий стан; він з середньою освітою; розлучений, не працює, на даний час не перебуває на лікуванні, однак, останній раз перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» з 11.12.2024 року по 12.12.2024 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки, внаслідок вживання алкоголю, інтоксикаційний синдром, у КНП «ПНЦ ІФ ОР» амбулаторну допомогу не отримує; на утриманні нікого не має; згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Окрім цього, суд враховує, що відповідно до досудової доповіді Івано-Франківського районного сектору №4 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській областіпро обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено високий рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив врахувати особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, пом`якшуючі обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння та відсутність обставин, які обтяжують покарання та призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 75 КК України просить звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років з випробовуванням, встановивши йому іспитовий термін два роки, цивільний позов задоволити частково, речові докази зберігати при матеріалах кримінального провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін; представник потерпілого просив цивільний позов задоволити повністю, щодо покарання поклався на розсуд суду; думку захисника, який просив врахувати, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, пом`якшуючі обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, запобіжний захід у виді тримання під вартою – скасувати; думку обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, який полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Відтак, обмеження, передбачені ч. 1 ст. 75 КК України на даний випадок не поширюються.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, так як іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів та дотримання норм, правомірної поведінки, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Окрім того, представник потерпілого КП «Управляюча компанія» «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради – ОСОБА_8 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 в якому просить стягнути з нього на їхню користь матеріальну шкоду в розмірі 4311 гривень 11 копійок.

З даного приводу, суд вважає, зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

Згідно з ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У підтвердження належності викраденого майна КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» до його власності додається Бухгалтерська довідка № 657 від 14.11.2025 , відповідно до якої акумуляторна циркулярна пила марки «Dnipro-M» моделі «DSC-200BC ULTRA» (без АКБ і 3Г) обліковується на балансі підприємства. Відповідно до зазначеної довідки вартість майна становить 4311 гривень 11 копійок.

Однак, прокурор наполягала на тому, що цивільний позов слід задоволити в розмірі, який зазначено в обвинувальному акті, а саме в розмірі 3800 гривень.

Суд звертає увагу, що сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним.

Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода, як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов`язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків, як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Зокрема, розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов`язок доказування якого покладається на державного обвинувача.

Ураховуючи наведене та позицію обвинуваченого, який в повному обсязі визнав цивільний позов, суд дійшов висновку, що цивільний позов представника потерпілого слід задоволити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_6 на користь КП «Управляюча компанія» «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради завдану матеріальну шкоду в розмірі 4311 (чотири тисячі триста одинадцять) гривень 11 копійок.

Ураховуючи те, що запобіжний захід обраний ОСОБА_6 під час судового розгляду у виді тримання під вартою спливає 24.04.2026 року, суд, враховуючи обрану міру покарання, приходить до переконання про можливість у даному випадку звільнення обвинуваченого з-під варти, оскільки підстави для його подальшого утримання під вартою відсутні.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, арешт на майно – не накладався, долю речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - скасувати.

Негайно звільнити ОСОБА_6 з під-варти в залі суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України в строк відбуття покарання ОСОБА_6 зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 24 лютого 2026 року до 07 квітня 2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов представника потерпілого КП «Управляюча компанія» «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради – ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь КП «Управляюча компанія» «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради 4311 (чотири тисячі триста одинадцять) гривень 11 копійок завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) гривні 70 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз.

Речові докази:

- відеозапис під назвою XVR_ch2_main_20250813112500_20250813113000, який записано на DVD диск (постанова слідчого від 26.08.2025 року) – зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;

- три сліди папілярних візерунків та два змиви із багажного відділення (постанова слідчого від 14.08.2025 року) – зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуюча суддя ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua