Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №215/1331/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №215/1331/26

Суддя: Науменко Я. О.

Справа № 215/1331/26

2/215/2237/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді - Науменко Я.О., за участю секретаря – Оніщенко Ю.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Сліпенького Романа Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 до суду надійшла позовна заява, у якій представник позивача зазначає, що з 14 січня 2011 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою — ОСОБА_2 .. Від даного шлюбу подружжя має спільну дитину: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя між позивачем та відповідачем фактично припинене у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння, різними поглядами на сімейні обов`язки та ведення спільного господарства, несумісністю характерів, а також втратою почуттів взаємної любові та поваги. Між сторонами відсутні стабільні шлюбні відносини, вони не підтримують належного подружнього спілкування, що свідчить про фактичний розпад сім`ї. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, оскільки шлюб втратив своє соціальне та моральне підґрунтя, а його формальне існування суперечить інтересам позивача та не відповідає принципам добровільності шлюбу і реальності сімейних відносин.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 06.04.2026.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, за допомогою смс-повідомлення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнала та просить їх задовольнити (вх.№6144 від 18.03.2026).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (частини перша, третя статті 55 Сімейного кодексу України). Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (частини третя, четверта статті 56 Сімейного кодексу України).

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).

За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони 14 січня 2011 року зареєстрували шлюб, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 02 (а.с.9).

Сторони мають малолітню дитину: доньку — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 20.08.2021 Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №664 (а.с. 10).

Як зазначено у позовній заяві та не заперечувалося відповідачем, спільне сімейне життя фактично припинено через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні обов`язки та несумісність характерів, у зв`язку з чим подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим, оскільки сім`я фактично розпалася.

З огляду на викладене та зважаючи на фактичну відсутність сімейних відносин між сторонами, суд дійшов до висновку, що рішення сторін про розлучення є виваженим і свідомим; причини, з яких вони наполягають на розірванні шлюбу, – обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають. Суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

З огляду на це суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

Згідно із ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивач не заявляв вимоги стягнути на свою користь судові витрати, судовий збір за таких обставин слід віднести за його рахунок.

Враховуючи наведене та відповідно до статей 24, 55, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача - адвоката Сліпенького Романа Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 14 січня 2011 року за актовим записом №02 Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 06.04.2026.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Сліпенький Роман Степанович, місце здійснення адвокатської діяльності: 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Центральний, буд.35/23.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua