Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №185/864/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/864/26

Провадження № 2/185/1091/26

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно, в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 18 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 62.9 кв.м, житловою площею: 38.1 кв.м.

Позиція позивача

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що між представником продавця ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та ним, як покупцем, був укладений 18.02.2022 попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого він купив зазначену квартиру за 500 000,00 грн. Сторонами було виконано всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто покупець прийняв майно та сплатив продавцю за нього належну за договором грошову суму. Також позивачу були передані оригінали документів на квартиру та ключі від квартири. Відповідач, у свою чергу, втратив інтерес до цього правочину, та не бажає посвідчувати зазначений договір нотаріально.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 не з`явились, відповідно до поданих заяв просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Фактичні обставини, встановлені судом

Матеріалами справи встановлено, що відповідач по справі – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, та має посвідку серії НОМЕР_1 , яка видана 08.01.2013 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, на постійне проживання в Україні.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею: 62.9 кв.м, житловою площею: 38.1 кв.м, на підставі договору дарування від 12.03.1993, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Русановою О.Г., реєстровий № 2-1041 від 12.03.1993 (речове право № 9830047).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , як громадянин Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноважив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (третя особа), продати за ціну та на свій розсуд належну йому квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 62.9 кв.м, житловою площею: 38.1 кв.м, приміщення 1-8, яка була 22.10.2018 нотаріально посвідчена нотаріусом Краснодарського нотаріального округу Мартиненко Т.В., реєстровий № 23/131-н/23-2018-6-723, довіреність видана строком на п`ять років, без права передоручення.

Із вищевказаної довіреності вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 третій особі ОСОБА_3 , крім інших повноважень, було надано право на укладання і підпису договору купівлі-продажу, передаточного акту, з правом укладення і підписання на умовах за своїм розсудом угоди про задаток, попереднього договору з передачею авансу, з правом отримання авансу або задатку, отримувати необхідні гроші за продаж нерухомості.

Тому, між представником продавця ОСОБА_2 – ОСОБА_3 (третя особа) та покупцем ОСОБА_1 (позивач по справі) був укладений 18.02.2022 попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 3 договору, квартира продана за 500 000,00 грн, які продавець отримав від покупця до підписання даного договору, а відповідно до п. 12 зазначеного договору продавець зобов`язався протягом місяця підготувати усі необхідні документи для нотаріального посвідчення даної угоди. Також, 18.02.2022 року ОСОБА_3 була складена розписка про отримання грошей у розмірі 500 000,00 грн від ОСОБА_1 за купівлю квартири, матеріальних претензій який не мав до позивача та зобов`язався підготовити документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначеної квартири.

Крім того, як вбачається з позову, позивачу були передані оригінали документів на квартиру та ключі від квартири.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, нотаріальне посвідчення даної угоди купівлі-продажу квартири не відбулося за представництвом власника квартири, а сам власник квартири – відповідач по справі, на даний час ухиляється від нотаріального посвідчення даної угоди, чим порушуються інтереси позивача.

Як вбачається з акту ОСББ «Центральна, 19», комісією правління ОСББ була перевірена квартира АДРЕСА_1 , та встановлено, що квартирою володіє ОСОБА_1 (позивач по справі), та у вказаній квартирі проживають: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які орендують квартиру з квітня 2016 року.

З наведеного вбачається, що фактично позивач по справі – ОСОБА_1 на даний час розпоряджається зазначеним нерухомим майном.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Вищезазначене не суперечить й вимогам ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Дія воєнного стану в Україні, станом на день розгляду заяви, продовжена Указами Президента України.

Відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 зупинена у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162 ).

Відповідно до наданих доказів, суд вважає, що волевиявлення сторін при вчиненні правочину щодо купівлі-продажу нерухомості було вільним, відповідало внутрішній волі сторін, було спрямоване на реальне настання правових наслідків, а тому є підстави для визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 лютого 2022 року, укладеного між представником власника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , та подальшого визнання права власності на квартиру за позивачем.

А також враховуючи те, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомості; фактичне розпорядження квартирою позивачем; зупинення дії та вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» у відносинах з Російською Федерацією, що унеможливило нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості за представництвом власника квартири на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої на території Російської Федерації; ухилення відповідача на даний час від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, у сукупності з іншими доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.

При подачі позову, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 500,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 0032810206 від 27.01.2026, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18 лютого 2022 року, укладений між представником власника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею: 62.9 кв.м, житловою площею: 38.1 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа – ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя В.М. Бондаренко