Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №175/9946/24 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9946/24

Провадження № 1-кп/175/631/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390001039 від 13 червня 2024 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мамирли, Республіка Азербайджан, який має середню освіту, одружений, на утриманні має малолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, який не є інвалідом, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

12 травня 2024 року, (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 знаходився у парку «Ювілейний», який розташований у м. Краматорську Донецької області, де у парковій зоні, на земельній ділянці знайшов два предмети схожі на гранати з вкрученими запалами і вирішив залишити собі. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання бойових припасів, а саме двох гранат із вкрученими запалами до них.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 взяв до рук вказані гранати з вкрученими запалами, які в подальшому цього ж дня переніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх до 13 червня 2024 року, тим самим останній здійснив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

13 червня 2024 року п 08 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , на автомобілі знайомого під`їхав до блокпосту «Ясногірка», по вул. Лівобережна в м. Краматорську, де був зупинений працівниками поліції Краматорського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції відповідно до положень п.7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та постанови КМУ від 29 грудня 2021 року №1456 «Про затвердження порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму венного стану», з метою перевірки документів, та на запитання про зберігання заборонених речей в обігу, ОСОБА_4 заявив, що при собі у білому пакеті, у зовнішніх нагрудних кишенях чорної куртки зберігає дві гранати з вкрученими запалами.

13 червня 2024 року виїздом слідчо-оперативної групи Краматорського РУП в період часу з 10.24 години по 10.59 годину проведено огляд місця події, на ділянці місцевості на блок-посту «Ясногірка» по вул. Лівобережна в м. Краматорську за участю громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого у громадянина ОСОБА_4 було виявлено та вилучено конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини, а саме двома спорядженими корпусами осколкової наступальної ручної гранати типу М67, промислового виготовлення та двома запалами типу М213, промислового виготовлення, які у поєднанні штатним способом (за допомогою різьбового з`єднання) утворюють дві ручні осколкові, наступальні гранати типу М67, промислового виготовлення, які відносяться до категорії бойових припасів та придатні для здійснення вибуху, які ОСОБА_4 умисно незаконно придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як умисне незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 на утриманні має малолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружений, офіційно не працює, має постійне місце мешкання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання обвинуваченому буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, і саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та визначити йому іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1514,56 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 56 коп.).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку складений 07 квітня 2026 року. У відповідності до положень ч. 15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1