Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №210/4641/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 210/4641/25

Провадження № 2/210/166/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 квітня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради Служба у справах дітей, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів та повернення безпідставно одержаних коштів стягнутих в якості аліментів на утримання дитини, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради Служба у справах дітей, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів та повернення безпідставно одержаних коштів стягнутих в якості аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що 06.05.2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс рішення по справі №214/340/19 про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу) починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 06.06.2019 року.

Після чого, Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягувачу був виданий виконавчий лист №2/214/1208/19 від 09.08.2019 року на підставі якого Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) за заявою з примусового виконання по відношенню до мене було відкрито виконавче провадження №60057043.

Відповідно до цього рішення позивач, сплачує аліменти на утримання дитини, заборгованості по їх сплаті не має.

16.04.2025 року Дніпровський апеляційний суд розглянувши цивільну справу № 210/5751/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визначення місця проживання дитини з батьком, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.08.2024 року про визначення місця проживання дитини із батьком, виніс постанову якою задовольнив мою апеляційну скаргу частково, але відмовив мені у задоволені позову, не зважаючи на те, що відповідачка надала до суду письмову заяву, згідно якої вона згодна із позовними вимогами.

Однак, при розгляді цієї цивільної справи суд крім іншого встановив та підтвердив наступні обставини:

18.06.2011 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 , який зареєстрували в Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №230.

20.09.2017 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс рішення по справі №210/2585/17 яким розірвав шлюб, рішення суду набрало законної сили 03.10.2017 року.

Від цього шлюбу є дитина – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1236.

23.08.2019 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_3 , від цього шлюбу є дитина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №02.

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

18 березня 2022 року позивач та відповідачка по справі за взаємною згодою посвідченою нотаріально, надали право виїзду в супроводі моєї матері - ОСОБА_8 нашому синові ОСОБА_5 за кордон, на тимчасове проживання у зв`язку із війною, яка триває по сьогоднішній день.

Після цього 19.03.2022 року двоє дітей позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 в супроводі матері позивача - ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_3 виїхали до Республіки Чехія як біженці, де і знаходяться по теперішній час.

Син позивача - ОСОБА_5 , мешкає разом з ОСОБА_3 в Республіці Чехія, з 21.03.2022 року по теперішній час, має карту застрахованої особи, отримує необхідну медичну допомогу, відвідує скаутський центр, навчається в школі. За місцем проживання вся родина і син ОСОБА_5 характеризується позитивно, я та моя дружина утворили всі необхідні та достатні умови для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

19.04.2022 року позивач мобілізований до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, де проходить службу на посаді кулеметника 1-го відділення 1-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону. За місцем служби характеризуюся позитивно.

Отже, починаючи з 21 березня 2022 року син позивача проживає окремо від відповідачки по справі і знаходиться на його утриманні по теперішній час.

На час звернення до суду із цим позовом, з 21.03.2022 року позивач сплатив на користь відповідачки по справі аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 173 269грн.13коп.(сто сімдесят три тисячі гривень 13 копійок).

Також матеріалами цивільної справи № 210/5751/23 встановлено та не спростовано сторонами, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з березня 2022 року по теперішній час проживає та навчається на території Республіки Чехія з ОСОБА_3 , дружиною позивача, а позивач стоїть на захисті Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самостійно утримую дитину.

Позивач сплачує аліменти відповідачці, а дитина знаходиться на його утримані, відповідачка отримуючи аліменти які належать дитині, витратила їх на свої особисті потреби, ігноруючи інтереси дитини.

29.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем коштів за виконавчим документом в цивільній справі №214/340/19.

27.05.2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс ухвалу по цивільній справі №214/340/19, якою відмовив ОСОБА_1 у її задоволенні, однак роз`яснив, що він має право звернутися до суду із відповідним позов з огляду на викладені у заяві обставин.

Позивач переконаний у тому, що повинен бути звільнений від сплати аліментів які з нього стягуються за рішенням Саксаганського районного судому м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №214/340/19 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу) починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття, а кошти в розмірі 173 269грн.13коп.(сто сімдесят три тисячі гривень 13 копійок) які були безпідставно з нього стягнені на її користь коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів і підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідачу направлялась копія ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження за адресою реєстрації, вказане нею отримано про що свідчить підпис на поштовому повідомлені.

Відповідачем відзиву не надано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Служби у справах дітей, отримавши копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, не скористався правом подачі суду пояснень.

Представник третьої особи Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), отримавши копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, не скористався правом подачі суду пояснень.

Третій особі ОСОБА_3 направлялась копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками, однак, вказане повернулось на адресу суду.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 18.06.2011 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 , який зареєстровано в Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №230.

20.09.2017 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс рішення по справі №210/2585/17 яким розірвав вказаний шлюб, рішення суду набрало законної сили 03.10.2017 року.

Від цього шлюбу у сторін є дитина – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

06.05.2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс рішення по справі №214/340/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу) починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набрало законної сили 06.06.2019 року.

На виконання вказаного рішення суду, Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягувачу був виданий виконавчий лист №2/214/1208/19 від 09.08.2019 року на підставі якого Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) за заявою з примусового виконання було відкрито виконавче провадження №60057043.

23.08.2019 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Від цього шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дитина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

18 березня 2022 року ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_10 за взаємною згодою посвідченою нотаріально, надали право виїзду в супроводі матері позивача - ОСОБА_8 синові ОСОБА_5 за кордон, на тимчасове проживання у зв`язку із війною, яка триває по сьогоднішній день.

Після цього, 19.03.2022 року двоє дітей позивча: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 в супроводі матері позивача - ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_3 виїхали до Республіки Чехія як біженці, де і знаходяться по теперішній час.

Син позивача - ОСОБА_5 , мешкає разом з ОСОБА_3 в Республіці Чехія, з 21.03.2022 року по теперішній час, має карту застрахованої особи, отримує необхідну медичну допомогу, відвідує скаутський центр, навчається в школі. За місцем проживання вся родина і син ОСОБА_5 характеризується позитивно, позивач та його дружина ОСОБА_3 утворили всі необхідні та достатні умови для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

19.04.2022 року ОСОБА_1 мобілізований до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, де проходить службу на посаді кулеметника 1-го відділення 1-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону.

Отже, починаючи з 21 березня 2022 року ОСОБА_5 проживає окремо від відповідачки по справі і знаходиться на утриманні ОСОБА_1 по теперішній час.

На час звернення до суду із цим позовом, з 21.03.2022 року ОСОБА_1 сплатив на користь відповідачки по справі аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 173 269 грн.13 коп., що підтверджується довідкою виданою ОСОБА_1 ВЧ НОМЕР_1 .

Крім того, в цивільній справі № 210/5751/23 встановлено та не спростовано сторонами, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з березня 2022 року по теперішній час проживає та навчається на території Республіки Чехія з ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 стоїть на захисті Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самостійно утримує дитину.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем та відповідачкою є відносини, які пов`язані із звільненням від сплати аліментів позивача (сімейні правовідносини).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зважаючи на викладене розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що батьки спільно зобов`язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

При цьому, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.17Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (звільнення від сплати аліментів), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення спору про звільнення від сплати аліментів, дійшов наступних висновків.

При дослідженні матеріалів справи у їх сукупності судом об`єктивно встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проживає з матір`ю ОСОБА_2 на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає з 21.03.2022 року зі своєю бабусею, братом та нинішньою дружиною позивача.

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом звільнення позивача від сплати аліментів які стягуються з нього на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №214/340/19 про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу) починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Відповідно до Довідки про грошове забезпечення та інші виплати за період з 19 квітня 2022 р. по 30 листопада 2024 р. видана ОСОБА_1 , що проходить військову службу в ВЧ НОМЕР_1 НГ України, з останнього утримано по виконавчому листу з квітня 2022 року по листопад 2024 року 173269,13 грн.

З урахуванням того, що дитина з березня 2022 року мешкає не з матір`ю, на користь якої сплачуються аліменти, знаходиться на повному утриманні батька, вимога щодо стягнення грошової суми, виплаченої батьком у якості аліментів матері є обгрунтованою, законною та такою, що направлена на забезпечення якнайкращих інтересів дитини.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 141, 155, 179, 180, 182, 267-271, 273 СК України, ст.ст. 2-5,11-13,141,211, 247, 279,352,354,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради Служба у справах дітей, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів та повернення безпідставно одержаних коштів стягнутих в якості аліментів на утримання дитини задовольнити.

Звільнити з 21 березня 2022 року ОСОБА_1 від сплати аліментів які стягуються з нього на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №214/340/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу) починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 безпідставно одержані кошти за виконавчим листом №2/214/1208/19 від 09.08.2019 року виданим Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №214/340/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу) починаючи з 16.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття в розмірі 173 269,13 грн. (сто сімдесят три тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень, 13 копійок) які були безпідставно стягнені з ОСОБА_1 починаючи з 21.03.2022 року по теперішній час на її користь, коли дитина не проживала з відповідачкою.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко