Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №932/4100/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/4100/26

Провадження № 1-кп/932/766/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026042150000242 від 21 лютого 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 - 20.02.2026, приблизно о 01 год. 30 хв. знаходився поряд з будинком 16 по вулиці Марії Сокіл у місті Дніпро, де також знаходився раніше знайомий йому неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_5 та неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_6 , виник кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 ..

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 20.02.2026, приблизно о 01 год. 30 хв., знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_2 , стоячи в безпосередній близькості до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар долонею правої руки в обличчя та один удар кулаком правої руки в область потилиці неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 .

Продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , ОСОБА_8 перебуваючи в безпосередній близькості до неповнолітнього потерпілого, а саме перебуваючи по праву сторону від потерпілого спричинив два удари кулаком правої руки в область носа та один удар кулаком лівої руки в ліву частину обличчя неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: закритого крайового перелому кісток носу, стану після носової кровотечі, синця нижньої повіки та гематом верхньої губи та виличної ділянки справа. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняє короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день), на підставі п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394КПК України, та, у присутності захисниці ОСОБА_9 , надав суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю. Окрім того, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 складену в присутності його законного представника ОСОБА_10 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з частиною другою статті 302КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382КПК України, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, а винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю та дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст. 65-67КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_3 – раніше не судимим, має місце реєстрації та місце проживання, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я не перебуває, за сімейним станом – не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштований, матеріали, які характеризують особу за місцем проживання до суду не надано.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує його щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.125КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не обирався та суд не знаходить підстав для його застосування.

Керуючись ст.ст.369,370,373,374,381,382КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2ст.125КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, 00 копійок.

Речові докази:

- відеоматеріали на СD-диску, який, зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026042150000242 від 21 лютого 2026 року, після набрання вироком законної сили – залишити в матеріалах справи.

Відповідно до ч.4 ст.382КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394КПК України.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Дніпра ОСОБА_1