Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №932/20056/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/20056/25

Номер провадження 2/932/6666/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра, засобами поштового зв`язку, із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заяви зазначено, що 20.04.2024 року в місті Дніпро, на вул. Запорізьке шосе в районі е/о № 9 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Logan» під керування ОСОБА_1 , автомобіля «Ford Fusion» та автомобіля «Ваз 21051» під керування ОСОБА_3 . В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль позивача, чим завдані матеріальні збитки. 24.04.2024 року позивач направив відповідачу повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування. 14.06.2024 року страховик здійснив виплату страхового відшкодування не узгодивши її з позивачем, в наслідок чого 01.07.2024 року позивач направив страхувальнику лист незгоди із розміром страхового відшкодування та проханням здійснити доплату. Однак відповідач доплату не здійснив, що на думку позивача є порушенням його прав на отримання повного страхового відшкодування, а тому вимушений звернутися до суду із відповідним позовом.

Справу було зареєстровано 16 грудня 2025 року в автоматизованій систему документообігу (Д-3).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2025 року, справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.

29 січня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі від представника відповідача, в яких він заперечував проти позовних вимог та викладених обставин у позовній заяві, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

02 лютого 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в яких представник позивача навів додаткові пояснення по справі та просив задовольнити позовом.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення по справі та докази надані сторонами, суд приходить до наступного висновку.

По-перше, суд вирішує питання щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування.

Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся 24 квітня 2024 року із заявою про здійснення належного страхового відшкодування до ПАТ «НАСК «Оранта» додавши до неї відповідні докази, на підставі пошкодження належного йому транспортного засобу в наслідок ДТП від 20 квітня 2024 року.

Суд зазначає, що ДТП, внаслідок якого виникли спірні правовідносини, щодо відшкодування шкоди, які розглядаються у даній цивільній справі, сталося 20.04.2024 року. На той час усі правовідносини щодо страхування регулювались Законом України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який, на момент складання рішення, втратив чинності 01.01.2025 року.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Враховуюче наведене, суд, прі вирішенні даної справи буде керуватися нормами ЗУ № 1961-IV, який діяв на день виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

За приписами п 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, в редакції цієї статті із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021, передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Підпункт 34.2 ст. 34 Закону визначає, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 також направив до ПАТ «НАСК «Оранта» запрошення із проханням направити свого представника для участі в огляді пошкодженого транспортного засобу, огляд якого було призначено на 02 травня 2024 року о 10:00 годині.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу, який було складено представником відповідача ОСОБА_4 02.05.2024 року, було проведено огляд автотранспортного засобу із номерним знаком « НОМЕР_1 ». Однак вказаний протокол не містить у собі повного зазначення властивостей оглянутого автотранспортного засобу.

В подальшому ПАТ «НАСК «Оранта» замовило у ФОП ОСОБА_5 звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, який було підготовлено 10.06.2024 року за № 98-D/14/73.

Вказаний звіт було підготовлено оцінювачем на замовлення відповідача для виконання автотоварознавчого дослідження майна Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, на підставі наданих замовником даних. Згідно висновку оцінювача, розмір матеріального збитку завданого власнику майна Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску становить 38928,38 гривень із ПДВ на запасні частини та матеріали.

Також позивачем було замовлено у судового експерта Дроздова Юрія Володимировича товарознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта № 1905/24 від 10 травня 2024 року, який було складено на замовлення представника ОСОБА_6 , розмір матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу – автомобіль «Renault Logan», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в наслідок ДТП складає 49322,00 гривень.

В подальшому вказаний висновок експерта було направлено представником позивача до відповідача 01.07.2024 року із вимогою здійснити доплату страхового відшкодування, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься відповідний лист.

У своїх заявах по суті справи представник позивача вказує на те, що звіт оцінювача не може бути прийнятий судом як доказ через порушення Методики товарознавчої експертизи та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а представник позивача вказує на те, що позивач передчасно замовив у судового експерта товарознавчу експертизу, не дочекавшись висновку оцінювача та прийняття рішення по страховій виплаті, в наслідок чого порушив порядок, а тому доводи позивача про необхідність здійснення доплати страхового відшкодування є хибними та не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку доказам та доводам сторін, суд вказує на наступне.

Суд не погоджується з доводами представника позивача про неможливість прийняття звіту оцінювача як доказу, та зазначає, що відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Як вже було зазначено судом вище, огляд пошкодженого транспортного засобу «Renault Logan», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 здійснювався представником відповідача ще 02.05.2024 року, що відповідає вимогам Підпункт 34.2 ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV. А тому враховуючи вимоги Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивач, на думку суду, міг замовити у оцінювача проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу без залучення оцінювача особисто для огляду пошкодженого автомобіля, так як огляд проводився особисто представником відповідача.

До спірних правовідносин не може бути застосований правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 752/16797/14-ц, в якій встановлено, що звіт складений без огляду автомобіля є неналежним доказом, отже вказівок на те, що автомобіль повинен бути оглянутий особисто оцінювачем – постанова не містить.

А тому суд приймає звіт оцінювача від 10.06.2024 року за № 98-D/14/73 як доказ.

Щодо доводів сторони відповідача про те, що позивач не мав права замовляти судову експертизу до визначення страховиком страхового відшкодування, суд зазначає, що Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, який був чинний на момент вирішення питання про страхове відшкодування, не містить у собі будь-яких норм, якими було б врегульовано, що власник пошкодженого майна не може залучати інших експертів для визначення розміру завданих збитків до здійснення страховиком розрахунків понесених витрат та прийняття рішення про здійснення такої виплати.

Поряд із цим, відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону №1961-IV, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума, це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для виплати страхового відшкодування, страховик, у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Постановою Правління Національного банку України «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 109 від 30.05.2022, затверджено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою: 1) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160000 гривень на одного потерпілого; 2) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 320000 гривень на одного потерпілого.

Постанова набрала чинності з 01.07.2022.

За положеннями ст. 7 Закону України Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна при визначенні збитків або розміру відшкодування передбачено в обов`язковому порядку.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2024 року ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_7 в розмірі 36428,38 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.06.2024 року на вказану суму, яка міститься в матеріалах справи.

Однак, матеріали справи не містять у собі документів, які б підтверджували, що між сторонами було узгоджено суму страхового відшкодування.

Надаючи оцінку усім наявним в справі доказам, суд приходить до висновку, що при порівнянні звіту оцінювача та висновку експерта як доказів, висновок експерта є більш переконливим у визначенні вартості понесених матеріальних збитків при пошкодженні автомобіля під час ДТП, так як звіт оцінювача було складено на підставі протоколу огляду від 02.05.2024 року та зроблених фотознімків, які були надані оцінювачу відповідачем. Складений протокол огляду представником страховика (відповідача) є неповним, не міститься у собі усіх відомостей стосовно пошкодженого автомобіля, в наслідок чого оцінювач під час проведення оцінки завданих збитків не мав у своєму розпорядженні повних відомостей про наявні пошкодження транспортного засобу.

У той же час висновок експерта було складено на підставі протоколу огляду колісного транспортного засобу від 02 травня 2024 року, складеного особисто судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем, та містить у собі повне відображення стану оглянутого пошкодженого транспортного засобу.

Суд також бере до уваги Акт № 32 від 29.05.2024 року прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого вартість ремонту автомобіля «Renault Logan» № НОМЕР_1 склала 49900,00 гривень.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем було надано більш переконливі докази на підтвердження понесених матеріальних збитків при пошкодженні автомобіля в ДТП, а тому позовні вимоги у частині стягнення недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 10393,62 гривні підлягає задоволенню.

По-друге, суд вирішує питання про стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Також у статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 992 ЦК України встановлено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що відносини між сторонами з приводу страхового відшкодовування виникли з 24 квітня 2024 року – з моменту звернення позивачем до страховика із заявою про здійснення страхової виплати після ДТП.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на всій території України було введено режим воєнного стану, який на момент розгляду справи був продовжений.

Враховуюче усе вищезазначене, суд приходить до висновку зо у задоволенні позовних вимог у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3902,86 гривень, 3% річних в розмірі 404,00 гривень та інфляційних витрат в розмірі 1467,56 гривень слід відмовити.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Під час вирішення цивільної справи, судом досліджувався висновок експерта № 1905/24 від 10 травня 2024 року, який було замовлено позивачем для подання до суду. Витрати на судового експерта підтверджуються наданою копією квитанції до платіжної інструкції № 9342-4525-5424-1687 від 17.05.2024 року на суму 2760,00 гривень.

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Оскільки висновок експерта був врахований судом при ухваленні рішення, то витрати, пов`язанні із проведення автотоварозначої експертизи, є витратами пов`язаними із розглядом справи.

Також позивачем під час подання позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією № Т0АС-6СТК-0ТАЕ-Т82М від 04.12.025 року.

Тому, враховуючи, що позовна заява задоволена частково, суд вирішує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 778,55 гривень та витрати на експерта в розмірі 1774,12 гривень.

Керуючись ст. ст. 10,12,13, 137, 141, 158, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Губа Андрій Олексійович, до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди– задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 10393,62 гривні (десять тисяч триста дев`яносто три гривні 62 копійки).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 778,55 гривень (сімсот сімдесят п`ять гривень 55 копійок), витрати по оплаті послуг судового експерта в розмірі 1774,12 гривень (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні 12 копійок).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судове рішення складено та підписано суддею 23 лютого 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 0034186, юридична адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.

Суддя О.О. Леміщенко