Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №359/9335/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 359/9335/25 Головуючий в суді І інстанції Ткаченко Д.В.

Провадження № 33/824/585/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Тихої П.О. розглянувши скаргу адвоката Влащенка Олега Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2025 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР№408551 від 31.07.2025 року зафіксовано, що 31.07.2025 року о 19 год. 45 хв. по вул. Київський Шлях, буд. 39, в м. Бориспіль, Київська область, Бориспільський район, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_2 , порушив п.п. 2.3б, 13.1 ПДР України, а саме не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на ногу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав пошкодження зв`язок лівого колінного суглобу, механічні пошкодження транспортних засобів - відсутні.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 грн 60коп.

Не погоджуючись із указаною постановою Влащенко О.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2025 року та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначених правопорушень не визнає та наполягає на тому, що він не є винною особою у ДТП, яка мала місце 31.07.2025 року, що підтверджено показами свідків, протоколом та схемою ДТП.

У судовому засіданні, призначеному на 29 січня 2026 року, Влащенко О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав вимоги апеляційної скарги.

У судовому засіданні адвокат подав клопотання про виклик свідків, а саме, працівників поліції та потерпілого. У задоволені клопотання було відмовлено.

У зв`язку з наведеним, адвокатом Влащенко О.А. було заявлено відвід судді, який постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року залишено без задоволення.

У судове засідання, призначене на 02.04 2026 року ОСОБА_1 та його адвокат Влащенко О.А. не з`явились, були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Обставин, які перешкоджають розглядові справи за відсутності учасників, не встановлено.

Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР дорожньо-транспортна пригода це - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

В той же час, адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає не за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (тобто матеріальний склад).

Згідно із п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справі про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року №14, пошкодження переліченого у статті 124 КУпАП майна обов`язково повинно бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Крім того, слід розмежовувати склад правопорушень, передбачених названою статтею, та випадки настання цивільно-правової або кримінальної відповідальності. Умовами настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є такі: а) наявний причинний зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у виді майнової шкоди (у випадку відсутності такого зв`язку особу може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності); б) немає наслідків діяння у виді спричинення або можливості спричинення аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей, або спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, або завдання великої матеріальної шкоди, чи настання інших тяжких наслідків (у противному випадку діяння кваліфікується як злочин за ст. 277 КК України).

Суб`єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

У протоколі серії ЕПР1 №408551 від 31.07.2025 року зазначено, що 31.07.2025 року о 19 год. 45 хв. по вул. Київський Шлях, буд. 39, в м. Бориспіль, Київська область, Бориспільський район, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_2 , порушив п.п. 2.3б, 13.1 ПДР України, а саме не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на ногу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав пошкодження зв`язок лівого колінного суглобу, механічні пошкодження транспортних засобів - відсутні.

У графі указаного протоколу «Свідки чи потерпілі» зазначено «не залучалися».

У суді першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 31 липня 2025 року близько 19 год. 45 хв. він приїхав додому за адресою вул. Київський Шлях, буд. 39, в м. Бориспіль, Київська область, Бориспільський район на своєму транспортному засобі «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_2 . Він побачив, що з прибудинкової території, де він мав намір припаркувати свій транспортний засіб, виїжджає автомобіль. Він вирішив почекати поки звільниться місце для зручного паркування. Саме в цей час під`їхав транспортний засіб «Nissan» д.н.з. НОМЕР_3 та зупинився за ним. Після того, як виїхала машина, яку він чекав, щоб звільнилося місце, він відразу почав рух заднім ходом, маючи намір паркуватися на те місце. Саме в цей час вибіг чоловік, як пізніше з`ясувалося - ОСОБА_2 та почав перешкоджати йому паркуватися. ОСОБА_1 запевнив суд, що відразу зупинив своє авто і не вчиняв наїзд на ногу ОСОБА_2 . Він переконаний, що це - наклеп.

Захисник Влащенко О.А. у суді першої інстанції також заперечив вину свого підзахисного.Влащенко О.А. звернувся до суду із клопотанням про повернення адміністративних матеріалів для усунення недоліків. В обґрунтування клопотання сторона захисту послалася на відсутність у справі даних щодо медичного обстеження потерпілого ОСОБА_2 , після події, яка мала місце 31 липня 2025 року о 19 год. 45 хв. по вул. Київський Шлях, буд. 39, в м. Бориспіль, Київської області, Бориспільського району за участю ОСОБА_1 .

Постановою суду від 29.08.2025 року за клопотанням сторони захисту повернуто справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП до Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для надання медичних документів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.10.2025 року адміністративні матеріали після проведення додаткової перевірки були повернуті до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

За висновком суду першої інстанції, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується поясненнями, які він надав у судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №408551 від 31.07.2025 року, даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , медичними документами, а також відеозаписом.

За клопотанням сторони захисту судом досліджено медичні документи, які надані ОСОБА_2 та долучені копії матеріалів єдиного обліку № 25184 та № 25197 від 31.07.2025 року, зареєстрованих у Бориспільському РУП ГУНП у Київській області щодо травмування пішохода ОСОБА_2 . Вказані документи у сукупності з відеозаписом та поясненнями ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав такими, що підтверджують обставину здійснення наїзду на ногу ОСОБА_2 .

З огляду на указане, суд в оскаржуваній постанові дійшов висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Проте, з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином указаною статтею не передбачено адміністративну відповідальність за порушення водієм вимог ПДР, що спричинило завдання легких тілесних ушкоджень, зокрема, такому учасникові дорожнього руху як пішоходу.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження спричинення пошкодження апелянтом майна, перелік якого прямо передбачений диспозицією статті 124 КУпАП, внаслідок порушення апелянтом вимог ПДР.

У матеріалах справи відсутні докази пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна внаслідок порушення водієм вимог ПДР, за що передбачено відповідальність відповідно до статті 124 КУпАП.

Окрім того, отримання потерпілим тілесних ушкоджень, не є кваліфікуючою ознакою згідно з диспозицією вищевказаної статті КУпАП.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції не встановлено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки відсутня об`єктивна сторона складу правопорушення щодо пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (тобто матеріальний склад).

Сам факт завдання тілесних ушкоджень потерпілому унаслідок ДТП є підставою для притягнення винного до цивільно-правової відповідальності, а не до відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, є помилковим, відтак, апеляційна скарга адвоката Влащенка Олега Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Влащенка Олега Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана