Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №755/9961/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 755/9961/24 Головуючий у суді першої інстанції -Коваленко І.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/527/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року та на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року про відмову у внесені виправлень у судове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У червні 2024 року позивач ТОВ «Євро-Реконструкція» звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послугу постачання гарячої води.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь борг за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послугу постачання гарячої води у розмірі 53 761,87 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 10 419,96 грн та 3% річних у розмірі 2 787,14 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028,00 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року позов задоволено.

Суд вирішив:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 53 761,87 грн. (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня вісімдесят сім копійок) грн, інфляційну складову боргу у розмірі 10 419,96 грн (десять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень дев`яносто шість копійок), 3 % річних у розмірі 2 787,14 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень чотирнадцять копійок), що разом становить 53 761,87 грн (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня вісімдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).»

23 грудня 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про виправлення описки у заочному рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року.

Заявник просив суд виправити описку, допущену в 2 абзаці рішення, а саме в загальній сумі стягнення, замість помилкового «53 761,87 грн» вказати вірне «66 968,97 грн».

Заява обґрунтована тим, що резолютивна частина рішення містить очевидну арифметичну помилку щодо загальної сума, що підлягає стягненню, зважаючи на те, що суд дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що заявник просив суд виправити описку у заочному рішенні щодо позовних вимог, які позивачем не були заявлені у позовній заяві.

Не погоджуючись із рішенням суду (в частині визначення суми, що підлягає стягненню) та вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Євро-Реконструкція» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення та ухвалу скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, однак, у резолютивній частині рішення зазначив неправильну загальну суму заборгованості, що підлягає стягненню на користь позивача.

Заперечень щодо мотивації та змісту судового рішення по суті заявлених вимог апеляційна скарга не містить, тому апеляційний суд переглядає рішення суду винятково у межах доводів апеляційної скарги.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про внесення виправлень у рішення (п.19 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послугу постачання гарячої води у розмірі 53 761,87 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 10 419,96 грн та 3% річних у розмірі 2 787,14 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, у прохальній частині своєї позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь борг за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послугу постачання гарячої води у розмірі 53 761,87 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 10 419,96 грн та 3% річних у розмірі 2 787,14 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року позов задоволено.

У резолютивній частині рішення суд вказав:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 53 761,87 грн. (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня вісімдесят сім копійок) грн, інфляційну складову боргу у розмірі 10 419,96 грн (десять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень дев`яносто шість копійок), 3 % річних у розмірі 2 787,14 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень чотирнадцять копійок), що разом становить 53 761,87 грн (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня вісімдесят сім копійок).»

У мотивувальній частині рішення суд дійшов висновків про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року суд відмовив у задоволенні заяви позивача про виправлення описки.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Як визначено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути невірний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу або невірний розрахунок розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Постановляючи ухвалу про відмову у виправленні описки, суд першої інстанції вказував, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року позов задоволено відповідно до заявлених позовних вимог, викладених у тексті вказаного позову, однак заявник просить суд внести виправлення у зазначене заочне рішення суду щодо розміру позовних вимог, який не був зазначений позивачем у позовній заяві, тобто просить суд вийти за межі позовних вимог, що є порушенням частини 2 статті 264 ЦПК України, тому підстави для виправлення описки відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як видно зі змісту позовної заяви та встановлено судом першої інстанції у заочному рішенні, позивач просив суд стягнути:

борг за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послугу постачання гарячої води у розмірі 53 761,87 грн,

інфляційну складову боргу у розмірі 10 419,96 грн

та 3% річних у розмірі 2 787,14 грн.

У прохальній частині позову позивач не вказував загальну суму, що підлягає стягненню. Однак, шляхом простого арифметичного обчислення можна встановити, що загальна сума боргу, яку позивач просив стягнути з відповідачки складає 66 968,97 (53 761,87 + 10 419,96 + 2 787,14) грн.

Тому колегія суддів вважає, що внесення відповідних виправлень у судове рішення не буде виходом за межі позовних вимог.

Апеляційний суд також зауважує, що у вступній частині позовної заяви позивач зазначив ціну позову «53 761,87». Однак, некоректне визначення ціни позову позивачем не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, відповідно до змісту його прохальної частини.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про виправлення описки, вказаного не урахував, тому дійшов помилкового висновку відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки у судовому рішенні.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 428/7002/14-ц від 22 лютого 2017 року), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскаржуване заочне рішення суду слід залишити без змін, оскільки апеляційний суд не встановив порушень судом першої інстанції під час його ухвалення норм матеріального та процесуального права, а недоліки резолютивної частини можуть бути усунуті шляхом внесення виправлень у судове рішення.

Керуючись статтями 369, 374, 376, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити частково.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В.А. Нежура

Судді: С.М. Верланов

Т.О. Невідома