Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №932/19651/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №932/19651/25

Суддя: Салькова В. С.

ЄУН 932/19651/25

Провадження №2/932/6545/25

РІШЕННЯ

іменем України

07.04.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Данильченка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про захист прав споживача, визнання нарахувань за теплопостачання необґрунтованими та зобов`язання провести перерахунок за послугу теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад обґрунтування вимог позивача

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якій встановлено індивідуальне (автономне) опалення, про що повідомлено КП «Теплоенерго».

За період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року їй нараховано 1566,25 грн за постачання теплоенергії та 163,68 грн за абонентське обслуговування. При цьому індивідуальний договір про надання послуг теплопостачання з нею не укладався, заборгованість вона не сплачувала.

За наданими їй розрахунками КП «Теплоенерго» здійснює нарахування за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби за спрощеною схемою у розмірі 25% від загального обсягу споживання теплової енергії будинком, що призначена лише для будинків, у яких є МЗК, що опалюються.

В їхньому багатоквартирному будинку відсутні опалювані місця загального користування (МЗК), що підтверджується актом КП «Теплоенерго» про відсутність МЗК від 24.06.2025 №79.

За Методикою №315 (Наказ Мінрегіону від 22.11.2018 №315): наявність МЗК – обов`язкова умова застосування спрощеної формули (25%); у разі відсутності МЗК оплата має здійснюватися лише як відшкодування витрат на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за даними про довжину трубопроводів, які зобов`язаний був надати балансоутримувач (КП «Жилсервіс-5»).

Крім того вона є споживачем послуг теплопостачання в частині функціонування транзитних трубопроводів (стояків). Через її квартиру проходять 3 стояки, що підтверджено актом обстеження від 24.06.2025 №79. КП «Теплоенерго» нараховує оплату як за 4 стояки, що призводить до необґрунтованого збільшення суми.

Також підприємство включало до нарахувань тепловтрат в транзитних трубопроводах (стояках) за весь опалювальний сезон за повну добу подачі тепла. Однак на практиці зі слів співмешканців будинку перебої з подачею тепла бували і будуть, але підприємством не враховуються. Численні колективні та індивідуальні звернення мешканців будинку до КП «Теплоенерго», КП «Жилсервіс-5», Дніпровської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області результатів не дали – перерахунок сум до сплати за теплоенергію не проведений.

КП «Теплоенерго» проігнорувало приписи Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку за опалювальний період 2024-2025; щодо отримання від КП «Жилервіс-5» даних з проектно-кошторисної документації про розміри підвалу і довжину трубопроводів у ньому.

Вважає, що її права як споживача порушені, оскільки вона має право на отримання обґрунтованих нарахувань, на достовірну інформацію про послуги та захист своїх прав.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315, у п.2 розділу 1 визначає, що відноситься до загальнобудинкових потреб на опалення; п.2 розділу 2 визначає обсяг спожитої теплової енергії приміщеннями з індивідуальним опаленням з транзитними мережами опалення (стояками); п.2 розділу 4 наводить формулу для визначення обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення за відсутності опалюваних МЗК; п.5 розділу 4 встановлює, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, визначається відповідно до проекту будинку за даними про фактичну довжину мереж, отриманими від балансоутримувача; а п.8 розділу 4 вказує, що 25% загального обсягу споживання теплової енергії за спрощеною схемою застосовується лише за наявності опалюваних МЗК.

Таким чином, на думку позивача, відповідач неправомірно застосував спрощений відсоток 25%, включив до її нарахувань стояк, який фактично відсутній; нарахував тепловтрати у період, коли система не працювала; порушив її права як споживача, нарахувавши необґрунтовані платежі.

Просила визнати неправомірними дії відповідача з нарахування їй як власнику квартири з індивідуальним опаленням за послугу з теплопостачання на загальнобудинкові потреби в розмірі 25% від загального обсягу споживання теплової енергії будинком;

зобов`язати його отримати дані про довжину трубопроводів у підвалах від КП «Жилсервіс-5» згідно з приписом Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, і після цього здійснити перерахунок нарахувань за послугу з теплопостачання з листопада 2024 року по жовтень 2025 року; надалі проводити нарахування власникам квартир з індивідуальним опаленням лише за втрати у внутрішньобудинкових системах опалення у підвалах відповідно до Методики №315 виключно за фактичною довжиною трубопроводів у підвалах будинку; зобов`язати відповідача усунути завищення, пов`язані з неправомірним включенням до нарахувань четвертого стояка, який фактично відсутній у її квартирі; зобов`язати відповідача здійснювати нарахування за теплопостачання з врахуванням фактичних годин роботи системи теплопостачання, не за всі дні місяця і всі години в добі.

ІІ. Заяви (клопотання) та позиції учасників справи

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Наголосила, що в будинку з місць загального користування опалюється лише підвал, сходи не опалюються. За її підрахунками їй нараховано за спірний період зайвих 1026,00 грн. Заперечень щодо наведеної відповідачем довжини транзиту у неї немає. Також вона дійсно в позові не врахувала вже здійснений відповідачем перерахунок. Щодо отримання відомостей про необхідні для правильного (не за формулою у 25%) розрахунку вартості послуг дані у балансоутримувача будинку, то на звернення мешканців КП «Жилсервіс-5» такі відомості не надає, то ж, це має з`ясовувати відповідач.

Представник відповідача Данильченко Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в поясненнях постилався на наданий відзив.

Так, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений КМУ. Рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги. Комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Згідно з п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі – Правила №830) відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі – Методика №315).

Відключення квартир від мережі централізованого опалення не звільняє власників таких квартир від оплати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, який розраховується та розподіляється між всіма споживачами. Внутрішньобудинкова система опалення не обмежується лише її елементами, які знаходяться у підвалі житлового будинку. Згідно з п.2 розділу II Методики №315 обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи, розраховується за формулою, складовими якої є довжини всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення та питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів у розмірі 7 Вт/м. Питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100%; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл. Тобто, споживачі, які є власниками квартир з індивідуальною системою опалення, здійснюють оплату за теплову енергію що втрачається на один метр довжини трубопроводу, який проходить у такій квартирі. Визначення обсягу та розподіл між споживачами спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку визначається за правилами розділу IV Методики №315. Згідно з п.8 розділу IV Методики №315 у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку – зокрема, для 1-5 поверхової будівлі/будинку (яким є будинок позивача) – 25%. П.12 розділу IV Методики №315 встановлює, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Тобто, обов`язком споживача теплової енергії, квартира якого обладнана індивідуальною системою опалення, є оплата частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб опалення пропорційно до площі такої

квартири. При цьому Методикою №315 можливість визначення та розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, виключно на даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалі та без урахування даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень, а також інших елементів внутрішньобудинкової системи опалення в інших приміщеннях будинку, не передбачена.

КП «Теплоенерго» надає послуги з теплопостачання будинку, в якому знаходиться квартира позивача, та здійснює загальний облік споживання послуги за допомогою встановленого на інженерному вводі у будинок вузла комерційного обліку теплової енергії, який згідно з п.13 Методики №315 та п.18 Правил №830 вимірює обсяг спожитої теплової енергії у гігакалоріях (Гкал), а не фактичний час фактичної роботи системи теплопостачання у годинах, днях, місяцях тощо.

Відповідно до Акту №79 від 24.06.2025 про обстеження мереж теплопостачання квартири позивача, квартира обладнана індивідуальним джерелом опалення та має 3 ізольованих транзитних трубопроводів довжиною по 2,4 м кожний.

За результатами неодноразових звернень ОСОБА_1 до відповідача у 2025 році щодо обстеження мереж теплопостачання будь-які інші акти не складалися.

За направленням ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №338 від 23.04.2025 про проведення заходу державного нагляду за колективним зверненням мешканців будинку АДРЕСА_2 від 01.04.2025 КП «Теплоенерго» стосовно даного будинку звернулося до КП «Жилсервіс-5» про надання інформації про площі місць загального користування, допоміжних приміщень та даних про трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, інформацію про довжину, ізоляцію та кількість стояків у квартирах за технічною документацією.

Листом від 03.06.2025 №3/13-335 КП «Жилсервіс-5» повідомило, що відповідно до наявної технічної справи на житловий будинок площа підвального приміщення становить 1359,8 м2, площа сходових клітин – 526,9 м2, площа тамбурів – 18 м2. Решта запитуваної інформації, зокрема, інформація про трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, надана не була. Крім того, в Акті ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 24.09.2025 №05.2-04/88-25 зазначено, що нарахування за послугу з постачання відповідно до Методики №315 суб`єкт господарювання здійснює за спрощеною системою у зв`язку з відсутністю інформації щодо технічного обладнання мереж теплопостачання будинку. Також зазначено про необхідність здійснення суб`єктом господарювання перерахунку за опалювальний період 2024-2025 у зв`язку з наявністю акту про обстеження теплових мереж теплопостачання від 24.06.2025. При цьому ГУ Держпродспоживслужби у зв`язку проведенням заходів державного нагляду за колективним зверненням мешканців будинку мешканців будинку АДРЕСА_2 від 01.04.2025 та зверненням ОСОБА_1 від 06.08.2025 інших обов`язків на КП «Теплоенерго» не покладало.

Здійснення перерахунку позивачеві за вищевказаним Актом в міжопалювальний період не було можливим, оскільки у такий період послуга з постачання теплової енергії не надається, показники вузла комерційного обліку теплової енергії в будинку в такий період є незмінними, та відповідно плата за таку послугу не нараховувалася.

Перерахунок ОСОБА_1 фактично здійснений у листопаді 2025 року, в якому було розпочато опалювальний сезон 2025-2026. Сума перерахунку на користь позивача склала 99,76 грн у зв`язку з врахуванням 3, а не 4 ізольованих транзитних трубопроводів.

Таким чином, нарахування позивачеві обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби опалення спрощено як 25 % від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення 5-ти поверхового будинку, в якому розташована квартира, передбачено п.8 розділу IV Методики №315, то ж є правомірним; вимога зобов`язати КП «Теплоенерго» отримати дані про довжину трубопроводів у підвалах від КП «Жилсервіс-5» і після цього здійснити перерахунок нарахувань за послугу з теплопостачання з листопада 2024 по жовтень 2025 є неправомірною, оскільки вказаний припис має разовий характер такого обов`язку, який вже був вчинений направленням листа 03.06.2025 №3/13-335. Законодавство, нормативно-правові акти та Типовий індивідуальний договір приєднання про надання послуги з постачання послуги не покладають на теплопостачальну організацію обов`язку з власної ініціативи отримувати таку інформацію, а також отримання такої інформації не призведе та не створить правових підстав для відповідача визначати та здійснювати розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, розрахунково (не спрощено) виключно на даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалі; Методикою №315 та/або іншим законодавством не передбачено можливості визначати та розподіляти між власниками квартир з індивідуальним опаленням обсягу спожитої у будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення виключно за втратами у внітрішнобудинкових системах опалення у підвалах; вимога про зобов`язання відповідача усунути завищення нарахувань, пов`язані з включенням до нарахувань 4-го стояка, фактично відсутні, оскільки перерахунок виконаний у листопаді 2025 та передував зверненню з даним позовом, нарахування здійснюються виключно за фактичною довжиною мереж теплопостачання у квартирі позивача; вимога про зобов`язання відповідача здійснювати нарахування за теплопостачання теплової енергії з врахуванням фактичних годин роботи системи теплопостачання, а не за всі дні місяця і всі години у добі, вимогам законодавства не відповідає, оскільки облік теплової енергії та рахунки на оплату спожитої теплової енергії здійснюється на підставі фактичних показань вузла комерційного обліку (лічильника), встановленого в будинку, обсяг якої визначається у гігакалоріях (Гкал), а не на підставі часу фактичної роботи системи теплопостачання у годинах, днях, місяцях тощо. Просив відмовити у задоволенні позову.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі та рух справи

08.12.2025 позовна заява надійшла до суду та 11.12.2025 автоматично розподілена між суддями.

Ухвалою від 17.12.2025 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, які усунуті позивачем 20.01.2026.

20.01.2026 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, призначено розгляд справи на 24.03.2026, відповідачеві запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Відзив відповідача отримано судом 26.02.2026.

24.03.2026 за наслідками розгляду справи в судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду, оголосивши перерву до 03.04.2026 для проголошення рішення, але через тимчасову непрацездатність головуючого судді рішення проголошене в судовому засіданні 08.04.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивач ОСОБА_1 з 17.06.2015 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с.4), там зареєстроване місце її проживання (а.с.5-6).

Актом №79 від 24.06.2025 КП «Теплоенерго» ДМР встановлено, що у квартирі позивача трубопровід централізованого опалення проходить транзитом на другий поверх, кількість стояків – 3, всі ізольовані; стояк ГВП відсутній, відрізан з підвалу, опалення – газове, двоконтурний котел з виходом продуктів горіння у димар; МЗК – у будинку 8 під`їздів, по всім під`їздам батареї та стояки відсутні (відрізані з підвалу); індивідуальна система опалення відповідає робочому проекту (2004 рік).

16.01.2025 ОСОБА_1 на її звернення від 13.01.2025 КП «Теплоенерго» ДМР з посиланням на норми закону роз`яснило обов`язок оплати МЗК, порядок розрахунку – в разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах – за спрощеною формою часткою від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку – 25% для 1-5 поверхового будинку, та повідомило розмір плати за абонентське обслуговування з 01.01.2024 36,34 грн/міс з врахуванням витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії (а.с.10-14).

30.01.2025 КП «Теплоенерго» ДМР розглянуло звернення ОСОБА_1 від 24.01.2025 та роз`яснило порядок розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії на опалення та порядок визначення такого обсягу (а.с.15-16).

01.07.2025 КП «Теплоенерго» ДМР розглянуло звернення ОСОБА_1 від 23.06.2025 та вкотре наголосило, що усі співвласники повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі (а.с.20-22).

11.02.2025 КП «Жилсервіс-5» на звернення ОСОБА_1 повідомило, що питання щодо нарахувань або коригувань сум за теплопостачання квартирам, облаштованим автономним опаленням, та площі, яка враховується при нарахуваннях, знаходяться поза межами компетенції підприємства, а з приводу стану трубопроводів їй належить звернутися до дільниці Шевченківського району (а.с.27).

За відомостями відповіді Департаменту благоустрою та інфраструктури ДМР від 22.04.2025, наданої на ім`я позивача на колективне звернення від 11.04.2025, в будинку АДРЕСА_2 встановлено загально-будинковий вузол комерційного обліку теплової енергії і з усіма споживачами укладено згідно з ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні договори приєднання, позивачеві знов наголошено на обов`язку оплати комунальних послуг та роз`яснене, що кожному власникові квартири з індивідуальним опаленням для точних розрахунків необхідно надати КП «Теплоенерго» відповідну документацію: кількість стояків, які проходять у квартирі, про відсутність стояків, а також довжину транзитних стояків (а.с.32-35).

02.07.2025 Дніпровська міська рада письмово роз`яснила позивачеві з посиланням на Методику №315 механізм розрахунку за послугу з постачання теплової енергії для загальнобудинкових потреб на її квартиру за листопад і грудень 2024, та січень-березень 2025 року, розмір її заборгованості – 1592,83 грн та повідомило про відсутність підстав для скасування оплати за послугу (а.с.36-38).

ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 05.03.2025 на колективне звернення мешканців будинку та ОСОБА_1 спрямувало листа, яким також роз`яснило порядок нарахування оплати за послуги відповідача та порядок оформлення претензій споживачів в разі ненадання або неналежного надання послуги (а.с.45-47), а листом від 13.05.2025 повідомило про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за зверненням, надання припису в частині надання споживачам (позивачеві) інформації про нарахування, вартість комунальної послуги та складової тарифів, про зобов`язання КП «Теплоенерго» надати роз`яснення щодо оплати отриманого обсягу теплової енергії, визначеного розрахунково, спрощено або відповідно до проекту за Методикою №315. Повідомлено також, що КП «Теплоенерго» звернулося до КП «Жилсервіс-5» щодо отримання інформації про площі МЗК та/або даних про трубопроводи та стояки у квартирах згідно з технічною документацією (а.с.52-53). Аналогічного змісту відповідь надана 01.10.2025 й на звернення позивача від 06.08.2025 (а.с.57).

З наданих позивачем рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії та абонобслуговування вбачається, що позивачеві нараховується оплата послуги постачання теплової енергії та абонплата, які нею не сплачуються та борг становить 1566,25 грн (а.с.58-59).

03.06.2025 КП «Жилсервіс-5» на звернення КП «Теплоенерго» надало відомості з технічної справи на житловий будинок АДРЕСА_2 щодо площі підвального приміщення – 1359,8 м2, площі сходових клітин – 526,9 м2 та площі тамбурів – 18 м2 (а.с.83).

Актом від 23.09.2025 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №05.2-04/88-25 за фактом проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «Теплоенерго» ДМР вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів встановлено, що нарахування за послугу з теплопостачання відповідно до Методики №315 суб`єкт господарювання здійснює за спрощеною системою у зв`язку з відсутністю інформації щодо технічного обладнання мереж теплопостачання будинку; суб`єкту господарювання надано припис щодо здійснення перерахунку за опалювальний період 2024-2025 у зв`язку з наявністю у заявника акту про обстеження мереж теплопостачання від 24.06.2025 (а.с.84-88).

Рахунком на оплату послуги з постачання теплової енергії та абонобслуговування щодо квартири позивача за листопад 2025 року №478694 підтверджено здійснення перерахунку відповідачем на виконання припису нарахованої вартості послуг за опалювальний період 2024-2025 та від суми заборгованості відраховано 99,76 грн (а.с.89).

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Положеннями ст.16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що вона просить суд захистити її права як споживача шляхом визнання дій відповідача неправомірними, визнання безпідставними здійснених їй відповідачем нарахувань та зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Щодо нарахування позивачеві плати за послуги з постачання теплової енергії у оспорюваних нею межах суд зазначає таке.

З 01.05.2019 в повному обсязі введено в дію ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189, практична реалізація норм і положень якого, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснюється з переходом на нові договірні відносини між виконавцями комунальних послуг і споживачами.

Розділом VI Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189 передбачено, що до дати набрання чинності новими договорами про надання комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними Законом №2189 та відповідно до типових договорів, затверджених ПКМУ від 21.08.2019 №830, зберігають чинність старі договори (укладені до 01.05.2019), на умовах, визначених такими договорами (пункт 3 Розділу VI).

Також передбачено, що нові договори про надання комунальних послуг мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобіганню виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ (пункт 3 та 4 Розділу VI ).

Законом встановлено, що не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону (пункт 4 Розділу VI ).

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не приймуть рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надані комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону (пункт 5 Розділу VI).

Судом встановлено, що на даний час між позивачем та відповідачем не укладено нового договору про надання комунальних послуг на умовах, передбачених ст.14 Закону №2189.

Позивачем стверджується, що її квартира має індивідуальне опалення, вона не укладала з відповідачем договору, в її будинку крім підвалу не опалюються місця загального користування (далі – МЗК). Втім, суд, не приймає доводів позивача з огляду на таке.

Пунктом другим частини першої статті 5 Закону №2189 визначено, що комунальними послугами є в тому числі послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтями 7 та 8 Закону №2189 визначені обов`язки споживачів та виконавця житлово-комунальних послуг. Серед інших, обов`язками споживача є укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язками виконавця, серед інших, є забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готування та укладення із споживачем договорів про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Сторонами в судовому засіданні підтверджена наявність між ними довготриваючих фактичних договірних відносин з приводу опалення будинку, в якому розташована квартира позивача.

Відсутність письмового договору з питань опалення МЗК та сплати абонентської плати сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

За змістом статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі №334/2789/15-ц зазначено, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні підзаконними нормативними актами не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Аналіз положень як ч.1 ст.714, так і інших норм глави 54 ЦК України дозволяє стверджувати, що за своєю суттю договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий саме висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених у Законі України «Про теплопостачання».

У тексті Закону України «Про теплопостачання» неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу» щодо теплової енергії.

Частинами 1,2 ст.17 Закону №2189 передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

Сторонами у справі визнається факт наявності у будинку АДРЕСА_2 приладу обліку теплової енергії, який знаходиться у справному стані і є комерційним.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення – це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

Таким чином, незважаючи на укладення чи неукладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг, якою регламентовано визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (далі – Методика №315).

Згідно з дослідженими судом доказами позивачеві проведене нарахування за опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за спрощеною системою.

За змістом ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 та ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Комерційний облік здійснюється вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Згідно з п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики №315. Відключення квартир від мережі централізованого опалення не звільняє власників таких квартир від оплати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, який розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики №315.

Слід зауважити, що внутрішньобудинкова система опалення не обмежується лише її елементами, які знаходяться у підвалі житлового будинку.

Згідно з п. 2 розділу II Методики №315 обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними

мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи

внутрішньобудинкової системи, розраховується за формулою, складовими якої є довжини всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення та питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів у розмірі 7 Вт/м. Питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100%; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл.

Тобто, споживачі, які є власниками квартир з індивідуальною системою опалення, здійснюють оплату за теплову енергію, що втрачається на один метр довжини трубопроводу, який проходить у такій квартирі. Визначення обсягу та розподіл між споживачами спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку визначається за правилами розділу IV Методики №315.

Згідно з п.8 розділу IV Методики №315 у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: – для 1-5 поверхової будівлі/будинку – 25%.

Саме так з огляду на відсутність у КП «Теплоенерго» всіх необхідних даних обраховується обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, відповідачем в будинку позивача.

У пункті 12 розділу IV Методики №315 передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Таким чином, обов`язком споживача теплової енергії, квартира якого обладнана індивідуальною системою опалення, є оплата частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб опалення пропорційно до площі такої

квартири.

Методикою №315 не передбачена можливість визначення та розподілу обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, виключно на підставі даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалі та без урахування відомостей про площу МЗК та допоміжних приміщень, а також інших елементів внутрішньобудинкової системи опалення у всіх приміщеннях будинку.

Таким чином, підстав вважати, що на даний час з урахуванням встановлених судом обставин відповідач не має підстав для визначення обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби опалення, розрахунково за формулою, тому здійснює нарахування відповідно до п.8 розділу IV Методики №315 в розмірі частки від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку – 25%.

Суд звертає увагу, що підтримання температури вище 0°C протягом всього року, особливо у зимовий час, у загальних і технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира позивача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що спірні послуги відповідачем йому не надаються. В матеріалах справи відсутні дані про те, що внутрішньобудинкова система опалення житлового будинку не підтримуються в робочому стані, що температура у місцях загального користування є нижчою за встановлені норми. Отже, посилання позивача на відсутність приладів опалення в під`їзді будинку як на одну з підстав неправомірності пред`явлення до неї рахунків на оплату за опалення МЗК у визначених відповідачем сумах неспроможні, оскільки не підтверджують відсутності підтримання належного температурного режиму у місцях загального користування всього будинку.

Оскільки житло позивача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов`язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами, а тому підстави для визнання неправомірними дій відповідача з нарахування вартості теплопостачання на загальнобудинкові потреби в розмірі 25% від загального обсягу споживання будинком відсутні.

Враховуючи проведений відповідачем на виконання припису ГУ Держпродспоживслужби перерахунок та врахування ним кількості стояків в квартирі позивача для подальших нарахувань, з огляду на те, що судом встановлена правомірність

здійснення КП «Теплоенерго» нарахувань відповідно до п.8 розділу IV Методики №315 в розмірі частки від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, інші позовні вимоги ОСОБА_1 також задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного у задоволенні позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Позивач є звільненим від сплати судового збору за пред`явлення позову у відповідності до положень ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки у задоволенні позову судом відмовлено у повному обсязі, відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України судові витрати у справі підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,133,141,223,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29, оф. 504, код за ЄДРПОУ 32688148) про захист прав споживача, визнання нарахувань за теплопостачання необґрунтованими та зобов`язання провести перерахунок за послугу теплопостачання – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та проголошене 07.04.2026.

Суддя: В.С. Салькова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua