Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №171/3008/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/3008/25

Номер провадження 2-др/171/3/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

секретар судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2025 року судді Ліпчанського С.М., позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності – задоволено. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 області, по вулиці Ватутіна, будинок 5 на земельній ділянці 0,112 га.

ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій, просить ухвалити додаткове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 10,4 кв.м. площі приміщень, не включених до загальної площі квартири АДРЕСА_2 , а саме коридор І площею 1,8 кв.м., коридор ІІ площею 7,2 кв.м., комора ІІІ площею 1,4 кв.м., що є складовими частинами житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_3 . Оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідно до технічного паспорту на який складений 1989 році, замінений 26.032.1997 року на ім`я ОСОБА_2 встановлено, що квартира, яка складається з будинку розташована за адресою АДРЕСА_4 , загальна площа якого 55,9 кв.м., житлова 37,6 кв.м., підсобна 18,3 кв.м., та 10,4 кв.м. площа приміщень не включених в загальну площу, разом 66,3 кв.м. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та технічного паспорту (складеного у 1989 році та замінений 26.032.1997 року на ім`я ОСОБА_2 ) загальна площа становить 55,9 кв.м., житлова 37,6 кв.м., підсобна 18,3 кв.м., а також 10,4 кв.м. площа приміщень, не включених до загальної площі, а саме: коридор І - 1,8 кв.м., коридор ІІ - 7,2 кв.м., комора ІІІ - 1,4 кв.м. Вказані приміщення є складовими частинами квартири АДРЕСА_2 та фактично входять до складу нерухомого майна, однак в резолютивній частині рішення суду питання щодо визнання права власності на 10,4 кв.м, площі приміщень, не включених до загальної площі не вирішено. На підставі п.1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України просить вирішити це питання.

Учасники справи в судове засідання в судове засідання не з`явились, про причину неявки не повідомили, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути за їх відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглядаючи дану заяву, суд дійшов таких висновків.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

При ухваленні рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у вказаній справі, стороною ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , були надані докази та заявлені вимоги про визнання права власності на частину спірного домоволодіння, які суд рішенням від 24.10.2025 року задовольнив, питання щодо визнання права власності досліджувалось судом. Однак, в резолютивній частині рішення судом не було вирішено питання щодо визнання права власності за ОСОБА_2 на 10,4 кв.м, площі приміщень, не включених до загальної площі.

Статтею 270 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення у справі. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Дана норма передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто, невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

Суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні передбачені процесуальним законом підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки одна із заявлених позовних вимог, залишилася невирішеною.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти росії»).

Враховуючи зазначене, з метою подальшого належного виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, оскільки ухвалюючи рішення про визнання права власності, судом не було вирішено питання щодо визнання права власності на 10,4 кв.м, площі приміщень, не включених до загальної площі, що в свою чергу забезпечить належне виконання рішення суду та проведення державної реєстрації права власності.

Керуючись ст. 270, 352, 354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Сачаєвої Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності - задовольнити.

Доповнити рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2025 по справі № 171/3008/25.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 10,4 кв.м. площі приміщень, не включених до загальної площі квартири АДРЕСА_2 , а саме коридор І площею 1,8 кв.м., коридор ІІ площею 7,2 кв.м., комора ІІІ площею 1,4 кв.м., що є складовими частинами житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_3 .

Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат