Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №199/358/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/358/26

(3/199/355/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

06.04.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю: захисника Єланського О.Г.,

УСТАНОВИВ:

24.12.2025 о 03:29 годині ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Зиновія Матли, 12 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку на місці зупинки шляхом продуття газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» або в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі SMS-повідомленням, яке доставлено адресату о 16:50 годині 19.03.2026.

Захисник Єланський О.Г. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній проходить військову службу.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

У судовому засіданні захисник Єланський О.Г. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:

-в протоколі ОСОБА_1 зазначений як особа, а не водій;

-не додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому було б зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу;

-в матеріалах справи відсутнє направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я;

-свідки, які б могли підтвердити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я відсутні та не зазначені в протоколі;

-відсутні докази керування особою, на яку працівники поліції вказують як на ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, відповідно до відеозапису, запис починається коли особа, на яку вказують працівники поліції як ОСОБА_1 жодним транспортним засобом не керував;

-з відеозапису вбачається, що не було зупинки транспортного засобу;

-працівники поліції не представились та на пред`явили свої службові посвідчення;

-з відеозапису не вбачається, що особі, на яку працівники поліції вказують як ОСОБА_1 , було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі право на правову допомогу, та вказана особа однозначно відмовилась від нього;

-з відеозапису не вбачається, що за участі особи, на яку працівники поліції вказують як ОСОБА_1 складався будь-який процесуальний документ (протокол, пояснення тощо) та вказана особа їх підписувала;

-протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено вказані відеозаписи, а тому вони не можуть вважатися неналежними доказами;

-відеозапис не є безперервним;

-відеозапис не відповідає критерію «електронного доказу», не має електронного підпису автора;

-рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Вислухавши думку захисника Єланського О.Г., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549185 від 24.12.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змісту якого слідує, що 24.12.2025 о 03:29 годині ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Зиновій Матли, 12 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку на місці зупинки шляхом продуття газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» або в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;

- матеріалами відеозаписів працівників поліції, з яких убачається, що ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_2 . На питання працівника поліції: «Куди їдеш?», ОСОБА_1 відповів: «Сюди, додому». Працівник поліції висловив вимогу ОСОБА_1 надати для перевірки документи, зокрема посвідчення водія, на що ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу поліцейського. Після чого ОСОБА_1 було повідомлено, що він буде затриманий та доставлений до райвідділу поліції для встановлення його особи. В цей час поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, які оголосив останньому, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. На питання поліцейського: «Ви будете проходити огляд на стан сп`яніння?», ОСОБА_1 відповів: «Не буду». На питання працівника поліції: «Ви відмовляєтесь від проходження?», ОСОБА_1 відповів: «Так». Поліцейський повідомив, що в діях ОСОБА_1 убачається порушення ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що для встановлення його особи та проведення подальших процесуальних дій його буде затримано та доставлено до відділу поліції № 1. Була проведена поверхнева перевірка ОСОБА_1 і останньому повідомлено, що його зупинили за порушення комендантської години. Після чого ОСОБА_1 доставили до відділу поліції, де відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис у протоколі та надавати пояснення.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку позиції захисника Єланського О.Г. про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи та позицію необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп`яніння.

Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, повідомивши поліцейським, що їде додому, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, водію запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, але, не наводячи об`єктивного обґрунтування, водій відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Доводи захисника про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначений як особа, а не водій (в розділі 7 місце скоєння та суть адміністративного правопорушення), відповідно не встановлено факту того, що ОСОБА_1 був саме водієм 24.12.2025, суддею не приймаються, оскільки, по-перше, особа ОСОБА_1 встановлена за посвідченням водія НОМЕР_1 , про що зазначено в розділі 5 протоколу про адміністративне правопорушення.

По-друге, стаття ст. 268 КУпАП має назву: «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності». Термін «особа», як синонім слова порушник, використовується і в інших нормах КУпАП, що стосуються особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, зокрема, в статтях 8, 10, 11, 13, 17, 20, 33 (особа порушника), 36, 130, 257 тощо.

Таким чином, використання у протоколі про адміністративне правопорушення щодо водія терміну «особа» відповідає положенням КУпАП і не впливає на висновки судді щодо оцінки правильності процедури, визначеної ст. 266 КУпАП та подальших висновків щодо наявності або відсутності в діях водія чи іншої особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, приймаючи до уваги і те, що санкція ст. 130 КУпАП передбачає можливість накладення адміністративного стягнення як відносно водія, так і іншої особи.

Доводи захисника про те, що до справи не долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому було б зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, суддею не приймаються, оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому обов`язку поліцейського складати в такому випадку акт огляду на стан сп`яніння не було.

Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення для проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, суддею не приймаються, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Складення Направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я є обов`язковим, оскільки відповідно до додатку 4 до Інструкції (пункт 16 розділу ІІІ) Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має містити заповненим п. 5 наступного змісту: «Ким – посада, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціальне звання, П.І.Б., підпис та коли (точний час – рік, год., хв.) направлена на огляд обстежувана особа, адже згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і кожний випадок огляду осіб на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Таким чином, факт складення Направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я є підставою для уповноваженого лікаря здійснити медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно, якщо лікар закладу охорони здоров`я не має повноважень на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, відповідно результати такого огляду будуть вважатися недійсними.

Оскільки водій ОСОБА_1 категорично відмовлявся виконувати вимоги поліцейських, в тому числі щодо надання документів, що посвідчують особу, через що був затриманий в порядку ст. 260, 263 КУпАП, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, відповідно підстав для складання письмового Направлення не було.

Доводи захисника про те, що свідки, які б могли підтвердити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я відсутні та такі свідки не зазначені в протоколі, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, визначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, як слідує з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Факт відмови від проходження огляду водієм ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксований матеріалом відеозапису працівника поліції. Тому поліцейський в такому випадку не мав процесуальної необхідності залучати двох свідків, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Доводи захисника про те, що відсутні докази керування особою, на яку працівники поліції вказують як на ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, відповідно до відеозапису, запис починається коли особа, на яку вказують працівники поліції як на ОСОБА_1 жодним транспортним засобом не керував та не було зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спростовуються сукупністю письмових доказів, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.

Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.12.2025 зафіксовано, що 24.12.2025 о 04:20 годині ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Зиновія Матли, 12 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом, відмовившись від підпису у протоколі.

Матеріалами відеозапису поліцейських чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_2 , не заперечував факт керування ним транспортним засобом, повідомивши поліцейським, що їде додому.

Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що ОСОБА_1 мав статус водія, керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.

Доводи захисника про те, що працівники поліції не представились та на пред`явили свої службові посвідчення, не мають об`єктивного значення для притягнення водія до адміністративно відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на те, що всі відомості про поліцейських: їх посади, прізвища зазначені в процесуальних документах, отримувати які ОСОБА_1 відмовився.

Доводи захисника про те, що з відеозапису не вбачається, що особі, на яку працівники поліції вказують як ОСОБА_1 , було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі право на правову допомогу, та вказана особа однозначно відмовилась від нього, слід оцінювати критично, оскільки водій ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі в розділі щодо роз`яснення йому прав.

Доводи захисника про те, що з відеозапису не вбачається, що за участі особи, на яку працівники поліції вказують як ОСОБА_1 складався будь-який процесуальний документ (протокол, пояснення тощо) та вказана особа їх підписувала, слід оцінювати критично, оскільки матеріали відносно ОСОБА_1 були складені у відділі поліції після його затримання, оскільки ОСОБА_1 відмовився надати документи, що посвідчують його особу.

Доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено вказані відеозаписи, а тому вони не можуть вважатися неналежними доказами, є необґрунтованими, оскільки в графі 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549185 від 24.12.2025 зазначено: «Технічний засіб відеозапису» 473528, 473513, а згідно супровідного листа за підписом начальника відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП С.Соханя зазначено про направлення до суду, поміж іншого, диска, який містить матеріал відеозапису згідно положень ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Крім того, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому приписи статті 266 КУпАП, як і Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, не передбачають обов`язку поліцейського зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення або інших матеріалах справи ознак, що ідентифікують спеціальний технічний пристрій, яким здійснювалася відеозйомка.

Доводи захисника про те, що в долучено до справи матеріалі відеозапису відсутня безперервність відеозапису, не можуть свідчити про наявність підстав для закриття провадження по справі, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, що узгоджується із п. 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

При цьому приписи ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, не вимагають від поліцейського безперервно фіксувати спеціальними технічними засобами увесь зміст спілкування із водієм, оскільки вказані вище норми визначають, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису виключно під час проведення огляду осіб або, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський застосовує такі засоби для фіксації відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, що в даній справі поліцейським виконано, оскільки матеріалом відеозапису зафіксовано як пропозицію водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що міг бути проведений поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в медичному закладі, так і відмову водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою газоаналізатора, так і в медичному закладі.

Суддя вважає, що наявний матеріал відеозапису в достатній мірі, з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП та вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП, зафіксував відмову водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.

Доводи захисника про те, що відеозапис не відповідає критерію «електронного доказу», оскільки не має електронного підпису автора, суддею не приймаються, оскільки вимогами ст. 251 КУпАП, яка визначає перелік доказів у справах про адміністративні правопорушення, не передбачено накладення електронного цифрового підпису на будь-який доказ, що також узгоджується із приписами ст. 266 КУпАП, яка не вимагає накладення електронного цифрового підпису на матеріал відеозапису.

Доводи захисника про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не впливають на оцінку судді щодо виконання водієм ОСОБА_1 приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки суддя не посилається на рапорт як на доказ у справі.

Також слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 станом на 24.12.2025 встановлений як військовослужбовець Збройних Сил України, проте даних того, що ОСОБА_1 обіймав посаду водія транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту або був військовослужбовцем строкової служби справа не містить.

ОСОБА_1 керував в місті Дніпрі легковим автомобілем, який не перебуває на балансі військової частини, рухався по вулиці міста Дніпра у комендантську годину, не пред`являючи військового квитка або документів, які б підтверджували виконання ним бойового наказу чи розпорядження.

За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Крім того, у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише:

1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції;

2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.

Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.

При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків.

Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:

- виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин;

- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, процедура огляду на стан сп`яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військовослужбовець ОСОБА_1 24.12.2025 у місті Дніпрі виконував безпосередні обов`язки військової служби, відповідно, працівники поліції, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що узгоджується з приписами ст. 255 КУпАП.

На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов`язків.

Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов`язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.

Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання саме службових обов`язків військовослужбовця, у зв`язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: В.О.Лисенко