Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 19 лютого 2024 р.
Справа: №752/15766/23
Суддя: Тютюн Тетяна Миколаївна
Київський апеляційний суд
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
20 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Александрова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Александрова Д.О. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Комсомольськ Полтавської області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у с т а н о в и в :
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.11.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 22 липня 2023 року о 22 годині 55 хвилин ОСОБА_1 на вул. Бродівській, 79 в м. Києві керувала автомобілем "Mersedes Benz GLC 250" д/н НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник Александров Д.О. зазначає про незаконність та необґрунтованість постанови судді, який допустив спрощений підхід до розгляду справи, проігнорував доводи сторони захисту і не дав їм належну оцінку.
Стосовно обставин справи, то 22.07.2023 працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 і висунули їй обвинувачення у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 повідомила, що вжила 100 мл вина та погодилась пройти огляд на місці зупинки. Проте прилади, які використовували поліцейські, не спрацьовували, результат не показували і видавали помилку. О 22:54 годині поліцейський попередив ОСОБА_1 , що якщо вона не буде згодна з результатом, то може поїхати до лікарні, що остання зрозуміла буквально. О 23:22 годині результат огляду з використанням газоаналізатора "Drager" становив 0,8 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 не погодилась, що було зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейського, який її оглядав, і намагалась отримати відповідний відеозапис, який їй надано не було. Також у зв`язку з незгодою з результатом огляду написала пояснення, які наявні в матеріалах справи.
Після оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відсторонили від керування транспортним засобом, наставала комендантська година і вона намагалася самостійно пройти огляд у лікарні, однак у неї не було направлення, тому лікар відмовився її оглядати. Тож, працівники поліції ввели його підзахисну в оману щодо процедури огляду і незаконно склали протокол.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 також наголошувала, що з результатом огляду вона не погодилась, проте працівники поліції до лікарні її не направили, а натомість роз`яснили їй право пройти огляд у лікарні самостійно. З протоколу вбачається, що відеозапис нібито здійснювався тільки на боді-камеру 472112, що не відповідає дійсності, оскільки огляд проводив інший поліцейський, не той, який склав протокол, і який також мав боді-камеру. І за клопотанням ОСОБА_1 цього поліцейського суд не викликав.
З огляду на викладене захисник, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини в контексті критерію доказування "поза розумним сумнівом" та положення ст.62 Конституції України, згідно з якою усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь, просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника Александрова Д.О. і ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено раніше; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та показаннях газоаналізатора "Drager Alcotest 6820", згідно з якими за наслідками огляду ОСОБА_1 станом на 22 годину 23 хвилини 22.07.2023 рівень алкоголю у видихуваному повітрі становив 0,8 ‰; записі портативного відеореєстратора поліцейського, яким зафіксовано процедуру огляду.
Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, суд правильно поклав їх в обґрунтування своїх висновків.
У відповідності з вимогами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я у разі незгоди з його результатами на місці зупинки передбачена також п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з п.5 Порядку підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода
водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, як то запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, про що зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів.
Дійсно, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_1 , надані поліцейським під час оформлення матеріалів справи, в яких вона зазначила, що вжила бокал вина, після чого керувала транспортним засобом. Вона намагалася пройти огляд з використанням газоаналізатора, який чотири рази результат не показав, після чого поліцейські викликали другий екіпаж, вона п`ятий раз пройшла огляд, який показав результат 0,8 ‰. При цьому вона не відчуває себе в стані алкогольного сп`яніння.
Оцінюючи ці пояснення в сукупності з іншими доказами, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав вважати, що вони є незгодою водія з результатом огляду, оскільки в акті огляду ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила, що з результатами згодна.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що прилади, які використовувала поліція, не спрацьовували і видавали помилку, спростовуються відеозаписом, яким зафіксовано, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , про недостатність видихуваного нею повітря для аналізу. І після того, коли втретє не вдалося провести огляд, поліцейський не попереджав водія, що якщо вона не буде згода з результатом, то може поїхати до лікарні, і жодним чином не вводив її в оману щодо процедури огляду. Натомість під час розмови між собою один поліцейський проговорив іншому, що, можливо, прийдеться їхати лікаря (22:58 година). Перед використанням другого газоаналізатора, який привіз інший екіпаж, було здійснено контрольний замір повітря, після чого проведено огляд ОСОБА_1 , який показав позитивний результат (23:22 година). При цьому поліцейський повідомив, що допустимий результат 0,2 ‰ і що вміст алкоголю у 4 рази перевищує норму, проти чого ОСОБА_1 не заперечувала, після чого приступили до оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Обидва поліцейських, і той, який складав протокол, і той, який проводив огляд, стояли поруч, нікому з них про незгоду з результатами огляду ОСОБА_1 не повідомляла і ніхто не роз`яснював їй право пройти огляд в лікарні самостійно.
За таких обставин підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не було, а тому посилання в апеляційній скарзі на недотримання поліцейськими процедури огляду не відповідають дійсності.
Таким чином винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Отже, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн
Оригінал: reyestr.court.gov.ua