Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №643/12227/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/12227/25 Головуючий суддя І інстанції Сугачова О. О.

Провадження № 33/818/484/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Харків

суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Сороки О.О. на постанову судді Салтівського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок, на користь держави.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 16.07.2025 о 13:10 годині, по Салтівському шосе, 41-А у м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Peugeot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП

В своїй апеляційній скарзі захисник Сорока О.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову, та призначити у справі комплексну судову автотехнічну трасологічну експертизу.

Наголошує на тому, що прибувала на оголошення судового рішення, проте воно так і не відбулось, отримала постанову лише 15 жовтня 2025 року, на електронний суд чи поштою постанова не надходила.

В обгрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 вину не визнає, вантажний автомобіль підрізав його і він був змушений прийняти правіше де і сталося ДТП з автомобілем БМВ, водій якого не виставив знаки аварійної зупинки, сигналізацію не ввімкнув, при цьому напередодні сам автомобіль БМВ потрапив в ДТП.

Вважає, що саме через вказані обставини і сталось ДТП і винен в ній саме водій БМВ.

Зупинка на вказаному відрізку дороги заборонена.

При цьому, суддя не є експертом в галузі авто техніки, трасології, а тому у справі належить призначити експертизу.

Захисник зверталась з аналогічним клопотанням до суду першої інстанції проте суд відмовив.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки апелянт довів поважність причин пропуску строку.

Учасники провадження були належним чином повідомлення про місце та час судового розгляду.

Захисник Сорока О.О. надіслала клопотання про проведення судового засідання за її відсутності, просила поновити строк на апеляційне оскарження та призначити експертизу у справі.

Приходжу до висновку про можливість проведення судового розгляду, а саме розгляду клопотання про призначення експертизи та розгляду справи по суті за доводами апеляційної скарги.

Будь яких доказів неможливості прибути у судове засідання учасники не надали, а тому судом було прийняте відповідне рішення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про призначення експертизи та апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 13.1.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 3) вбачається, що ОСОБА_1 16.07.2025 о 13:10 годині, по Салтівському шосе, 41-А у м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Peugeot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «BMW 328XI» державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП

ОСОБА_1 особисто був ознайомлений з відомостями, які зафіксовані у протоколі, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі та власноручні письмові пояснення (арк.4-5).

Також у справі міститься схема місця ДТП з відомостями якої ОСОБА_1 також був ознайомлений та згоден з ними, про що свідчить його беззаперечний власноручний підпис у цій схемі.

Протокол складений уповноваженою державою особою за ст. 124 КУпАП і дії службової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва, хоча мали для цього достатньо часу, що унеможливлює врахування доводів апелянта з приводу незгоди з відомостями протоколу.

Захисник у своїй апеляційній скарзі наголошує на тому, що потерпілий ОСОБА_2 був учасником іншої ДТП, не вжив заходів щоб його було видно, не виставив знак аварійної зупинки, а на фотознімках, долучених нею, як захисником Бондаренка Р.О., є сліди від іншої ДТП, яка сталася раніше з іншим автомобілем.

Суд апеляційної інстанції такі доводи не сприймає, оскільки на підтвердження таких доводів, з боку захисника суду не надано жодних належних доказів.

Не містять таких доказів і матеріали справи.

Чорно-білі фотознімки не є належними доказами доводів захисника, оскільки не містять жодної інформації про час, дату, місце та обставини, які на них зображені.

Де саме, коли та при яких обставинах зроблені ці знімки суду не відомо.

Що стосується версії сторони захисту про те, що у ДТП винен інший водій, то такі відомості також не знайшли свого підтвердження.

Згідно письмових пояснень обох учасників ДТП, транспортний засіб потерпілого ОСОБА_2 не перебував у русі в момент ДТП, був припаркований та без водія в салоні.

Також схема місця ДТП містить інформацію про вид пригоди, а саме: «Наїзд на стоячий транспортний засіб».

За вказаних обставин фактичні обставини порушення ОСОБА_1 ПДР повністю підтверджені доказами.

Натомість винуватість іншого водія, не є предметом судового розгляду, суд апеляційної інстанції проводить судовий розгляд лише в межах дій водія ОСОБА_1 і перевіряє саме наявність в його діях складу адміністративного правопорушення в межах складеного протоколу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль.

ОСОБА_1 не вжив жодних заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та не вжив всіх можливих заходів для безпечного проїзду або ж для повної зупинки транспортного засобу, за такої необхідності, щоб мати можливість оцінити дорожню обстановку

Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України, водій зобов`язаний дотримуватися безпечної дистанції та інтервалу.

Що стосується заявленого клопотання про призначення експертного дослідження, зазначаю наступне.

За змістом статей 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

Відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою) у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (статті 1 Закону України «Про судову експертизу»).

У справі зібрано достатньо доказів, які є належними та допустимими та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і спеціальні знання в даній справі не потрібні.

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з офіційних джерел та надав ним належну правову оцінку.

Таким чином, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції ані ОСОБА_1 ані його захисником не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ст. 124 КУпАП до відповідальності, отже посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Клопотпння про поновлення строку на апеляційне оскарження - задоводьнити, поновивши строк на апеляційне оскарження постанови судді Салтівського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 .

У задоволенні клопотання захисника Сороки О.О. про призначення у справі експертного дослідження - відмовити.

Апеляційну скаргу представника захисника Сороки О.О. - залишити без задоволення.

Постанову судді Салтівського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Грошева